Мамині хроніки: місяць восьмий

Оприлюднено Оприлюднено в Мамині хроніки

А нам вже вісім місяців!

Цього місяця Ксеня продемонструвала мамі всю свою самостійність. Рачкує – як метеор;  встає/сідає – без проблем; тримається за опору/ходить вздовж опори; одним словом, впевнено керує своїм тілом, навіть падати навчилась вже більш грамотно.

І розваги собі знаходить сама, тільки треба щоб площі для дослідження було побільше (а так як в нас квартира-студія, то головне вчасно всюди підлогу протерти, і тоді простору не бракує). Мама собі сидить, щось своє робить, а доця  – своє: круги квартирою намотує, відкриває шухляди, перевертає коробки, бавиться всім, що підвернеться… Так ще співпало, що цього місяця в мене був один “проектик” новий (скоро похвалюсь! ;)), і тільки завдяки отій доциній самостійності, вдалось досить багато зробити.

А з іншої сторони, з того дівчиниська росте нормальний такий маніпулятор! Вже як їй щось хочеться чи НЕ хочеться – то вона має цілий арсенал засобів як популярно пояснити батькам, як все має бути! Спеціальні звуки  а-ля “сирена”, крики, плачі, вивороти, а ще оце жалісливе “мммаммма” з очима як в кота зі Шрека :) Отак підповзає до мене, встає, тримаючись за мої ноги і дивлячись знизу вверх каже своє “ммммаммма”… Ну як тій дитині в чомусь можна відмовити? :)

Часом дивишся на неї, і просто аж не знаєш як її наобнімати і націлувати, таке воно файне :) Візьмеш на руки, одну долоньку в свою (як до танцю), і кружляєш з нею, а вона регоче-регоче! Або в коробку тато посадить і совгає в тій коробці по підлозі – а дитина тішиться страшенно. А улюблена гра – ХОВАНКИ! Тікаєш, ховаєшся кудись, і кличеш “Де мама?”, і вже чуєш як воно мале ляпотить колінами по підлозі до тебе. А потім визираєш зі сховку, а вона аж “Гііі”-ікає, так несамовито радіє, що знайшла :) ..одним словом, людинка в такому віці зовсім не скупиться на гарні емоції, тільки бери і бався з нею, і регочіть собі вдвох :)

А от з невеселого –  ми вперше цього місяця “по-справжньому” хворіли. Ну як, “по-справжньому”, трохи простудились, засоплились капітально і навіть кашляли, уявіть собі! Мама навіть переживати почала, водила дитину “послухати” до лікаря, купила сироп від кашлю і дуже швидко переключилась з режиму “моя дитина лазить по підлозі голими ногами і купатись в холодній воді зовсім не боїться” в режим “по-моєму, їй точно холодно, нумо одягнемо ще чогось на неї“. Аж десь через тиждень після одужання маму “попустило”… Страшно, коли дітки хворіють, навіть якщо не дуже серйозно. Буду тепер толерантніше ставитись до мам, які одягають дітей, як капусту – хто-зна, чим ті мами налякані, всяке буває…

Що ще? А, ну їмо вже не мікро-дрібками, а нормально так наминаєм. Сяде мама з тарілкою супу гарбузового, і ложку собі, ложку доці, ложку собі, ложку доці. І спробуй тільки пропусти, одну ложку не дай – зразу “сирена”! :) Не доця, а козарлюга малий, як кажуть бабця з дідусем :)

Ну, і наостанок  невеличкий “хіт-парад” наших улюблених рухів і мімік за останні декілька місяців. Бачу, що деякі з них потрохи проходять, а мені так не хочеться забути, яке воно кумедне було :) (..звісно, краще було б підловити всі ці штуки на відео, але раптом щось в сімейні фото-відео-хроніки не потрапить!)

І так, з низу до верху:

10. Зробити здивований вираз обличчя, голову втягнути в плечі, і ніс так натягнути, як Альф колись в серіалі робив.
9.  Стати рачки і хитатись всім тілом вперед-назад, вперед-назад (це була фішка №1, коли ми тільки вчились рачкувати. А тепер хіба час від часу похитуємось)
8. Стати, взятись за перила чи крісло, і повільно присідати, як балерина (спина пряма, коліна-розведені на 180 градусів). А потім повільно підніматись.
7. Стати, спертись собі об щось зручно, а тоді головою і плечима – швиденько вправо-вліво-вправо-вліво (робила так десь тижні зо два, я просто реготала від душі. А потім якось перестала… аж шкода)
6. Примружити очі, наморщити носик і аж тоді …ЯК-НЕ-ЗАКРИЧАТИ зі всіх сил!
5. Видихати повітря через зімкнуті губи, оце “пффф” (як дорослі часом роблять від здивування)
4. Сидіти і синхронно махати руками, одночасно обома – вверх-вниз, вверх-вниз. Якщо сидиш за столом – то по ньому тими руцями лупити
3.  “Танцювати” в когось на колінах або на руках. Ти її тримаєш, а вона собі ковбаситься-ковбаскою: вверх-вниз, вверх-вниз, вверх-вниз..
2. Морщити ніс і сопіти в нього, як їжак. Тоді ще так смішно, рот широко відкритий, і наш один зуб нижній стирчить, така бабуська маленька виходить
1. І улюблена-улюблена штука, безперечний ТОП! Робити “Бррм-бррм-бррм” губами, при тому можна помагати собі пальчиками, або цілим кулаком. Та й якщо хтось пальчиком помагає – то теж з радістю “брррмкати”

Отакі ми восьмимісячні :)
Всім гарних вихідних! Пішли святкувати…

9 коментарів до “Мамині хроніки: місяць восьмий

  1. от читаю ваші хроніки і себе з малою згадую… а ще як в ноутбук залізти в папочку фото, де Улька 150 раз в одній позі зате з різними мінами на личку.
    Щодо хворінь не переймайся, з дітьми то буває) на час хворіння правильно, щоб дитина не переохолоджувалася, але потім навдягувати як капусту таки не тре, загартовані дітки хворіють менше) :roll: по своїй бачу.
    І вам гарних вихідних :lol:

  2. Які ви вже дорослі!!! Стільки всього вмієте! Молодці, одним словом!)
    Ми теж вміємо хитатись на ножках, коли стоїмо на карачках) Ми думаємо вона так зміцнює свої ніжки, щоб підготуватись до повзання)
    А оце “ббффф” просто балдьожне! Так додає позитивного настрою) Сидиш і думаєш як мало треба для щастя)
    Ви форум відвідали?) Прикупили щось цікавенького для Ксеньки на майбутнє?)

    1. На форум забігали дуже оперативно, пару книжечок придбали, потрохи читаєм-розглядаєм :) А ще дідусь і тітки обдарували Ксеньку книжками :) Я вже думаю, де б то поличку для дитячої бібліотеки завести :)

  3. гарні дівчатка!
    їсть і нехай. тішся! настане той час, коли будеш вмовляти хоч ложечку зажувати. за моїми спостереженнями за дітьми друзів десь у 1.5-2.5 роки цей період приблизно.

  4. Щось давненько не заглядав до Христі. А тут на тобі – вже 8 місяців. Дуже класні.

    У нас теж доня повзала голяка в дома, поки не зловили запалення нирок. Цього літа усі дітки купаються, а ми тільки ручки мочимо.
    Я ні в якому разі Вас не хочу лякати, але дійсно варто бути обережними. Ми якраз десь в цей час і захворіли. Та зараз все ок. Надіюсь у вас теж все буде добре.

  5. ой як ви вже підрослиииии!! а ще пам*ятаю фотку, де ти у цьому ж кріслі з животиком і книгою про вагітність, а тут вже вдвох! та ще й які!!:)
    бажаю не хворіти, бо погода, м’яко кажучи, показує своє фе. тому тепліше вдягайтесь, більше посміхайтесь і все буде ок! от побачиш!

    а взагалі, читаючи твої мамині хроніки, я уявила на мить (ВИБАЧ!) Ксеньку дорослою і як вона читає про себе маленьку… ото технології пішли… в нас такого не було. зате у нас були чорні-білі фотографії, а от у майбутнього покоління такого вже не буде… кожному своє) хочеться вірити, що наші дітки будуть жити у хорошому світі і матимуть більше можливостей, ніж ми свого часу:)

    1. та хто-зна чи доживуть всі ці блоги до того часу… :) це як з бобінами і касетами старими… дещо з тих записів вже нема навіть на чому програвати :)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

;) :roll: :oops: :lol: :evil: :cry: :X :E :D :-| :-o :-P :-? :) :( 8) (yes) (sun) (nerd) (mmm) (flower) (drunk) (dance) (clap) (bandit) (angel)