Ідеї сімейних фотопроектів

Оприлюднено Оприлюднено в Thing-a-Day, Зроблене власноруч, Сімейні фотоархіви

В цьому дописі вирішила зібрати ідеї сімейних “фото-проектів”, які ми з Ксенькою втілили чи плануємо втілити в життя. Думаю, це буде цікаво всім, в кого є дітки, а особливо тим, в кого малюки щойно з’явилися на світ (адже саме зараз, в перший рік життя вони змінюються так блискавично швидко, що просто вимагають особливої фото-уваги!).

1. Щоденні фотосесії в перші місяці життя

Я вже показувала цей фотопроект – результат нашої акції Thing-a-day 2013. Майже цілий лютий 2013 ми щодня робили сонні фотосесії Ксеньки з різними персонажиками – героями її снів :) Це було у віці з пів місяця до півтора місяця.  В результаті, акурат до хрестин Ксені, вийшло скомпонували календар з вибраними знимками – на презент бабцям, дідусям, і всім рідним.  

Якщо чесно, то мені пощастило, що та акція Thing-a-day співпала в часі з першими місяцями життя доці, не факт що я взялась би за цей проект без додаткової мотивації. А так – маю дуже гарну пам’ятку, і наочну демонстрацію того, як швидко змінюються малюки в такому віці.

Далі, натхненна першим успішним фото-експериментом, і з легкої руки моєї мами, я взялась за більш тривалий в часі фото-проект №2:

2. Щомісячні фотосесії першого року життя

Ідея та сама, тільки фотографії  щомісяця, а не щодня. Як і в першому задумі, мені хотілося робити не просто портретні фотографії, а з якоюсь родзинкою. “Сонні фотосесії” виглядали вже не такими привабливими, треба було щось нове…
Зрештою придумала щоразу робити для доці простенькі “головні убори” з паперу.

І знову, вкінці фото-проекту, використала світлини для сімейного календаря, вже на 2014 рік. Місяців якраз 12, як і фотосесій (..хоча ні, в мене фотосесій було 11, почала проект тільки з другого місяця. Довелося на січень позичити “з іншої опери” фото).

Більше того, головні убори  теж пригодилися – на обкладинку календаря ми зробили фото в день святкування першого дня народження Ксені. На тому фото всі наші рідні якраз і одягли різні паперові головні убори, в яких весь рік знимкувалась Ксеня. Вийшло весело :) , самі дивіться:

Єдине практичне зауваження: чим старшою ставала доця, тим важче нам давались всі ті фотографування (вона тільки й норовила пошвидше зняти з голови “дивну штуку”, яку мама начепила. Можете по самих кадрах це помітити: то корона пожмакана, то взагалі чіткого кадру не вийшло…). Тож, може варто якийсь зручніший “атрибут” для зйомок придумати, якщо надумаєте реалізувати щось схоже.

А!  Ще показую, як можна, крім календаря, чи фотоальбому, ті кадри використати. Нам ось подарували суперську фоторамку для першого року життя, зібрана в купочку ця хронологія виглядає дуже цікаво:

(До речі, навіть якщо не знайдете такого в магазинах, можна порівняно легко зробити аналог власноруч. Чи з картону з 12-ма отворами, чи по принципу рамки з прищепками).

3. Щорічна фото-інфографіка

На цю штуку надихнули кадри з чиєїсь Pinterest дошки: ось цей, і ще цей.
Така собі “інфографіка” з фактами про іменинницю.

Фото в мене вийшло не таке якісне (знову ж таки, Ксеня і фотоапарат в цьому віці виявилися мало сумісними… Оцей кадр з розмитими руками – найвдаліший зі всіх відзнятих).
Зате на самому плакаті я відірвалась по-повній  :D Купила собі світлі олівчики, і поки весь ватман ними не замалювала, зупинитися не змогла…

Не знаю, чи буду мати таке ж натхнення наступні дні народження доці, але потенційна фішка проекту – в його регулярності. Відслідковувати як щороку змінюються вподобання малечі.

  

4. Фотоальбом в стилі project life

Ну, і наостанок ідея не “що знімати”, а “що робити з відзнятим”. Питання, по-моєму, дуже гостре… В час, коли немає нічого простішого, ніж зробити черговий цифровий кадр, а рахунок фотографій на жорсткому диску йде сотнями, якщо не тисячами, дуже важливо придумати спосіб, як зручно організувати ті всі світлини, щоб можна було сісти “погортати” фото, не витрачаючи на це пів дня :)

Ідею “справжнього”, паперового фотоальбому мені підкинула Яна з блогу Зроби Сам(А). Вона розповіла про так званий project life – спосіб організації паперових фотоальбомів, який придумали декілька років тому на заході. Це щось середнє між скрап-альбомами і класичними фабричними фотоальбомами з кишеньками (менш трудоємкі ніж перші, але більш симпатичні ніж другі). Суть в тому, що альбом складається з готових сторінок-“файликів”, розрахованих на деяку кількість елементів: фотографій, декоративних карток, чи карток з написами-коментарями. Розміри елементів стандартні (3×4 бо 6х4 дюйми), але є декілька способів розміщення їх на сторінці.

Виглядає все дуже просто, але й дуже симпатично водночас (ось тут є гарні приклади сторінок).  До того ж, виходить досить компактно, на одному розвороті можна вставити багато кадрів з однієї події (а не так, як ми колись з чоловіком, на одну поїздку цілий альбоооомище використовували). Ну, і за задумом, процес заповнення альбома дуже швидкий і зручний, бо не треба нічого клеїти, просто видруковуєш фотографії потрібного розміру, і розпихаєш по кишеньках, комбінуючи з вже готовими картками, які продаються цілими наборами.

Тільки от, коли я зібралась купити альбом, файлики, і картки, то не змогла знайти нічого подібного в Україні (то вже зараз я знаю, що Аґрафка таким торгує). Та й коштують вони реально недешево. Тому я винайшла дешевший (але як показала практика більш трудоємкий) спосіб адаптувати ідею до своїх потреб і можливостей. 

В мене вдома знайшовся альбом з простими картонними сторінками, колись куплений в ІКЕА. Сторінки підходящої квадратної форми – 30х30 см. На них зручно викладати елементи розміром 7х5 та 10х7 см. Приблизно так:

Або так:

(Ну або ще купу комбінацій, за рахунок того, що більші елементи 10х7 можна ділити на два менші елементи 7х5. А два менші – навпаки заміняти одним більшим)

А далі – діло техніки. Купила набір скрап-паперу, порізала на прямокутники потрібного розміру, позаокруглювала спеціальним інструментом-заокруглювачем, який на господарстві давно водився. Почала видруковувати фотографії, і клеїти всю ту радість на сторінки альбома.

Аркушів в альбомі було 25, тобто, якщо розрахувати його на один рік, то в середньому – по два повних розвороти на один місяць. По-моєму, якраз достатньо, щоб згадати про все найцікавіше, що відбувалося за цей час.

Відразу звітую, що мені таки вдалось заповнити альбом першого року Ксені до кінця, дивіться далі фотографії деяких сторінок. Спочатку мені виходило поступово додавати фотографії після кожного місяця-два. То було порівняно недовго і неважко. А потім процес пішов гірше, руки все не доходили, і доводилось згодом наганяти за 3-4 місяці. Досить багато часу йшло на відбір та обробку фотографій, як і на приклеювання/заповнення того всього діла…

Зате результатом я більш-менш задоволена. Компактненька така версія маминих фото-хронік вийшла.

А цього року хочу спробувати замість паперових вирізалок замовити фотокнигу. За тим же принципом – по декілька сторінок за кожен місяць. Щоправда, досі ще навіть не сідала за цей задум…

Наразі це все з наших фото-ноу-хау. Дуже цікаво почути ваші розповіді – як ви ставитеся до фотографування маленьких дітей? Чи маєте свої особливі фотопроекти? Як зберігаєте та організовуєте фотографії? А! І хто вже пробував фотокниги – діліться враженнями. Чекатиму коментарів! 

Поширюй позитив далі:

9 коментарів до “Ідеї сімейних фотопроектів

  1. Ну ти як завжди молодчинка!!! Суперові і позитивні фото! Ці помісячні дуже оригінальні) шкодую що я до таких не додумалась)
    Ми маємо альбомчик з записами і фото готовий) схалявили) але оскільки там вміщається дуже мало фотографій, то ще прикупили великий фото-альбом з магнітною стрічечкою де можна розміщувати фото як заманеться (прикольна штукенція). Ну і маю ідею зробити фотокнигу з нашої фотосесії на рочок, бо багато класних фоточок вийшло (але то треба часу і натхнення).
    Розкажи про твою ідею з інфографікою детальніше) Що то за папір такий спеціальний?)

    1. ого, вперше чую про альбом з магнітною стрічкою о_О

      а папір – звичайний ватман, просто темно-синього кольору. Купляла в магазинчику з причандаллями для художників, недалеко від готелю Жорж.

  2. А де у Львові можна роздрукувати фотографії таких нестандартних розмірів? Я з таким не стикалася ще :oops:

    1. Та я стандартних розмірів друкувала, а потім вирізала. Ну, тобто, компонувала менші зображення в одне більше стандартного розміру, і тоді замовляла друк. Операція відносно проста, в будь-якому графічному редакторі теоретично можна зробити…

  3. ой, то така наболіла тема, ті фотки… от візьму і свої повидруковую, нарешті, бо Улька в 3,5 років ще свого альбому не має…. (встид позор мені як мамі))))
    гарні в тебе ідеї тут щодо впорядкування фоток)
    а за фотокниги не в курсі, сама ніколи не користувалася таким, але виглядають симпатично)

  4. проджект лайф то якраз те що я зараз виношую :) в мене в шуфляді навіть 4 сторінки тих що з кишеньками лежать.
    дуже кльові ті фотки що ти їх щодня робила, і ті в капелюшках – офігєнні просто!
    ну а цей плакат про Ксеню – вау :)
    папір великого розміру різних кольорів можна ще купляти – на поч.Левицького в Світ паперу, на Шота Руставелі в Світі папірусу, в обох АртДеко на Стефаника та Снопківській, в Бонтоні на Ліста. вони є в розмірах 50*70см, та 70*110 здається, а також різної товщини)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

 

;) :roll: :oops: :lol: :evil: :cry: :X :E :D :-| :-o :-P :-? :) :( 8) (yes) (sun) (nerd) (mmm) (flower) (drunk) (dance) (clap) (bandit) (angel)