Архів теґу > життєві уроки

Передноворічне. Па 2011!

Ну що ж, вже традиційне, “па-па” року, що минає…
Цей рік був не з легких. В ньому помістилось багато дуже різних подій. І безмежно сумних, і неймовірно щасливих. Тому для 2011-го в мене немає одного влучного епітета. Він був абсолютно непередбачуваним; схожим на кардіограму, що пульсує між крайностями; божевільним колажем зі всякої всячини. В чомусь переламним. [...]

Далі

, ,

Клуб оптимістів: чудо-масажист!

Поповнення в моєму віртуальному клубі оптимістів! Знайомтесь: Світлана, талановитий масажист, дивовижно сонячна людина, мудра жінка, яка змогла не лише вправити мені проблемну спину, але й неабияк посприяла моїй душевній рівновазі 

Буває зустрічаються такі люди, з якими почуваєшся легко і невимушено, навіть якщо ви знайомі 15 хвилин. Люди, в яких відчуваєш якусь добру [...]

Далі

, ,

Про життєвий баланс

Знайшла трошки часу переглянути свіженьке на TED.com, сподобалось ось це відео про баланс робота/особисте життя. Особливо ідея про те, що до побудови балансу треба підходити збалансовано. І про те, як маленькі, здавалося б, дрібниці змінюють наше життя в кращу сторону

Балансу вам у всьому!

Далі

,

Про холостяцьке життя

Маю новий досвід – два тижні холостяцького життя! Вперше за роки шлюбу відправила чоловіка в відрядження, а сама лишилась “на хазяйстві”.

Досвід, направду, новий і незвичний. Раніше, я й дня не жила одна: в батьків завжди була повна хата людей, з батьківської хати відразу переїхала в сімейне гніздечко, де вже жили вдвох, в студентські часи також [...]

Далі

, ,

Як я згубилась в часі

Щоб збити з пантелику сучасну людину достатньо: 1. забрати в неї мобільний телефон; 2. забрати в неї годинник; 3. помістити в незнайому обстановку, і ще краще в незнайомому місті.
Ну, принаймні, на мене такий рецепт подіяв феєрично!
Розказую: субота, Мінськ. В мене поїзд додому о 15:50. Прокидаюся вранці в корпоративній квартирі, телефон сів, годинник забула вдома. Поволі [...]

Далі

, ,

Секрети ефективної бригади

Маю зараз цікаву нагоду трудитися на пару з власним чоловіком. І мушу визнати, що з нас вийшла непогана команда. До кінця другого дня роботи однією бригадою, ми досягнули повного робочого симбіозу і максимальної, на мою думку, швидкості виконання поставлених перед нами задач.
Яко менеджер по посаді, я по ходу справи підмічала про себе якісні зміни [...]

Далі

, , ,

Врятовані від прокляття 90%!

Найгірша доля, що може спіткати будь-яку ідею – це “прокляття 90%”. Коли виношуєш її; обдумуєш; лелієш; берешся за реалізацію; трудишся над нею; практично, на одному диханні доводиш її до 90 відсоткової готовності …а тоді  щось стає на заваді, і задум так і залипає на позначці 90%… Здавалося б – ще чуууууток допрацювати, і вуаля!  Але [...]

Далі

, ,

Увага! Гаражний синдром!

Розповідала на днях подрузі, як мій чоловік захопився питанням ремонту і облагородження нашого недавно придбаного гаража. Подруга послухала мене, послухала і поставила однозначний діагноз – Гаражний синдром, початкова стадія. Ніби-то, це така прогресуюча чоловіча хворобо-залежність, яка затягує все-більше і більше, поки аж жінка не забуває як виглядає її чоловік, бо він весь вільний час проводить [...]

Далі

, ,

Клуб оптимістів: ще одна Kate!

Давненько я не знайомила вас з новими людьми в рубриці «Клуб оптимістів»! 
Зовсім недавно життя звело мене з однією мега цікавою людиною, яка однозначно заслуговує гордого звання оптиміста і згадки в нашому віртуальному «клубі». Це Катя – моя колега з Мінська, з якою ми вже місяць працюємо на одному проекті, і заодно живемо в [...]

Далі

,

Живи вже і зараз!

Світлина з photography.nationalgeographic.com
Я вже давно притримуюсь думки, що щастя – це не подорож з поточного пункту А в омріяний пункт Б, щастя – це, власне, сама дорога. Це як людське життя – мабуть ніхто не прагне пошвидше потрапити в кінцевий пункт Б (коли життя завершиться), але всім би хотілось, щоб жити “по дорозі” туди було [...]

Далі

, ,

Попередні записи