Дитяче свято на тему жуків – ч.2

Оприлюднено Оприлюднено в Дарую!, Дитячі свята, Мамині хроніки

Продовжую розповідати, як ми розважались на Ксеньчиній комашиній вечірці з нагоди дня народження. Хто пропустив початок, вам сюди

Отже, ще раз – перелік наших “атракціонів”, і далі, по порядку, детально про кожен з них:

1. Коробка-шукалочка, або т.зв. “сенсорна коробка”.

Сенсорна коробка – то, якщо пояснити по-простому, коробка, в якій можна порпатись, мацати і перекидати предмети, бажано різної величини, форми, покриття, температури, тощо. Все, що буде цікаво відчути маленьким ручкам-“сенсорам” :)

отіла вставити посилання на якусь статтю в вікіпедії, а натрапила на чиюсь авторську розповідь про сенсорні коробки для дітей різного віку. Рекомендую ознайомитись).

Для нашої коробки-шукалочки, я заповнила невеликий пластиковий контейнер квасолею різного розміру та додала туди декілька видів “скарбів”: шоколадні “медальки”, скляні камінчики, блискучі лелітки-метелики, дерев’яні жучки різних розмірів (все, що вдалося знайти в магазині напередодні свята. Якби готувалась заздалегідь, то, певне, роздобула б ще якихось дрібних іграшок-кіндерів, щоб було ще цікавіше порпатися).

Зробила фото-перелік того всього добра:

Ну, і, власне, саме завдання полягало в тому, щоб віднайти всі предмети, згідно переліку. Для дорослих ще й засікали час – хто швидше впорається.

Саму коробку я сфотографувати забула, але ось є кадр процесів пошуку скарбів. Це Андрій представляє нашу сім’ю (Ксені такі коробки аж зараз, в рік і два/рік і три місяці, стали актуальними. В рік вона б швидше наковталась тої квасолі, ніж скарби знайшла).

І ще на фото добре видно Вадима-павука, одну з комах-організаторів :)


2. Ігри на запам’ятовування від божої корівки

Ігор на тренування пам’яті були дві: звичайна меморі зі знаходженням пар карток з однаковими малюнками; а друга – із запам’ятовуванням конфігурації розкладної гусенички.

В меморі грали попарно – сім’я на сім’ю. І, пригадую, забава викликала неабиякий азарт серед гостей :) ..а ще цікаво, що п’ятирічні діти, бувало, з легкістю перемагали декого з дорослих.

Гру з розкладною гусеничкою вигадала останньої миті (цю іграшку Ксені якраз подарували на день народження), сфотографувала декілька варіантів – з різною послідовністю та кількістю елементів. Ось наприклад:

Наш Юра-божа-корівка швидко демонстрував картки учасникам (по-моєму, ми засікали три секунди), а потім перевіряв, чи зможуть вони по пам’яті відтворити “конфігурацію” гусенички. Завдання виявилось не таким простим, як може здатись, багато хто помилявся… Але від того було тільки цікавіше :)

До речі, аналогічно, можна влаштовувати тести на запам’ятовування, використовуючи будь-який конструктор, пірамідку, кубики, практично, будь-яку іграшку, де є можливість по-різному комбінувати елементи.

3. Кидки на влучність з бджолою

Тут, за легендою, перевіряли чи вміє бджола при зборі нектару “з розгону” вцілити в серединку квіточки. В ролі бджоли в нас були легенькі пластикові м’ячики, а от мішені були майже як справжні квіточки, дивіться самі:

Робиться дуже просто – ватман, кольоровий папір, ножниці, клей. Пів годинки роботи, і готово. Можна кріпити в дверному проході, і влаштовувати змагання на влучність.
При цьому цей ватман чудово працює, і як мішень для метання м’ячів, і як фотостенд для сімейних фотографій! :)

4. Будівництво вежі з мурахою

“Мурашину вежу” ми будували з соломинок для коктейлів (колись сестра спрезентувала мені цілий міх!) і жувального зефіру. Чесно кажучи, завдання виявилось не з простих, ніяк не вдавалося зробити стабільну конструкцію. Але сам процес був цікавим і для дітей, і для дорослих.

Поки дорослі пропонували як оптимізувати/стабілізувати/укріпити конструкцію, діти могли розкидати по хаті будматеріали, різати трубки ножницями на менші шматки, або допомагати батькам.

Ось наймасштабніший проект вежі, який зрештою закінчився повним фіаско (а я серйозно вірила, що вийде скласти вежу аж до стелі..) :)


А це найвища (та не особливо стабільна) вежа, яку вдалось сконструювати :)

Думаю, можна знайти ідеї альтернативних матеріалів для подібних конкурсів на побудову вежі. Або ж, найпростіше, запропонувати гостям зробити конструкцію  з наявних в домі конструкторів/іграшок/кубиків/каструль/тощо.

5. Контурна гра-головоломка з комариком

Ідею “контурної коробки” підглянула  в Лізи Ар’є. Назбирала різного дріб’язку цікавої форми, в тому числі, до комашиної теми – дерев’яний брелок-бджілку, і картонного метелика. Обмалювала на картонці, склала в коробку.

Учасникам конкурсу пропонувалося якомога швидше розкласти всі предмети на свої місця. Плюс ще перед початком гри додатково просила діток відгадати по контурах, де, на їхню думку, сховалися комахи. Ось дивіться, чи ви б відгадали? :)


6. Творче завдання з метеликоми 

Творче завдання було максимально просте – малювати комах пальчиковими фарбами і фломастерами: або, використовуючи ідеї з картинки-зразка, або вигадуючи щось своє.

Ось і всі розваги! :)

Подарунки дітям 

Як я вже згадувала, по ходу ігор, ми відзначали досягнення кожної сім’ї у загальній турнірній таблиці. Тож вкінці, мали “переможців” у різних іграх. І кожен зміг отримати невеличкий презент. Пішли в хід, і повітряні кульки, якими я прикрасила кімнату, і самі ігри (коробка з контурами, гра “меморі”), і навіть “скарби” з нашої коробки-шукалки. Так що, попри те, що окремих “роздаткових матеріалів” я не готувала, всі дітки пішли зі свята “не з порожніми руками”.

Дехто навіть захотів забрати собі на пам’ять роздруковану “програмку свята” і медаль “комахи-організатора”, що мені, як господині дійства, було дуже приємно (mmm)

Висновки

Загалом, все вийшло файно, хоч трохи по-іншому, ніж я уявляла. В самі ігри більше бавилися дорослі, ніж самі діти. Все-таки більшість діток були замаленькими. Пройти самостійно всі конкурси змогли хіба дітки 5+ років. Решта – приймали участь лише вибірково. Але й такий формат непоганий, бо інакше – треба було додатково думати як розважати батьків. А так – всі при ділі виявились.

Тішуся, що в останній момент поміняла час святкування з післяобіднього на ранішній (збиралися на 11 годину, по-моєму..). Хоча батькам менших дітей (які ще сплять більше одного разу в день) це не так суттєво (все-одно посеред свята доведеться покимарити), як і батькам тих, хто вже вдень не спить. Але, так виглядає, що перша частина дня більше підходить для дитячих розваг.

З невеличих “проколів” – питання їжі. На початку свята в мене був скромний десертно-закусочний стіл, не достатньо ситний для декого з дорослих :oops:  ..бідолашним голодним довелося чекати аж до повноцінного обіду після декількох годин розваг :)

Матеріали для друку

Якщо раптом хтось ще надумає робити вечірку на жукерську тематику, то ось ділюся готовими файлами для друку кружечків для шпажок (декор стола), для гри в меморі та на медальки комах-організаторів: bugs-print.pdf (11Mb)
Самих комах я, до речі, безкоштовно завантажила звідси. 

На цьому, здається, все :)
Сподіваюся, наступного року наше свято вийде не менш цікавим. І що таки дійдуть руки виліпити авторський торт… :)

Поширюй позитив далі:

3 коментарі до “Дитяче свято на тему жуків – ч.2

  1. Мне так интересно было рассматривать все детальки, побольше бы таких праздников! Чувствую, что сценарий к Сашиному Дню рождению надо писать уже (у нас в ноябре), а то как всегда “не было времени на все задуманное “. (yes)

  2. з великим захопленням читаю Ваш блог!!! дякую:) самій вже захотілося стати мамою :oops:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

 

;) :roll: :oops: :lol: :evil: :cry: :X :E :D :-| :-o :-P :-? :) :( 8) (yes) (sun) (nerd) (mmm) (flower) (drunk) (dance) (clap) (bandit) (angel)