Цей допис в першу чергу для тих, хто 12 місяців тому, разом зі мною, особливо ретельно готувався до приходу 2014 року , у рамках акції “Мрійники 2014“.
Хочу поділитися враженнями про моє “слово року 2014” – ВИБІР, і про те, як мені з ним жилося. А також розпитати вас, чи матеріалізувалися ваші “слова року” та чи відчували ви їх силу на практиці? 🙂
Отож, CHOICE. Вибір, Вибирати…
Відчувала і “проживала” своє слово 2014 безліч разів і при різних обставинах… Можу впевнено сказати, що моя ВИБИРАЙ-на мантра великою мірою здійснилась.
Декілька цьогорічних прикладів:
- Мій свідомий вибір взяти тайм-аут і тривалий час не бувати в Інтернеті (зимова Інтернет тиша);
- Вольове зусилля, щоб записатися на йогу (виявилося, що то тільки здавалося нереальним та несумісним з моїм мамським графіком);
- Психологічно складне, але дуже важливе для мене рішення офіційно піти з попередньої роботи (зі всіма позитивами і винагородами, які вона передбачала) і втягнутися у зовсім новий, навіть, авантюрний проект;
- А далі цілий ряд ключових рішень на новій роботі, починаючи від підбору команди Nravo Kids і закінчуючи вибором того, що, коли і як та команда робитиме;
- Рішення відмовитися від творчих обов’язків для “Аґрафки” (декілька місяців співпрацювала з дівчатами, допомагала з дизайном сайту. Мега позитивні люди, і цікава робота. ..ну, але ж не все відразу робити, нє?)
- Спроби свідомо вибирати, що робити, а що ні в рамках Осінньої зомботерапії;
- Рішення, що мені потрібна допомога з моїми “мамськими питаннями” та участь в “Академії Батьківства”, короткому курсі психології для батьків (Наталя, то все твоя заслуга! Дякую!!);
- Тривалі спроби виробити стратегію, як поєднувати роботу і сім’ю, так щоб “і вовки ситі”, і з Ксенькою стосунки не страждали. Різні обмеження і рамки, які я для себе вигадала на цю тему;
- Недавнє рішення взятися за написання книжки (чесно кажучи, періодично шкодую про це… багато людей мене підтримали, і часами стає страшно їх (і себе!) розчарувати… Але, надіюсь, “прорвусь”);
- …і ще багато різних дрібних рішень, які потребували свідомого і добре осмисленого вибору.
І, знаєте, виявляється, ВИБИРАТИ – буває дуже приємно. Часто вибір чогось одного автоматично відсікає купу інших варіантів. І від того в голові стає ясніше, наступає полегшення.
А ще, іноді одного цього свідомого “Я вибираю ставитися до цих обставин ОСЬ ТАК“, чи “Я вибираю просто НЕ робити цього, бо НЕ ХОЧУ“, чи “Мені дуже хочеться ТАКОГО-ТО, але в світлі обставин, вибираю ВІДМОВИТИСЯ від цієї можливості” достатньо, щоб перевернути ситуацію з ніг на голову, і позбутися хмари надокучливих мух у своїй голові…
На прикладі зовсім маленьких ситуацій з мого життя:
Про мій комплекс недожінки:
БУЛО: “Який сором! Я НЕ ВМІЮ робити собі модний манікюр, і постійно тримати свої нігті в ідеально-презентабельному стані..”
СТАЛО: “Я ВИБИРАЮ не витрачати свій час на регулярні походи на манікюр і декоративний розпис рук. І мене влаштовує натуральний вигляд просто акуратно підстрижених і почищених нігтиків”.
Про комплекс мами-рукодільниці:
БУЛО: “Як жахливо, в моєї Ксені так і немає своєї фетрової розвиваючої книжки! Я ЖАХЛИВА мама, що стільки всього зробила для інших дітей, і нічого не зробила для своєї доні, хоча завжди ХОТІЛА…”
СТАЛО: “В рамках того часу, який в мене є на даний момент, я ВИБИРАЮ гратися з Ксенькою вже наявними забавками, або купити нові готові іграшки, а не просиджувати години з голкою і ниткою. А часу мало, бо вже раніше я ВИБРАЛА піти на роботу своєї мрії”.
Про комплекс поганої домогосподарки:
БУЛО: “Ааа… я МУШУ терміново навчитися варити борщ (тушкувати капусту / робити закрутки / пекти солодке / ліпити вареники .. підставити необхідне 🙂 ), бо це сором такого не вміти. ..і взагалі, як це так – зі стількох спроб так і не втрафити зробити його смачним…”
СТАЛО: “Я ВИБИРАЮ інші страви, які більше смакують моєму чоловікові, і займають менше часу на приготування. Я ВИБИРАЮ готувати швидкі страви на воку, запарювати рибу в пароварці, користуватися мороженими овочами та напівфабрикатами і купувати готові закрутки. Коли в мене немає натхнення до кухні, я навіть готова ВИБРАТИ замовити піцу по телефону, чи поїсти не вдома, а не робити щось (врезультаті не дуже смачне!) через силу…”
Звісно, у багатьох ситуаціях ВИБІР дається не так легко, і сам по собі факт прийняття рішення вже є великим подвигом…
Але я переконана, що чим менше ми “пливемо за течіємо”, а натомість більше ВИБИРАЄМО, тим повнішим і збалансованішим стає життя.
Що скажете? Погоджуєтеся? 🙂
Чекаю на ваші роздуми, та розповіді про ваші “слова року” 2014 😉
(шукала замислену фотку, що гарно проілюструвала би процес прийняття важких рішень.
..але виявилося, що на фотографіях я думаю вкрай рідко… 😀 )
дякую за відвертості, мені так подобається читати Ваш блог (sun)
для мене словом року, що минув стало слово МОЖЛИВОСТІ, вони були якимись спонтанними, але дуже важливими і суттєво вплинули на розвиток подій цього року 🙂
а що за книга? який жанр??
МОЖЛИВОСТІ – класне слово. і правильне сприйняття ситуації. для когось вічно ТРУДНОЩІ чи НАПРЯГИ, а для інших – то МОЖЛИВОСТІ для розвитку і руху вперед 🙂
п.с. книжка для мам і про мам. за посиланням деталі..
Класна фотка! Сережка так гармонійно перегукується з кульбабкою у віночку 🙂
Цікаво ти написала про вибір. Якийсь час назад у мене теж були подібні думки, і зараз я стараюсь керуватись власними обдуманними рішеннями замість загальноприйнятих стандартів. Але це приходило поступово, тому навіть не знаю, чи змогла б я так гарно сформулювати це в одному дописі 🙂
Комплексу недожінки у мене вже давно немає. Мене не зачіпає те, що хтось може скзати “ти взагалі не жінка!” – та називайте мене як хочете, це не змінює моєї сутності. Я, перш за все, людина і особистість. І не хочу гратися у вигадані кимось гендерно-соціальні ролі 😛
І правильно ти кажеш – краще готувати страви, які вам смакують, а не є “обов’язковими” для домогосподарки!
Ще, коли я сприймаю свої рішення як осмислений вибір, а не недоліки, це додає впевненості і спокою. Тоді, якщо хтось питатиме “чому ти не користуєшся косметикою/не танцюєш/не вариш борщ/ще щось”, я можу спокійно сказати “я не хочу, мені не цікаво, у мене інші пріоритети”, замість того щоб відчувати себе неповноцінною і вигадувати відмазки.
Моїм словом року було “свобода”, і у нього було багато інтерпретацій на всі випадки життя. Я б згадала детальніше, але книжечка залишилась в Києві… В будь-якому разі, на протязі першого півріччя воно діяло, і я помічала в собі зміни на краще, і думала, що вони залишаться назавжди. Але, опинившись в абсолютно новому середовищі, я знову деградувала. Повернулись колишні страхи і комплекси… І потрібно проходити той самий етап знову, і він не стає від цього набагато легшим.
“Свобода” не втратила для мене актуальності, але треба буде подумати над новим словом і вигадати нову стратегію для року 2015!
пригадую, як ти розповідала про людей, яких часом зустрічаєш на вулиці. Які дивно виглядають (поєднують непоєднуваний, здавалося б, одяг і всяке таке), але від них аж віє впевненістю, почутттям “що я у своїй тарілці”. Дуже мені це запам’яталося. Теж хочу так навчитися 🙂
СВОБОДА – дуже сильне слово. Доросле таке 🙂 ..а от “деградувала” – трохи невлучне. Я б це по-іншому якось сформулювала 😉
Чекатиму на твоє нове слово. Хай воно наповнить тебе натхненням і силою бути тим, ким ти є, і жити так, як тобі хочеться! 🙂
так іноді приємно зрозуміти, що ти не одна така : ) я постійно борюсь з комплексом „я неправильна дівчинка“, бо не люблю шопінг, не люблю бойовий макіяж на щодень, не люблю підбори, не фарбую нігті… і таких „не“ так багато, що іноді аж не по собі якось. але достатньо однієї фрази для заспокоєння — мій чоловік кохає мене такою і його все влаштовує, отже, все в порядку : ) а ще я легко можу розревітись під час фільму чи від напису на листівці. тому я мабуть таки дівчинка : )
словом року мабуть було слово — ДІМ. дім то, що зараз далеко — моя Україна. дім, то й що тут, до якого треба досі звикати. весь рік в боротьбі з перешкодами тут та хвилюванням за боротьбу там.
ну фсьо, робимо Асоціацію “неправильних жінок” 😆
ДІМ. Багатогранне і глибоке… і справжнє якесь. (mmm)
А що у 2015 намічається? 😉
до того ж міжнародну міжконтинентальну 😆
наступним хотілося б щоб було слово Родина. будемо ж працювати над цим.
п.с. ми нарешті (можна сказати в останні хвилини минулого року) остаточно завершили заповнення нашого 5-річного плану. бо лишались дрібні недоробки : )
оооо, РОДИНА звучить ще глибше і так само по-справжньому 🙂
триматиму кулаки за вашу родину 🙂
дякую (mmm)
Мабуть незнаю нікого хто так як ти щиро, правдиво і головне позитивно дивиться на життя. Якось так ти вмієш проаналізувати, зробити висновки і щось поміняти що все так гарно виглядає. Оті екс-комплекси про було і стало це просто щось!
ну та, я така. ще б самій не забувати про всі ці “висновки”. Зазвичай, коли мої “флуктуації” настрою опиняються на самому дні, я різко забуваю про всю свою мудрість і філософію… 🙂
п.с. до речі, то одна з причин вести блог. записувати різні корисні думки, щоб потім знов і знов їх для себе відкривати.
Дякую тобі за цей пост!) Дуже правильний підхід. Хочеться і собі спробувати.