Мої жовті окуляри

Чим старшою я стаю, тим частіше задумуюсь над своїм життям, його щоденним наповненням і над речима, що насправді приносять мені задоволення. І, зрештою, прийшла до висновку, що однією з найголовніших для мене речей в цьому списку життєвих радостей є задоволення бути творцем. Під “бути творцем” маю на увазі будь-яку діяльність спрямовану на створення чогось нового і унікального, чогось, що ще зовсім недавно не існувало, аж поки не народилося в моїй власній голові.

Я люблю весь процес творення, від початку і до кінця. Спочатку перші аморфні, напівпрозорі ідеї-натяки в моїй уяві.  Потім довгий процес виношування та обростання маленької ідеї деталями, образами, іншими ідеями. Раптові аналогії тої каші в голові з подіями і людьми навколо, несподівані повороти думок в кардинальну іншу сторону, і, зрештою, вибудовування більш-менш цілісної картинки, яку вже, принаймні, можна описати словами. Таким чином народжується ідея.
Наразі вона абсолютно безпорадна і нікому не потрібна – висить собі в якомусь загашнику ідей і чекає свого часу. До цього етапу “чистилища ідей” доходить дуже багато задумок – і вдалих, і не дуже; як корисних, так і зовсім глупих.  Вигадувати ідеї в загашник просто. Такі собі ідеї “без зобов’язань”, вони приходять цілими купами: коли приймаєш душ, чи їдеш на роботу, чи збираєшся до сну.

Та лише мала частина з цих ідей переходять на наступний НАЙПРИЄМНІШИЙ етап – втілення задуму в життя (до слова, мені дуже подобається відповідний англомовний вислів – make it true – зробити з ідеї реальність. Дуже влучно!). І далі – процес спроб і помилок. Ти починаєш з простого, експериментуєш, б’єшся, як можеш, і, рано, чи пізно, отримуєш результат – своє true. Найчастіше те true – дуже віддалено нагадує початкову задумку, але ти все-одно щасливий, бо true – за будь-яких обставин краще ніж false. І ти страшенно тішишся, що чергова ідея з чистилища дійшла до свого final destination. А іноді виходить і так, що кінцевий результат значно перевершує твої сподівання, і тоді почуваєшся майже генієм, надлюдиною, що може make things true.
І найсуперовіша штука в тому всьому – задоволення отримуєш протягом всього процесу!

Ось, наприклад, зараз є в нас потреба спланувати/задизайнити/оформити нашу майбутню спальню. Перший проблиск ідеї в моїй голові з’явився під час літньої відпустки біля моря. Це був гарний синьо-блакитно-приємний колір нашого простирадла, який чомусь асоціювався з відпочинком і навіював думки про красу і гармонію цього світу. Я подумала, що хотіла б залишити собі ці емоції надовго.. Так з’явилася ідея зробити нашу спальню в морському, гармонійному стилі.  Далі потрохи почали підтягуватися деталі. Якщо море, то, мабуть, легкі штори, які міг би ворушити уявний ранішній бриз. І всюдисущі риби, якими треба наповнити інтер’єр (дивний збіг: ми з чоловіком обоє риби за знаком зодіаку). А ще скарби з загублених островів, природні матеріали, екзотичні деталі тут і там.. Скло, каміння, пісок, ткані речі… Малюю перші ескізи, несміливі перші лінії. Розглядаю малюнки в гуглі, гортаю журнали з інтер’єрами в супермаркеті. Не поспішаю, знаючи, що кожна ідея, як якийсь екзотичний фрукт, повинна дозріти, налитися, дійти до кондиції. Даю собі час подумати, помріяти, прикинути варіанти.

І, насправді, зараз невідомо, яким буде кінцевий результат. Але я почуваюся добре вже від самого процесу творення і від передчуття ще одного true в моєму життєвому портфоліо

Ось таке воно – задоволення бути творцем.

п.с. А взагалі, я тільки хотіла поділитися з вами лінком, де один мудрий дядько пише про ідеї та рішучість, необхідну, щоб make їх true. Навіть не думала, що це вилиється в такий монолог!

п.п.с. Слухаючись поради номер 2 мого друга Infinity, додаю до посту малюнок з долею гумору. До теми творців

задоволення бути творцем, про життя, про мене