Мамині хроніки: 3 + 3,3

Оприлюднено Оприлюднено в Мамині хроніки

Нашій молодшій Насточці вже 3 місяці, а старшій Ксені – відповідно 3 і 3. Переглядаю попередні нотатки двомісячної давності і знову відчуття, що відтоді пройшло значно більше часу, ніж згідно календаря. На зміну зимі нарешті прийшла квітуча-сонячна весна, на зміну домашньому карантину – довгі прогулянки, а на зміну безпорадному скруцькові – рухлива пухкенька малючка… :)

dity-2Щомісячні фото Настки із “мірним Тоторо”

 

Що нового в Насточки

Якщо коротко підсумовувати успіхи Настки, то другий її місяць був усміхально-балакучим. Тепер доця щедро роздає усмішки  – такі щирі і сонячні, як буває лише в немовлят. Причому  не тільки ексклюзивно мамі, а й іншим людям. З цією усміхненою картопелькою вже можна вести повноцінні бесіди: імітувати її “агукання”, по черзі приспівувати “е-е-е”, ” у-а-а” та інші звуки, що не піддаються транскрипції, переморгуватися, повторюючи гримаски одне одного. За таким заняттям я провела з доцею не одну солодку годину :)

smiles-small

А от третій Настин місяць – приніс більшу мобільність. Тепер наша спортсменка вміє крутитися на 360 градусів, перевертатися зі спини на живіт і дивним чином опинятися доволі далеко від того місця, де її залишили.

n-4

Тепер у нас є нове власне прізвисько (окрім звичних дитячих епітетів, які лишилися ще від Ксені, і ніжного “картоплинка”, яке заслужили ще у пологовому). Віднедавна дідусь Ігор називає Настку “босом“. Мовляв, коли збираються всі молодші внучечки, то наша найгучніше кричить, найпишніше надуває щоки і виглядає як непроголошений бос тої дівчачої мафії.

І ще додам, що чим більше ми ростемо і округляємося, тим більше стаємо схожі на старшу сестру, деякі фотографії Насті та Ксені з різницею в три роки – годі розрізнити :)

n-5

А тим часом Ксеня…

У Ксені теж свої успіхи. Після чергового підхопленого вірусу, яким перехворіла половина домашніх, ми прийняли бойове рішення тимчасово забрати її з садочку. Тож Ксені доводиться тренувати новий навик – самостійно гратися без активної участі дорослих (виявилося, що в мами допроситися уваги – доволі важко…). Тепер вона ще більше вигадує, бавиться у рольові ігри з уявними персонажами. Все так само багато малює та читає (незабаром чекайте на нову підбірку Ксеньчиних перлів-висловів та колекцію дитячих малюнків Ксені, яку я вже давно планувала організувати ;) )

IMG_4354-edited-800

А ще Ксеня встигла нажити кілька прийомів як можна розважати молодшу сестру. Розмовляє з нею точно такими ж фразами та інтонаціями, як мама. Іграшками перед очима махає. А віднедавна ще й декламує вірші (під “їжачок-хитрячок із голок та шпичок зробив собі піджачок…” Настка миттєво заспокоюється!).

n-6

Водночас, нашій старшій доці не так вже і легко живеться. Хоч вона і обожнює маленьку Насточку, та все ж підсвідомо відчуває брак уваги до себе і всілякими способами намагається втримати своє “місце під сонцем”. Часом приємними і відвертими словами: “мама, я тебе люблю“, “мама, хочу щоб ти завжди була біля мене“; конструктивними планами: ” В мене є план. З тобою погратися, поїсти і тоді знов погратися. Гаразд?“, а коли ні те, ні те не діє – починає вередувати, гніватися, тупати ногами, демонстративно ігнорувати мамині зауваження… Загалом, попри всі мої намагання контролювати процес, наші стосунки таки стали трохи напруженішими. Думаю, в першу чергу через те, що старшу доцю я сприймаю як “велику” і очікую від неї значно свідомішої  поведінки, ніж положено в її віці…

n-8

І два слова про маму

Маму, яка все ще у пошуках своєї омріяної рівноваги. Поки що маятник мого настрою регулярно розхитується зі сторони в сторону. Я собі вчергове намагаюся відповісти на питання: “А яким би я хотіла бачити своє життя зараз?“, “Як мені правильно розставити пріоритети?“, “Звідки заряджатися новою енергією, щоб нормально виконувати свої обов’язки мами і дружини?“. І щотижня, якщо не частіше, приймаю за “робочу гіпотезу” все нову на них відповідь…

n-9

Бувають дні, коли я почуваюся абсолютно комфортно у ролі “професійної мами-домогосподарки”, коли ми лінуємося-валяємося вдома, намотуємо кола районом, їмо-спимо і граємося по графіку. Буває, мені “починає бракувати повітря”, і ми влаштовуємо шалені і водночас виснажливі “дальняки” – валансаємося центром Львова, ходимо на концерти, виставки картин, бібліотеки… Пишаємося своєю мобільністю і крутістю, а потім довго відновлюємося від тої втомливої суєти.

n-3

Автор фото – Роман Тупись

Часом мені починає здаватися, що пора вже вертатися до справ робочих – хоча б на кілька годин в тиждень. А іншого дня, коли не все йде гладко (одна більше вередує, друга кашляти починає, і в мене настрій “не айс”), навпаки тішуся, що наразі на мені не висить жодних робочих обов’язків.

Так і минають мої тижні –  смугасто. То так, то сяк, то весело, то депресняково :) 

Приємне наостанок

Цього місяця нарешті відбулися Настині хрестини. Наш тато-організатор таки дочекався тепла, і цей день вийшов справдні дуже святковим та сонячним. Родина поповнилась чудовими хресними батьками, доця нажила першу вишиванку, а я багато раз ловила себе на приємному відчутті гордості за нового Слободянчика, з яким нарешті познайомилися всі наші друзі!

n-2

n-1
п.с. Мамині нотатки про Ксеню в такому ж віці: Місяць другийМісяць третій.

Поширюй позитив далі:

6 коментарів до “Мамині хроніки: 3 + 3,3

  1. вони дійсно неймовірно схожі, твої дівчатка. а Ксеня дууууууже подорослішала і змінилась. така малесенька панночка вже. родинна світлина в кінці дуже гарна!
    сил тобі й дівчаткам! і не колупай себе, всі це проходять. навряд буває так, щоб старші не відчували брак уваги чи ревнощів. це нормально і це їх право. головне не забувати казати, що мама з татом її дуже люблять. думаю у вас з сестрами теж якось так було в дитинстві : )

  2. вітаннячка! це подія така, хрестини))) сестрички дуже дуже сестрички – все разом і такі схожі)))
    а мама молодчинка не те слово, а рівновага – вона знайдеться, зате тобі не нудно з такими коливаннями маятника;)

  3. Вітаю вас з такими датами! Твій пост мене посміхнув) В нас майже так як у вас. Старша доця ревнує страшного і вередує, вимагаючи уваги. Мені деколи здається, що це ніколи не закінчиться. Так хочеться щоб прийшов мій двійник і допоміг в критичних ситуаціях, коли я обом потрібна) Ми насправді вимагаємо забагато від старших діток. Вони бідні змушені були подорослішати дуже швидко. Моя теж придумує: мама, я маю ідею- давай щось з тобою пограємось і ти мені дасиш щось зате, бо я чемна і знову будем гратися))
    Ваші фото чудові) і ти виглядає щасливою, хай ті маленькі проблеми не виводять тебе з рівноваги)

    1. Я тішуся принаймні що до молодшої Ксеня не виявляє жодних ознак злості чи образи. Навіть навпаки, дуже ніжно до неї ставиться. А злоститься тільки на мене, так виглядає… :)

  4. Який кльовезний пост! Прочитала і тепер сиджу посміхаюся.
    Дівчатка красуньки-хорошуньки, а ваше сімейство дуже тепле та надихаюче.
    Про смуги і рівновагу теж роздумую періодично. І мамське життя смугасте, і маятник гойдається з боку в бік, але я стараюся тішитися тим, що маю і сподіватися на краще.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

 

;) :roll: :oops: :lol: :evil: :cry: :X :E :D :-| :-o :-P :-? :) :( 8) (yes) (sun) (nerd) (mmm) (flower) (drunk) (dance) (clap) (bandit) (angel)