Відпустка в Словенії – частина 2. Озеро Блед.

Ну що ж, розповім про найвідоміше, мабуть, місце Словенії – озеро Bled. Думаю, це – абсолютний рекордсмен по кількості відкриток, фотографій, брошур, на яких воно зображене, все завдяки неймовірно мальовничому пейзажу, з якої сторони не глянь (зацініть результати гуглопошуку зображень по слову Bled)  🙂 Акуратне озерце неправильної форми з чистюсінькою смарагдово-блакитною водичкою, по центру озерця – симпатичний острівець, де видніється шпиль старої дзвіниці… На одному з берегів, просто над водою височіє скеля з казковим на вигляд замком, а далі на фоні – високі гори в засніжених шапках… Так гарно, що аж нереально якось, (вже вкотре  в Словенії!) відчуваєш себе, як на відкритці 🙂

Поруч з озером розмістилось одноіменне курортне містечко Блед, де ми, власне, і поселились. Перші “кадри” з озером, які ми побачили були вечірніми. Дуже чітко пригадую своє перше враження: атмосферу якоїсь неспішності і сімейно-пансіонного відпочинку. От, пригадуєте, в фільмі “Брудні танці”, там сім’я головної героїні в літньому пансіоні відпочивала? На природі, з корисними для здоров’я і душі розвагами, з концертними програмами на відкритих майданчиках вечорами… Десь приблизно таким мені здався, в перший вечір, Блед: набережна озера з зеленою травичкою, затишними лавочками і жовтими вогнями вуличних ліхтарів; качечки і лебеді, які гуляють собі просто так; відкриті ресторанчики-тераси над водою, де грає жива музика, за круглими столиками сидять гучні компанії (переважно літнього віку), і в когось обов’язково є настрій танцювати.  А на фоні – темна гладь озера, тихі звуки хлюпоту водички …і, може, трохи комашні над водою, щоб переконати вас, що це таки не відкритка  😀

А ще ввечері абсолютно неповторний вигляд на озеро, якщо не полінитись і піднятись по стежці на гору до замку. До речі, вгадайте, що відбувається після восьмої години вечора, коли завершуються офіційні години платного відвідування замку? (перед тим як відповідати, пригадайте, що ми – в Словенії!). Правильно! після восьмої можна приходити безплатно!  🙂 Подвір’я відчинене, все підсвічено – завітайте і насолоджуйтесь, скільки влізе! Навіть туалети безкоштовно працюють (вибачайте за такі деталі), тільки всередину в приміщення на екскурсію не зайдеш. (А ще наші друзі розповідали, як потрапили в замок за хвилин 15 до восьмої, і касирка, не довго думаючи, порадила їм ще трохи прогулятись, щоб не платити тих лишніх пару євро з компанії. А що їй шкода? Головне, щоб люди були задоволені, і приїжджали ще…).

Сам замок заслуговує окремої згадки.. Один з найромантичніших замків, які я бачила. Відмінно збережений (чи відреставрований?), з багаторівневим подвір’ям, і купою милих закуточків-арочок-східців-віконечок, біля яких мимомолі уявляються Ромео з Джульєттами. А на фоні – все та ж нереальна панорама… Чарівно як ввечері, так і вдень…

Але про денну програму – по порядку! Два обов’язкові пункти до виконання: піша прогулянка навколо озера, і  водна прогулянка до острова в його центрі. Почали ми з другого пункту – з самого ранечка, поки сонце ще лагідне і не так спекотно.

Доставляють туристів до острова спеціальні човники, їх не важко помітити біля берега. Нам попався прикольний хлопчина на веслах, який всю дорогу  розповідав англійською різні цікаві штуки про Блед, і його мешканців. Виявляється, місцева професія ось такого “екскурсійного човняра”  – то виключно сімейна справа. В якомусь-там сивому році, якась-там правителька (запам’ятовування фактів і дат -не моя сильна сторона 😳  ) видала щось типу “ліцензій” на цей бізнес декільком сім’ям. Відтоді привілей возити туристів на острів передається лише від батька до сина (ну чи зятя “на крайняк”)… Так само, до речі, як виготовлення і ремонт човнів! Вони на 100% зроблені вручну, і мають характерну лише для цього району конструкцію.

На самому острові є церковця (з високими сходами, по яких в місцевих прийнято зносити від вівтаря своїх наречених 🙂 ; і з дзвінницею, де туристам за гроші можна подзвонити в дзвони для здійснення своїх найзаповітніших бажань), і ще декілька будівель. Сорока хвилин в рамках “човникової поїздки” нам якраз вистачило щоб прогулятись навколо, познимкувати, ..і купити футболку I FEEL SLOVENIA, бо до того дня поїздки від почуттів до цієї країни вже аж розпирало! 😀

(фото зверху, може, не дуже інформативне, але зацініть колір води!
вона там реально такого незвичного кольору! от зуб даю!)

А от прогулянка навколо озера, фактично, зайняла в нас решту дня. Ми запаслись провіантом, і вирішили піти по найповнішому маршруту, з “підкоренням” пагорбів на протилежному від курортного містечка березі (зовсім з голови вилетіло, як вони називались, ті пагорби… але, як завше, туристична макулатура, і гостинні словенці – вам в поміч! :)).  Саме там, поміж лісу, виявились оглядові майданчики, з яких, очевидно, робляться всі ті “листівкові” кадри озера зверху, осьо версія з моєї мильнички:

(непрості стежки допитливих туристів :))

А ще є місця, звідки можна подивитись в протилежну сторону, і в гарну погоду побачити Юльські Альпи, і найвищу словенську вершину – гору Триглав (2864 м). От десь там:

(До слова, похід на Триглав залишився в нас в розряді “хочу” на майбутнє. Дуже вже країна симпатична, і назва в гори кльова, що нє? :))

Але вертаємось до озера, яке ми все ще обходимо, по дорозі насолоджуючись все новими ракурсами острова, замку, гір. Прогулянкова стежечка по берегу максимально окультурена, купатись можна лише в окремо відведених місцях (декілька пляжиків в межах курортного містечка, та на протилежному березі). Але ми (от олухи!) все одно забули кинути в наплечники плавки і купальники, тому просто гуляєм, поки не добираємось по колу до того ж замку на горі, де нас чекає винагорода – денна екскурсія і обід на мурах з бомбезним виглядом на околиці 8) … Досі пригадую, як смакувала мені та зупка з морепродуктами після довгої прогулянки… 🙂

Ото й згрубша все, чим запам’ятався нам Блед. Була в чоловіка ще нав’язлива ідея спробувати літній бобслей на одному з місцевих пагорбів (ось відео якесь в два кліки знайшла), але я її сприйняла без належного ентузіазму. Та й часу в нас було мало, бо вже пора було рухатись далі, до наступних словенських принад…

Чесно кажучи, планувала в другій частині історії про відпустку розказати вже все до кінця (подумаєш, скільки там можна за 9 днів в тій Словенії побачити?!), але якимось дивним чином один Блед розтягнувся на 20 світлин і купу тексту! 🙂 ..так що доведеться ще й третю частину якось написати. Але то вже іншим разом, малята. 🙂

п.с. Перечитала розповідь і згадала ще один кумедний спогад з Бледу  😀 Ми жили там в якомусь пафосному готелі (бронювали все останньої миті, зовсім поспіхом збирались. ..насправді в містечку можна знайти, скажімо, приватні апартаменти за значно прийнятнішими цінами..), і в нашому номері виявилась ванна з функцією джакузі. Правда, вмикалась і вимикалась вона якось “за власним бажанням”, і мене особисто при тому лякала до смерті!!! А от Андрія страшенно “вставляло”, пригадую… 😆  Додаю пруффото, щоб зайвий раз вас посміхнути 🙂 

п.п.с. Ну, і традиційний лінк на фото-версію розповіді від мого чоловіка на пікасі:
Bled Lake, Slovenia 

 п.п.с. Інші частини розповіді:
Частина 1
Частина 3