Ксені без місяця два!

Оприлюднено Оприлюднено в Мамині хроніки

Ще назбиралося трохи нотаток для маминих хронік!

Почну з найсвіжішого, що мене дуже розсмішило. Ідемо вулицею, всюди сніг розтанув, мокрий асфальт. Де-не-де на траві брудні клапті мокрого снігу. По траві ходять голуби. Ксеня тягне за руку туди, до них, на сніг. При цьому примовляє: “Мааама! Ходиии! Кяяяясно!“. Ходи, мама, там класно!  :D  Підхопила в мами словечко, і як влучно використала, га?  :D

Вона взагалі січе і запам’ятовує все підряд. Десь місяць тому ми виявили, що вона знає деякі зі своїх книжок мало не напам’ять. Може продовжувати фрази майже в довільному місці. Є така книжка про маленького леопардика, що шукав маму. Ми її перед сном частенько читали (до речі, та! ми вже доросли до читання в буквальному значенні, а не просто обговорення ілюстрацій! ). То вона там такі звороти і словечка позапам’ятовувала, що не кожен дорослий зміг би! Різні там “крихта леопард” наприклад, чи “давай я тебе обійму, малюку”.

До слова, наша Андріївна – справжій “книжковий хробак”. В неї вже досить солідна бібліотека (на фото тільки частина книг.. і всі – регулярно перечитує!). З книжкою вона і на горшку, і в ліжку, і в кріслі, і в хатці, і взагалі… по життю :)

Приблизно в той же час почалась наша пристрасть до віршика “У лісі лісі темному” (“Зая! Зая! Зая!” волала Ксеня поки мама не погоджувалась розповісти віршик всоте), а далі потрохи-потрохи й інші вірші стали запам’ятовувати. Зараз Ксеньчин фаворит – “Ходить гарбуз по городу“. Правда, в неї він скорочений, в один стовпчик:

Гайбуз, гойоду,
Питається, свойоду,
(грубим голосом, наморщивши брови) Зиві? Здойові?
(тоненьким голосом) Зиві!

Ну, по-моєму, суть відтворено повністю!  :-P

Ще в неї є декілька улюблених історій, які вона або в мультику бачила, або чула від когось, і розповідає їх по декілька разів на день. Наш абсолютний номер 1 – історія “сукав тато синка лісі“. Бабця з дідом на вихідних показали дитині повнометражний мультфільм, де великий лев загубив левеня, і довго його шукав. І, хоч це був далеко не єдиний побачений останнім часом мультик, саме та історія запала доні в серце. От ВСЮДИ ми її згадуємо і розповідаємо. “сук-сук сукав, сукав.. найсов!“. Ще там була якась неймовірна білочка з горішком (“бчка гоїсок“) і жирафа (“євааафа сия довга“). Одним словом, я мультика не бачила, але  знаю його в усіх деталях! :)

А в деяких історіях, їй настільки подобається конкретний маленький фрагментик, що вона навіть не  бажає дослуховувати далі, а відразу виголошує “щасливий кінець”. Якось перед сном попросила мене розказати про мамине дитинство (“отолія!“=історія,  “мама маєнька“), я розповіла, що коли була маленька, то хотіла бути художником, мати мольберт і малювати на ньому великі гарні картини. На що Ксеня безапеляційно відповіла – “Сеня – маєнькі кайтини!“. Тепер я тільки починаю казати “мама хотіла бути художником”, як Ксеня відразу кричить, що вона буде маленькі картини малювати, і далі можна не продовжувати :)

Ще у нас є декілька віртуальних домашніх улюбленців. Все почалося з хробачків, які заводяться під нігтями, коли їх довго не обстригати. Почула таку байку від Віти, в групі Батьківство – як засіб привчити дитину чемно проходити всі ті нігте-процедури. І нам вона фест як підійшла. Ми тепер кожному хробачку кажемо голосно “Па-па!”, і при цьому страшенно тішимося.

А от у нашому волоссі живуть дві пташки (як Настя поетично зацитувала: “вона носила пташок у волоссі…“). У Ксені волоссячко в’ється, розчесати не так просто. То я їй якось сказала, що скоро вже на голівці гніздечко вийде, якщо не розчісуватися. І пташка поселиться. ..а потім ми подумали, що мабуть пташка вже й так поселилась. І не одна, а дві! – наполягла Ксеня. Одна “вейика” а друга “маєнька“. Тепер встаємо і треба пташок рятувати, розплутувати з волоссячка. А часом їх і погодувати треба, і порозмовляти з ними, щоб не засумували…

Ну, а останнього улюбленця Ксеня завела за власним бажанням. Без жодних суфлерів. Стояла, стукала кулачком об кулак – “тук-тук“. Я питаю: “хто там?“. А Ксеня відкриває долоньки, складає їх разом і вигукує переможно: “Миська!“. Мишка в неї поселилася, уявляєте? І ще мила така, любить коли її гладять, по носику рухають. А потім – шусть! назад в долоньку заповзає.

Тим, кому сподобався суп з БРО ..ВАМИ з попередньої серії, має сподобатись наступна замальовка. Читаємо книжку: Ось і казочці кінець, а хто слухав МОЛО…” – “ТОК!, радісно завершує Ксеня. Так мені та цитата сподобалась, буду використовувати тепер :)  І ще одна цитата про МОЛОТОК: “щоб зробити какао, ми беремо моло.. ТОК” ..”і погрожуємо бармену, поки не видасть како” (це вже мамине трактування)  (bandit)

Крім здатності весело продовжувати слова у Ксені є здатність кумедно трактувати побачені речі.
Якось ми калякали по стіні крейдою, і я для сміху намалювала їй “удава, що проковтнув слона”  (всі ж читали “Маленького принца”?). Ксеня сказала, що це море і пісочок. Далі я продовжила малювати різну всячину, і дивіться що вона в тому всьому побачила:

Так і малюнки в книжках вона, часом, трактує по-своєму. Наприклад, бачить сумку замість колодки. Або автоматично асоціює яєшню з татом :)

Як бачите, вміє наша дитинця думати творчо. Водночас, часом, вона проявляє чисто татовий педантизм і любов до впорядкованості. Зацініть як Ксеня прикрасила нашу минулорічну ялинку. Зауважу: іграшки я давала в довільному порядку, і зовсім не втручалась в процес вибору місця для кожної з них. Що тут казати, Я Б В ЖИТТІ ЇХ ТАК НЕ ПОЧІПЛЯЛА!  :-o

Ну і накінець, похвалюся, що цьогодні Ксеня вперше заявила: “Сеня вейика, Сеня дойосла!“. Так що можете привітати мене з дорослою доцею. Отак воно непомітно і стається  :-o  :)

 

п.с. СОРОМ, за цілий місяць навіть не знайшлося фотографії з мамою! Требе терміново шось з тим робити.. відколи я попрощалась з поняттям “смартфон”, то зовсім сумно в плані фото стало :/

 

Поширюй позитив далі:

9 коментарів до “Ксені без місяця два!

  1. І вже не Тня, Сеня? ;) Насміялася з вас і з вами, як завжди :). Чим ще скрасити ночування в аеропорту? :lol:

  2. ух ти як прикольно, і на фотках Ксеня вже де-не-де позує, полички я теж зацінила, ну і книжечки, звісно)
    а от моя Улька не дуже в книжках сидить… і навіть не хоче, щою їй читати на ніч, в кращому випадку дає мені книжку, собі бере іншу, і так ми читаємо кожен своє))) а я так страшенно хочу, щоб вона любила книжка, ну бо я їхз люблю))))

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

 

;) :roll: :oops: :lol: :evil: :cry: :X :E :D :-| :-o :-P :-? :) :( 8) (yes) (sun) (nerd) (mmm) (flower) (drunk) (dance) (clap) (bandit) (angel)