Чим старшою я стаю, тим частіше задумуюсь над своїм життям, його щоденним наповненням і над речима, що насправді приносять мені задоволення. І, зрештою, прийшла до висновку, що однією з найголовніших для мене речей в цьому списку життєвих радостей є задоволення бути творцем. Під “бути творцем” маю на увазі будь-яку діяльність спрямовану на створення чогось нового і унікального, чогось, що ще зовсім недавно не існувало, аж поки не народилося в моїй власній голові.
Я люблю весь процес творення, від початку і до кінця. Спочатку перші аморфні, напівпрозорі ідеї-натяки в моїй уяві. Потім довгий процес виношування та обростання маленької ідеї деталями, образами, іншими ідеями. Раптові аналогії тої каші в голові з подіями і людьми навколо, несподівані повороти думок в кардинальну іншу сторону, і, зрештою, вибудовування більш-менш цілісної картинки, яку вже, принаймні, можна описати словами. Таким чином народжується ідея.
Наразі вона абсолютно безпорадна і нікому не потрібна – висить собі в якомусь загашнику ідей і чекає свого часу. До цього етапу “чистилища ідей” доходить дуже багато задумок – і вдалих, і не дуже; як корисних, так і зовсім глупих. Вигадувати ідеї в загашник просто. Такі собі ідеї “без зобов’язань”, вони приходять цілими купами: коли приймаєш душ, чи їдеш на роботу, чи збираєшся до сну.
Та лише мала частина з цих ідей переходять на наступний НАЙПРИЄМНІШИЙ етап – втілення задуму в життя (до слова, мені дуже подобається відповідний англомовний вислів – make it true – зробити з ідеї реальність. Дуже влучно!). І далі – процес спроб і помилок. Ти починаєш з простого, експериментуєш, б’єшся, як можеш, і, рано, чи пізно, отримуєш результат – своє true. Найчастіше те true – дуже віддалено нагадує початкову задумку, але ти все-одно щасливий, бо true – за будь-яких обставин краще ніж false. І ти страшенно тішишся, що чергова ідея з чистилища дійшла до свого final destination. А іноді виходить і так, що кінцевий результат значно перевершує твої сподівання, і тоді почуваєшся майже генієм, надлюдиною, що може make things true.
І найсуперовіша штука в тому всьому – задоволення отримуєш протягом всього процесу!
Ось, наприклад, зараз є в нас потреба спланувати/задизайнити/оформити нашу майбутню спальню. Перший проблиск ідеї в моїй голові з’явився під час літньої відпустки біля моря. Це був гарний синьо-блакитно-приємний колір нашого простирадла, який чомусь асоціювався з відпочинком і навіював думки про красу і гармонію цього світу. Я подумала, що хотіла б залишити собі ці емоції надовго.. Так з’явилася ідея зробити нашу спальню в морському, гармонійному стилі. Далі потрохи почали підтягуватися деталі. Якщо море, то, мабуть, легкі штори, які міг би ворушити уявний ранішній бриз. І всюдисущі риби, якими треба наповнити інтер’єр (дивний збіг: ми з чоловіком обоє риби за знаком зодіаку). А ще скарби з загублених островів, природні матеріали, екзотичні деталі тут і там.. Скло, каміння, пісок, ткані речі… Малюю перші ескізи, несміливі перші лінії. Розглядаю малюнки в гуглі, гортаю журнали з інтер’єрами в супермаркеті. Не поспішаю, знаючи, що кожна ідея, як якийсь екзотичний фрукт, повинна дозріти, налитися, дійти до кондиції. Даю собі час подумати, помріяти, прикинути варіанти.
І, насправді, зараз невідомо, яким буде кінцевий результат. Але я почуваюся добре вже від самого процесу творення і від передчуття ще одного true в моєму життєвому портфоліо 🙂
Ось таке воно – задоволення бути творцем.
п.с. А взагалі, я тільки хотіла поділитися з вами лінком, де один мудрий дядько пише про ідеї та рішучість, необхідну, щоб make їх true. Навіть не думала, що це вилиється в такий монолог! 🙂
п.п.с. Слухаючись поради номер 2 мого друга Infinity, додаю до посту малюнок з долею гумору. До теми творців 😉
Як чудово написано! Люблю описи емоцій, особливо якщо вони схожі на мої власні 🙂
Нажаль, я не багато своїх ідей втілюю в життя – заважає це дурне хвилювання “раптом не вийде?”, і не починаю взагалі нічого, поки не буду впевнена в своїх силах…
от і даремно. часто краще хоч якесь true ніж повне false! 🙂
http://chrishoneybee.wordpress.com/2009/04/27/make-it-perfect/
Та знаю, що даремно, тому і кажу “нажаль”. Намагаюсь з цим боротись, але поки не дуже виходить. Я таки перфекціоністка, це діагноз 🙂
:)))
World without jerks would be boring place to live )))
мені знов не спиться і зайшла до тебе в гості… бачила записи за 2008 рік ще… а коли ти почала вести блог? блін, так круто, мабуть, зайти і поглянути, що було 3 роки тому… стільки життя, подій, емоцій… хм. кілька разів було у мене таке,шо я сумнівалась,чи треба мені мій блог. тепер,гадаю,сумнівів не буде. цікаво буде поглянути на те,що пишу зараз,років за 5) а тепер щодо посту) я теж величезна мрійниця і фантазерка, є так багато ідей і так все хочеться втілити… а морський стиль… я вже казала,шо це і моя мрія. просто вода для мене,як повітря. я обожнюю водну стихію… моря,ріки,океани,мушлі,камінці,пірси,маяки,човни…я все це обожнюю! я з дитинства люблю воду… як підемо на ставок у бабусі чи поїдемо на море – я з води й не вихожу. коли йду у ванну,то це півтори години як мінімум. часто сплю,пригрівшись у водичці… я без води не можу. живу у Черкасах і Дніпро мене рятує, якби його не було,то здуріла б:-)
є таке. цікаво часом переглянути старі записи. Найбільше в них дивує – як швидко я змінююсь. ..ну, тобто, наприклад, читаю допис всього лиш річної давності, а сама думаю, що зараз я б описала/відчула/намалювала все це зовсім по-іншому. Дві різні людини – я рік тому, і я зараз 🙂
а щодо спальні: та задумка вже матеріалізувалась в дещо. Зовсім НЕ таке як в цьому дописі, чи в оригінальній ідеї 🙂 ..та все ж. Залишилось ще дещо з меблів купити, і можна буде поділитись фотографіями результату 🙂
ухти-ухти!!! 😆 я з нетерпінням буду чекати на фото!!:D якби там не було, але ж своїми руками і це найголовніше! я впевнена, що все дуже гарно вийшло! ти по-іншому просто не вмієш 😉
п.с.да-да, є і в мене таке… погляди змінюються, а з ними і відчуття, звички… я думаю, шо це добре. бо, як писав пауло коельо: “будь як фонтан, що переливається через край, а не як резервуар, що містить усе одну і ту ж воду”!