Певне, у всіх нас є в наявності такі особливі речі, від яких безвідмовно тягне посміхнутись. Брязкальце яке-небудь, іграшка з історією, шмат плакату, фотографія особлива, сувенір з подорожі, нотатка написана давно близькою людиною, улюблений хенд-мейд блокнотик… Ну, знаєте, я не кажу про щось велике, а щось таке миле і маленьке, що конче хочеться вліпити на свій робочий стіл, скажімо. Чи біля ліжка. Чи закинути в рюкзак і завжди носити з собою. Ну щоб гріло. І посміхало.
Так от, купила я собі в Відні парочку саме-таких-правильних-настроєпіднімаючих листівок. Одна з яких, просто розтоплює мені серце чомусь. Ото подивлюсь на неї, і зразу мріяти охота. Уявляюся собі маленькою-маленькою, легенькою-легенькою і на-все-здатною-що-тільки-не-захочеться.
Ну хіба не казкова? 🙂 Як тільки наведу лад на своєму робочому місці, відразу вчеплю десь, щоб перед очима висіла.
А крім тої улюбленої листівки, купила ще дві – теж дуже гарні і мрійливі (он зверху шматочок видно, цілі показувати не буду, щоб була інтрига ;)). І відтоді почала думати, кому їм подарувати. Негоже в одних руках затримувати так багато “хорошоликів”, ними треба ділитись з іншими. І вирішила провести дружній конкурс серед своїх читачів 🙂
Хочу щоб ви розказали про якусь з ваших дитячих мрій. Якусь милу, або кумедну, або нездійсненну, а може вже здійснену? якою не шкода поділитись. Щоб всі інші прочитали і посміхнулись 🙂 Можете писати прямо внизу, в коментарях. Або якщо розповідь довга, і є натхнення розповідати, то на своїх блогах. Байдуже. А потім, ми виберем з вас двох, і листівки полетять до вас 🙂
Для порядку – хай наші балачки тривають до 20 липня, а там визначимось кому заслати “хорошолики” 🙂
Чекаю на ваші коментарі!
п.с. Осьо знайшла – сайт з тими відкритками, моя десь серед інших феєчок… 🙂
Оновлення 5 вересня:
Юля – власниця зеленої феєчки! 🙂
які кльові відкритки!!!!! все просте – геніальне 8)
треба спробувати самим перемалювати їх)
хм, хоча якшо не вийде, буде мотивація поїхати у Відень 😀
оці сподобались)) мабуть тому що я люблю ліхтарики : )
http://correspondances.com/catalogue/2/2/BB242.jpg
http://correspondances.com/catalogue/2/2/BB231.jpg
так, щось є цій листівці
Конкурси конкурсами, а люди історію про Відень чекають )
Христя, мені листівочка дуже сподобалась, тому одразу ділюсь своїми мріями 🙂
Отож я хотіла бути співачкою і заспівати з Андрієм Миколайчуком (той що співає “Підпільний Кіндрат”) в дуеті – хоча голос в мене недуже, я ще тоді як відчувала що в майбутньому шоубізі голос не буде головним :).
Знятись у фільмі.
Бути космонавтом – тут помітно відчувається вплив старшого брата.
Відкрити свій ресторан.
Вивчитись на вихователя – тут помітно відчувається вплив молодшого брата.
Подорожувати. З цією мрією я не прощаюсь – в мене довгий список країн в яких я хочу побувати!
І взагалі, сподіваюсь всі мої мрії (крім космонавта) ще збудяться. 😉
Юля – молоток! 🙂
Всі інші – не халявте, і підтримайте скромного конкурсо-організатора! Чекаю на більше історій! 🙂 Розповідь про Відень ще вистоюється 😛
Колись як був дуже малий, то завжди хотів зловити Миколая на гарячому, коли він кладе подарунки, і впросити його, щоб він мене забрав собою допомагати йому робити іграшки 🙄 Правда, я ніяк не міг не проспати слушного моменту, як би не старався, завжди просипав 🙂
Мрія зникла, коли я таки побачив “Миколая” 😀
zymova – щоб тебе зацікавити ще більше, скажу що одна з двох відкриток-подарунків – з ліхтариками 😉
DixonD – так, пригадую я теж таким займалась.. але таки не впіймала на гарячому 🙂
chrishoneybee
нє мені совість не довзволяє. я вже від тебе подарунки отримувала. хай тепер іншим комусь буде : )
а мої мрії майже всі збулись.
🙂 Христинко,
я тебе рідко коментую – значно частіше, ніж читаю. Але залюбки поділюся мріями.
В дитинстві я багато мріяла … З дівчачого романтичного було навчитись танцювати бальні танці, стати артисткою та мати довге волосся – як в Русалоньки (бо батьки завжди підстригали коротко)
Артистка з мене зараз ще та 🙄 – загальновідома в вузьких колах. Коси відростила 8) . З бальними танцями було важче. В танц. гуртку для діток за 2 роки нас навчили хіба що основних позицій, та ще танцю “Буратіно”, який я не могла зарахувати до бальних, тому покинула той гурток без жалю. Зараз повернулась до дитячої мрії і майже вмовила чоловіка на бальні танці. 🙂
Нехай і ваші мрії збуваються! 🙂
ой, я мала на увазі, що коментую рідше, ніж читаю 😳
Ура, я встигла до 20 липня! Цікаву тему ти запропонувала, надихнула на велику публікацію 🙂
http://adorablesin.blogspot.com/2011/07/blog-post.html
о, хоч декілька мрійниць і мрійників зголосилось! 🙂
дякую всім за відвертість, тепер в мене буде надважке завдання вибрати між вами “переможців” 🙂
Блін, я не встигла, хоча вже десь тиждень тому ще планувала поділитись мріями))))Але не страшно, бо прочитати стільки теплих і сонячних мрій багатьох з вас, було дуууууууууууууже приємно!!!! 🙄
Тоді розповім про свою дитячу мрію, щоб віддячити за отриманий позитив. 8) 8)
Була колись в мене мрія стати співачкою, але весь прікол полягав в тому, що я хотіла стати співачкою, яку звали Лалуна і яка вже давно була відома. Ця іноземка часто з’являлась на екрані телевізора в кліпі, де катулялась по королівському ліжку і це дійство так вразило мою дитячу свідомість, що я так хотіла бути схожою на неї, що почала просити батьків купити таке ліжко. Але на цьому мої проблеми не вирішились, одного дня я прокинулась і усвідомила, що співачка є(тобто я), ліжко якесь здайдеться, але як його на сцену витягнути?!!!Ось так розбилась моя дитяча мрія об скелі реальності)))))))) 🙂
😀 Класна мрія, Світуль )) а головне – абсолютно дитяча логіка її спростування!