Говорить Ксеня. Смаколюб-вигадник.

Оприлюднено Оприлюднено в Мамині хроніки

Чергова порція нотаток з рубрики “Говорить Ксеня“. 3 роки і кілька місяців.


gk-2

Про звуки і слова

Продовжує цікавитися буквами і словами, які на них починаються. “Я знаю слово на А – АТИ. А ТИ чого не малюєш?:)

Ой яка холодна книжка. Бо напевне схолодніла

Мама, я смаколюб.” І потім, як з котобусом-слободянобусом, розвиває тему далі: “Я маслолюб, родзинколюб, солодколюб, цукроїд і цукеркоїд. ..а оливки наприклад не люблю.

Дуже часто питає про значення слів. “Мама, а що таке НЕДАВНО?” (до речі, не так і просто пояснити це дитині, яка розрізняє сьогодні, завтра і післязавтра по тому скільки раз треба заснути. Ще питання з тої ж серії – “А п’ять – це багато?“. І давай пояснювати, що все залежить…).

Бідкаюся, що “запрацювалась”. Ксеня питає, як це так – “запрацюватись”. Їй звичніше моє формулювання: “ну я і залипла за комп’ютером”, вона навіть часом просить: “Мама, відлипай вже..“. Але вислухала, що таке запрацюватись, як буває захопить якась справа, що й не помітиш як час пролетить. А тоді каже: “Мама, то запрацюйся зі мною!

А якось ні з того, ні з сього питає: “Мама, а що таке чОботи-рОботи? Це що за роботи такі?“. Як же я реготала, коли зрозуміла, що це з пісні “Вербовая дощечка, по ній ходить Насточка”, яку я співаю молодшій. Там є стовпчик про “чоботи косівської робОти”. Коли співаєш, то наголос трохи плаває, і вийшли чоботи-рОботи  :lol:

Набралась деяких солідних, чисто літературних словечок, типу зв’язки “тож”, яку часто використовує в реченнях.  “Я вже кашу з’їла, тож дай мені десертик“. А ще ввела в наш лексикон нетипове для нас слово “гаразд”. “Зробимо так-то і так, гаразд?“. Тепер і ми кажемо “гаразд”. На практиці бачу як діти вчаться самі і “підтягують” за собою дорослих.

gk-1

Про сни

Мама, мені приснилося, що я їхала на бегемоті” – робить круглі очі. Потім дорозповіла, що ми з татом на машині в Карпати їхали, а Ксеня на бегемоті поруч з нами. “А хто їхав попереду?” – “Ми всі були попереду“.

Вночі встала на горщик. Сходила і каже: “Буду далі той сон досинати…“.

Якось дідусь купив Ксені яворівську іграшку з дерев’яними курочками. Таку, що рухаєш вантажик, а курки опускають голівки, ніби дзьобають. Після того вранці Ксеня розповіла: “Я в сні з пташками зернята дзьобала…“.

Іншого ранку: “Мам, ти мені снилась, ти щось їла.“. Питаю:”А тато там був?“. Вона, не довго думаючи: “А тато – на іншій сторінці…“.

Або таке: “У сні були пінгвіни, я від них тікала…“. Або ще було: “Мені приснилася якась мушля. Смугаста“. І так здивовано додає: “Просто порожня мушля…“.

Мама мені снився сон, я від нього втекла, тепер не можу знайти… Під покривало дивилась. Нема..“.

gk-5

 

Про релігію

Завдяки традиційним святам Ксеня більше дізнається про християнство. Спершу Різдво, маленький Ісусик, Марія, Йосип. А ближче до Великодня внуця прослухала бабусину лекцію про воскресіння і тепер час від часу просить: “Розкажи мені сумну історію. Як Ісус помер, і в печері, а потім ожив“.

Або може видати: “Ти знаєш, бабця казала, що коли ти шось подумаєш, Ісус знає що ти подумала!“.

Ксеня розпитує: – Чого дідусь називає Настю бос? Вона не бос.
– А хто бос?
Тато того хлопчика що ми на хресті бачили в церкві. Знаєш, його звати Ісус Христос.
– Бог? То “бог”, а не “бос”.
– Але схоже. То ми його так ніжно називаємо.

Днями їхали в таксі, Ксеня серйозно так питає: “Мама, а звідки взявся світ?” (уявляю що таксист при тому подумав!). Довелося розказувати всі версії на ту тему…

Про чари і мрії

Говоримо про будні і вихідні. Вкотре розповідаю чому в одні дні дорослі працюють, а в інші зазвичай бувають вдома. Ксеня: “Люблю вихідні, бо ти вдома. …я знаю яка є чарівна країна. Що кожен ранок вихідний!“.

Вигадує в таксі: “Є чарівний автобус. Такий довгий – на всю дорогу. Аж машина не може проїхати. А коли він зупиняється він відключає свій довгий режим (слово то яке використала!) і стає коротший. Такі чари!“.

Фантазує собі щось, намагається мене зацікавити: “Є чарівна країна. Там живе ..краб. Але він чарівний. Вміє перетворюватися на ..мавпу! Так – раз-раз, раз-раз. Один раз мавпа, один раз краб. А ще там живе креветка. Вони дружать. Вона вміє перетворюватися на вомьминіга.” Я зауважую, що мабуть друзям тяжко гратися коли перший з них – мавпа, бо ні креветка ні восьминіг не можуть бути на суші. Ксеня заспокоює: “Але то чарівна країна, не бійся, вони можуть без води гратись!“…

gk-4

Всяка всячина

Лежимо в ліжку, вкладаємося спати, говоримо про кашалота, якого Ксеня бачила в бабусі в книжці. Кажу: “Цікаво, як той кашалот спить – на боці, на животі чи на спині… Ти як, Ксеня, думаєш?“. А вона мені так безпосередньо відповідає: “Мама, а ти напиши в телефоні – “КАШАЛОТ ЯК СПИТЬ” і будеш знати…”   :-o  От вам і сучасні діти… мало не з пеленок вчаться гуглити на смартфоні!

Ходила в інтернеті серія картинок про сумний рулетик – жартівлива інструкція як піклуватися про засмучених людей. Я Ксені показала (вона якраз в той період часто казала: “Мені чомусь сумно…” ), то вона мене змусила всі кроки з нею виконати. Включаючи формування справжнього рулетика з ковдри і Ксені в якості начинки… :) а потім ще й Андрію пропонувала: “Тато, тобі сумно? Зробимо з тебе рулетик, хочеш?

Любить щось казати “по секрету”, на вухо. Найчастіше просто тихенько каже: “Я тебе люблю“. А одного разу з таким азартом пропонувала поділитися зі мною секретом, а потім сказала на вушко: “Мама, ти знаєш, я нашу планету називаю Земля!

Зробили дідусеві листівку на день народження, запхали в конверт, а Ксеня ще й замотала його в скатертину від дитячого кухонного набору. Каже, щоб дідусь не відразу здогадався, що там. Зробимо сюрприз, мовляв. Приходимо з тим згортком до дідуся, Ксеня ще з порога: “Дідусь, це тобі! Там ЛИСТІВКА!!!:)

Гуляємо в погожий теплий день. “Ой, таке сонце, що треба так робити рукою до чола…” (дашком над очима, щоб не сліпило).

Типові Ксеньчині фрази про їжу: “Я не люблю їсти свойою рукою. Погодуй мене. А ще: “Мама, знаєш, мені дуже засмакувала цукерка (/печивко/морозиво/цукор..). Так сильно аж захотілося ще.

Йдемо на “день народження” проекту Nravo Kids. Пояснюю, що це моя робота відзначає два роки, і що буде святкування, тортик і все таке. Ксеня з нотками сумнівів: “А як може твоя робота задути?“. Мовляв, торт буде, а хто свічки на ньому задує?!

На сьогодні все. Балакучого і позитивного усім дня! :)

gk-3

 

Поширюй позитив далі:

5 коментарів до “Говорить Ксеня. Смаколюб-вигадник.

  1. Насміялась вкотре ))))) Так, наша Кучеряшка дійсно вміщає великий чарівний світ, у тій голівці :) Як от мама все те пам”ятає? Чи ти все відразу записуєш?

    1. Та ні, то зовсім не пам’ятається, якщо не записати. Причому відразу, в телефоні наприклад, або спеціальному блокноті на кухні…

      Потім крутиться на язику, а дослівно пригадати вже не можеш… :)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

 

;) :roll: :oops: :lol: :evil: :cry: :X :E :D :-| :-o :-P :-? :) :( 8) (yes) (sun) (nerd) (mmm) (flower) (drunk) (dance) (clap) (bandit) (angel)