Цей допис в першу чергу для тих, хто 12 місяців тому, разом зі мною, особливо ретельно готувався до приходу 2014 року , у рамках акції “Мрійники 2014“.
Хочу поділитися враженнями про моє “слово року 2014” – ВИБІР, і про те, як мені з ним жилося. А також розпитати вас, чи матеріалізувалися ваші “слова року” та чи відчували ви їх силу на практиці?
Отож, CHOICE. Вибір, Вибирати…
Відчувала і “проживала” своє слово 2014 безліч разів і при різних обставинах… Можу впевнено сказати, що моя ВИБИРАЙ-на мантра великою мірою здійснилась.
Декілька цьогорічних прикладів:
- Мій свідомий вибір взяти тайм-аут і тривалий час не бувати в Інтернеті (зимова Інтернет тиша);
- Вольове зусилля, щоб записатися на йогу (виявилося, що то тільки здавалося нереальним та несумісним з моїм мамським графіком);
- Психологічно складне, але дуже важливе для мене рішення офіційно піти з попередньої роботи (зі всіма позитивами і винагородами, які вона передбачала) і втягнутися у зовсім новий, навіть, авантюрний проект;
- А далі цілий ряд ключових рішень на новій роботі, починаючи від підбору команди Nravo Kids і закінчуючи вибором того, що, коли і як та команда робитиме;
- Рішення відмовитися від творчих обов’язків для “Аґрафки” (декілька місяців співпрацювала з дівчатами, допомагала з дизайном сайту. Мега позитивні люди, і цікава робота. ..ну, але ж не все відразу робити, нє?)
- Спроби свідомо вибирати, що робити, а що ні в рамках Осінньої зомботерапії;
- Рішення, що мені потрібна допомога з моїми “мамськими питаннями” та участь в “Академії Батьківства”, короткому курсі психології для батьків (Наталя, то все твоя заслуга! Дякую!!);
- Тривалі спроби виробити стратегію, як поєднувати роботу і сім’ю, так щоб “і вовки ситі”, і з Ксенькою стосунки не страждали. Різні обмеження і рамки, які я для себе вигадала на цю тему;
- Недавнє рішення взятися за написання книжки (чесно кажучи, періодично шкодую про це… багато людей мене підтримали, і часами стає страшно їх (і себе!) розчарувати… Але, надіюсь, “прорвусь”);
- …і ще багато різних дрібних рішень, які потребували свідомого і добре осмисленого вибору.
І, знаєте, виявляється, ВИБИРАТИ – буває дуже приємно. Часто вибір чогось одного автоматично відсікає купу інших варіантів. І від того в голові стає ясніше, наступає полегшення.
А ще, іноді одного цього свідомого “Я вибираю ставитися до цих обставин ОСЬ ТАК“, чи “Я вибираю просто НЕ робити цього, бо НЕ ХОЧУ“, чи “Мені дуже хочеться ТАКОГО-ТО, але в світлі обставин, вибираю ВІДМОВИТИСЯ від цієї можливості” достатньо, щоб перевернути ситуацію з ніг на голову, і позбутися хмари надокучливих мух у своїй голові…
На прикладі зовсім маленьких ситуацій з мого життя:
Про мій комплекс недожінки:
БУЛО: “Який сором! Я НЕ ВМІЮ робити собі модний манікюр, і постійно тримати свої нігті в ідеально-презентабельному стані..”
СТАЛО: “Я ВИБИРАЮ не витрачати свій час на регулярні походи на манікюр і декоративний розпис рук. І мене влаштовує натуральний вигляд просто акуратно підстрижених і почищених нігтиків”.
Про комплекс мами-рукодільниці:
БУЛО: “Як жахливо, в моєї Ксені так і немає своєї фетрової розвиваючої книжки! Я ЖАХЛИВА мама, що стільки всього зробила для інших дітей, і нічого не зробила для своєї доні, хоча завжди ХОТІЛА…”
СТАЛО: “В рамках того часу, який в мене є на даний момент, я ВИБИРАЮ гратися з Ксенькою вже наявними забавками, або купити нові готові іграшки, а не просиджувати години з голкою і ниткою. А часу мало, бо вже раніше я ВИБРАЛА піти на роботу своєї мрії”.
Про комплекс поганої домогосподарки:
БУЛО: “Ааа… я МУШУ терміново навчитися варити борщ (тушкувати капусту / робити закрутки / пекти солодке / ліпити вареники .. підставити необхідне ), бо це сором такого не вміти. ..і взагалі, як це так – зі стількох спроб так і не втрафити зробити його смачним…”
СТАЛО: “Я ВИБИРАЮ інші страви, які більше смакують моєму чоловікові, і займають менше часу на приготування. Я ВИБИРАЮ готувати швидкі страви на воку, запарювати рибу в пароварці, користуватися мороженими овочами та напівфабрикатами і купувати готові закрутки. Коли в мене немає натхнення до кухні, я навіть готова ВИБРАТИ замовити піцу по телефону, чи поїсти не вдома, а не робити щось (врезультаті не дуже смачне!) через силу…”
Звісно, у багатьох ситуаціях ВИБІР дається не так легко, і сам по собі факт прийняття рішення вже є великим подвигом…
Але я переконана, що чим менше ми “пливемо за течіємо”, а натомість більше ВИБИРАЄМО, тим повнішим і збалансованішим стає життя.
Що скажете? Погоджуєтеся?
Чекаю на ваші роздуми, та розповіді про ваші “слова року” 2014
(шукала замислену фотку, що гарно проілюструвала би процес прийняття важких рішень.
..але виявилося, що на фотографіях я думаю вкрай рідко… )
дякую за відвертості, мені так подобається читати Ваш блог
для мене словом року, що минув стало слово МОЖЛИВОСТІ, вони були якимись спонтанними, але дуже важливими і суттєво вплинули на розвиток подій цього року
а що за книга? який жанр??
МОЖЛИВОСТІ – класне слово. і правильне сприйняття ситуації. для когось вічно ТРУДНОЩІ чи НАПРЯГИ, а для інших – то МОЖЛИВОСТІ для розвитку і руху вперед
п.с. книжка для мам і про мам. за посиланням деталі..
Класна фотка! Сережка так гармонійно перегукується з кульбабкою у віночку
Цікаво ти написала про вибір. Якийсь час назад у мене теж були подібні думки, і зараз я стараюсь керуватись власними обдуманними рішеннями замість загальноприйнятих стандартів. Але це приходило поступово, тому навіть не знаю, чи змогла б я так гарно сформулювати це в одному дописі

Комплексу недожінки у мене вже давно немає. Мене не зачіпає те, що хтось може скзати “ти взагалі не жінка!” – та називайте мене як хочете, це не змінює моєї сутності. Я, перш за все, людина і особистість. І не хочу гратися у вигадані кимось гендерно-соціальні ролі
І правильно ти кажеш – краще готувати страви, які вам смакують, а не є “обов’язковими” для домогосподарки!
Ще, коли я сприймаю свої рішення як осмислений вибір, а не недоліки, це додає впевненості і спокою. Тоді, якщо хтось питатиме “чому ти не користуєшся косметикою/не танцюєш/не вариш борщ/ще щось”, я можу спокійно сказати “я не хочу, мені не цікаво, у мене інші пріоритети”, замість того щоб відчувати себе неповноцінною і вигадувати відмазки.
Моїм словом року було “свобода”, і у нього було багато інтерпретацій на всі випадки життя. Я б згадала детальніше, але книжечка залишилась в Києві… В будь-якому разі, на протязі першого півріччя воно діяло, і я помічала в собі зміни на краще, і думала, що вони залишаться назавжди. Але, опинившись в абсолютно новому середовищі, я знову деградувала. Повернулись колишні страхи і комплекси… І потрібно проходити той самий етап знову, і він не стає від цього набагато легшим.
“Свобода” не втратила для мене актуальності, але треба буде подумати над новим словом і вигадати нову стратегію для року 2015!
пригадую, як ти розповідала про людей, яких часом зустрічаєш на вулиці. Які дивно виглядають (поєднують непоєднуваний, здавалося б, одяг і всяке таке), але від них аж віє впевненістю, почутттям “що я у своїй тарілці”. Дуже мені це запам’яталося. Теж хочу так навчитися
СВОБОДА – дуже сильне слово. Доросле таке
..а от “деградувала” – трохи невлучне. Я б це по-іншому якось сформулювала 
Чекатиму на твоє нове слово. Хай воно наповнить тебе натхненням і силою бути тим, ким ти є, і жити так, як тобі хочеться!
так іноді приємно зрозуміти, що ти не одна така : ) я постійно борюсь з комплексом „я неправильна дівчинка“, бо не люблю шопінг, не люблю бойовий макіяж на щодень, не люблю підбори, не фарбую нігті… і таких „не“ так багато, що іноді аж не по собі якось. але достатньо однієї фрази для заспокоєння — мій чоловік кохає мене такою і його все влаштовує, отже, все в порядку : ) а ще я легко можу розревітись під час фільму чи від напису на листівці. тому я мабуть таки дівчинка : )
словом року мабуть було слово — ДІМ. дім то, що зараз далеко — моя Україна. дім, то й що тут, до якого треба досі звикати. весь рік в боротьбі з перешкодами тут та хвилюванням за боротьбу там.
ну фсьо, робимо Асоціацію “неправильних жінок” :lol:
ДІМ. Багатогранне і глибоке… і справжнє якесь. (mmm)
А що у 2015 намічається?
до того ж міжнародну міжконтинентальну :lol:
наступним хотілося б щоб було слово Родина. будемо ж працювати над цим.
п.с. ми нарешті (можна сказати в останні хвилини минулого року) остаточно завершили заповнення нашого 5-річного плану. бо лишались дрібні недоробки : )
оооо, РОДИНА звучить ще глибше і так само по-справжньому

триматиму кулаки за вашу родину
дякую (mmm)
Мабуть незнаю нікого хто так як ти щиро, правдиво і головне позитивно дивиться на життя. Якось так ти вмієш проаналізувати, зробити висновки і щось поміняти що все так гарно виглядає. Оті екс-комплекси про було і стало це просто щось!
ну та, я така. ще б самій не забувати про всі ці “висновки”. Зазвичай, коли мої “флуктуації” настрою опиняються на самому дні, я різко забуваю про всю свою мудрість і філософію…
п.с. до речі, то одна з причин вести блог. записувати різні корисні думки, щоб потім знов і знов їх для себе відкривати.
Дякую тобі за цей пост!) Дуже правильний підхід. Хочеться і собі спробувати.