Мишача афера. Шопінг-квест для школярів

Оприлюднено Оприлюднено в Дитячі свята

Сьогодні хочу розповісти вам про вдалий експеримент, ще один жанр дитячих свят, який ми з кумою винайшли з нагоди Ксеньчиного дня народження — шопінг-квест:-o  (nerd)  (bandit)

Цього разу наша першоклашка захотіла запросити на день народження кількох однокласників. Ми задумали зводити їх в кіно, а потім посидіти разом, поїсти піци, ну й, звісно, погратися у щось. Відбувалося дійство на території торгівельного центру “Форум”. Можна було б скористатися послугами дитячої зони, чи закликати когось розважати дітей. Але нам подобається вигадувати щось своє, тим більше, що в такому місці як “Форум” є безліч цікавих закутків, які можна використати.

Не буду втомлювати вас довгим описом процесу генерації ідей в моїй голові та їх фільтрування (на кухні в кумасі Тасі) до списку адекватних і реальних, а відразу перейду до розповіді про сам квест.

 

Пропали подарунки! Шукаємо злодія

Почалася історія, коли маленькі гості вже вийшли з кінозалу, перемістилися в ресторан і трохи перекусили, а тоді вирішили порозглядати подарунки, які принесли іменинниці. Коробки мали чекати нас у гардеробі, у камері схову цінних речей. Але замість пакунків я повернулася звідти з тривожними новинами! Гардеробниця обміняла мій номерок на комплект мініатюрного одягу: сорочечка і штани на бретельках, такі крихітні  що в долоньку поміщаються. “У когось є ідея чиє це може бути? І куди могли подітися Ксеньчині подарунки?!”

Діти спочатку вагалися як їм ставитися до такого повороту подій: хтось відразу просік, що це початок квесту, а хтось не на жарт почав тривожитися, що подарунки пропали… Але потім впізнали в таємничому артефакті одежинки невеличих звірят з серії Sylvanian Families: “У мене є зайчик з таким одягом!”, “А в мене – білочка!”. А тоді здогадалися, що у “Форумі” є лише одне місце, де живуть схожі звірята: звичайно ж, іграшковий магазин!

Радісною юрбою ми побігли в сторону магазину (о, в той день я і моя співучасниця, мама Амельки, добряче набігалися з тими дітьми  (drunk) ). Там знайшли правильний стелаж з коробками і почали шукати наступних підказок. На одній коробці з іграшковим звірячим будиночком помітили підозрілу записку, приблизно такого змісту:

Ми тут більше не живемо. З питань оренди звертайтеся за телефоном: …
Родина Мишевських.

Ну що ж, треба перевірити цю зачіпку! Як подзвонити? В кого є гроші на рахунку? Ось вже мама Амельки набирає незнайомий номер і дітлахи оточують телефон. Гудки, а потім голос, питає хто дзвонить і що треба.

Хтось зі сміливіших щось говорить, каже про подарунки. Таня (а то був саме її номер) спочатку робить вигляд що не розуміє про що йдеться, але зрештою погоджується з нами зустрітися. Каже: “Але вам треба мене знайти. Підказка – в дитячому сховку“. У тамтешньому “Будинку іграшок” є такий секретних тунелик при вході, знаєте? У відділі з м’якими іграшками. Саме там наші детективи знайшли такий ребус:

Отож, щоб дізнатися де саме чекає посередниця родини Мишевських, треба було обстежити другий поверх ТРЦ і знайти вітрини з сімома предметами, зображеними на малюнку. А далі взяти відповідну літеру з назви магазину і таким чином отримати слово-підказку. Наприклад, ананас ми побачили на логотипі “Fresh Point” (буква Е зайняла своє місце у ребусі):

Санта з снігом і ліхтарем знайшлися в магазині “Жадор” (тримайте літеру Д):

А сяючий олень в крамниці “Stefano Lompas” (остання літера ребусу – S):

Подібним чином ми назбирали усі інші літери, з яких склалося слово KREDENS. Саме у цьому кафе нас чекала Таня в образі мишки  (clap) :

До слова, чекала вона там довгенько. Бо в семиліток багато сили в ногах, але трохи бракує уважності і терплячості. Один щось гукає -всі за ним, не довго думаючи! Тож діти намотали тим другим поверхом кілька кіл, поки розставили всі букви по місцях  :roll:

 

Хто такі Мишевські? І що їм потрібно?

Але менше з тим. У Тані виявився товстенький конвертик для нас та ціла торбинка різних підручних матеріалів. По-перше, нас познайомили з родиною Мишевських, що складалася з восьми членів мишачої сім’ї: дідуся Бо, бабці Мімі, тата Чака, мами Бетсі, старших сина Діді та доні Емми та крихіток Мануеля та Лілі.

По-друге, вручили нам пояснювального листа з таким текстом:

Любі діти! Двоногі!
Пробачте, що поцупили ваші речі, ми у дуже скрутній ситуації і змушені були піти на цей крок…
Вже зовсім скоро починається рік Миші, має бути грандіозне святкування мишачого Нового року, а ми зовсім до нього не готові… Ми нещодавно покинули наш старий дім (надто дорого платити оренду..) і переселилися в нору, яку вирив дідусь Бо у підвалі “Форуму”. Але там бракує навіть найнеобхіднішого  :( , не кажучи вже про подарунки дітям до свят…
Благаємо вас! Допоможіть! Роздобудьте для нас речі зі списку і ми повернемо усі ваші пакунки. Ми навіть маємо кілька паперів, від яких так шаленіють двоногі (знайшли у покинутій надворі торбинці), може, з ними справа піде легше?..
Приносьте речі до ялинки не пізніше 16:00 і ми обіцяємо повернути все, що взяли!

Чак і Бетсі Мишевські

п.с. Будь ласка, загорніть усе в красивий подарунковий папір! Хай буде святково…  (mmm)

п.п.с. Якщо вдасться зекономити трохи тих папірців, ми будемо вдячні. Це всі наші статки на сьогодні.

п.п.п.с. Шукайте своє біля ялинки на третьому поверсі. Але тільки якщо виконаєте наші умови!!!

До листа додавався цілий список замовлень для кожного члена сім’ї.

  

  

  

На все про все було 300 гривень паперів, від яких шаленіють двоногі, і година часу.

Ми вирішили поділитися на дві команди (“холодних” і “теплих”, залежно від того, в яку пору року кожен народився. Вийшло якраз по четверо дітлахів + одна мама з ними). Одна команда вирушила в магазин “Сільпо” з таким списком покупок:

  1. Сир 2х2х2 см
  2. 3 родзинки
  3. 5 кавових зернят
  4. Грудка цукру
  5. Зефірки для вогню
  6. Мишачий кросворд
  7. Міні-цукерки

А інша команда пішла в “Космо” шукати решту необхідних речей:

  1. Зубочистки (шпажки для зефірок)
  2. Ватні диски (матрасики)
  3. Міні-Ялинка
  4. Парфуми
  5. Шкарпетки (спальні мішки)
  6. Бульбашки
  7. Сірники (дрова + коробки-ліжечка)

Оскільки бюджет був обмежений, то ми домовилися шопитися в два етапи: спочатку знайти товари, занотувати в списку ціни (шукати якомога дешевші речі!), а тоді підсумувати результати двох команд і переконатися, що грошей вистачить. І лише після того побігти купити все необхідне.

 

Шопінг з розумом! Здійснюємо бажання мишенят

Я була в команді “теплих” і нам доручили закупи в “Сільпо”. Завдання виявилося цікавим, було багато вагових товарів, а значить усюди треба було дізнаватися яку мінімальну кількість того чи іншого продукту можна купити. Так ми тепер знаємо, що тітка за прилавком без проблем продасть 40 г сиру і навіть поріже на кубики, що родзинки також мають важити хоча б 40 г, щоб видрукувало бірку. А от жувальні зефірки і від 10г можна купити (ми взяли 4 штучки, для мишачої родини – більш ніж достатньо).

Діти з азартом шукали найнижчу ціну для кожної позиції, а деякі речі навіть змогли роздобути безкоштовно!  8)  Наприклад, попросили в ресторані кілька зерен кави (ціла пачка сильно б вдарила по бюджету!), а також грудку цукру. Найменший по росту, але не по сміливості, Матвій дуже тактовно розмовляв з баристою, перепитував скільки за це треба заплатити, а потім так щиро-щиро радів, що вдалося отримати бажане безоплатно!  (yes)

Натомість, команда “холодних” змогла роздобути в “Космо” безкоштовний пробник саме тих, улюблених парфумів мами-миші, уклавши угоду з касиркою, що він піде в доповнення до інших товарів. А ще “холодні” дуже пишалися блискучою ялиночкою, яку вони знайшли в магазині – красива і дешева, все як треба!  (dance)

До того ж нам пощастило знайти в “Сільпо”, у відділі журналів, відразу два випуски мишачих кросвордів, які замовляв мишак дідусь Бо.

Звіривши свої нотатки ми переконалися, що в бюджет поміщаємося і успішно здійснили всі необхідні покупки.
Щоправда, у нас залишався незакритий пункт з “Новими плакатами” для Діді та Емми. Плюс треба було загорнути все у красивий папір. На щастя, в пакунку від Тані знайшлося все необхідне: міні-аркуші та кольорові олівці – для плакатів, кольоровий папір, скотч, ножиці та стрічки – для обгортання пакунків.

Нервово позираючи на годинник (година Х – 16:00 вже давно минула, дехто з дітей дуже був тим стривожений! А мене тривожили люди з ресторану, які дивувалися чого ми так забарилися і повертаємося їсти тортик!), ми поспіхом пообгортали пакунки для всіх мишок. Працювали як одна, хоч і не дуже організована, але все ж команда. Хтось різав, хтось малював, хтось вибирав колір паперу, …а хтось ділив порівну M&M-си, які залишилися в пачці коли ми відрахували кілька драже для мишенят Мануеля та Лілі, чи гриз залишки сиру, що не ввійшли в склад подарунка бабуні Мімі  :lol:

Подарунки ДО пакування (звернули увагу на міні-ялиночку?  (flower)  )

Подарунки і плакати ПІСЛЯ  (sun) 

 Задоволені та трохи втомлені учасники квесту.
(Така зворушлива та купка подарунків біля Ксені, правда?
На місці мишей я б танцювала від радості!)

Нарешті ми повернулися до ресторану і, звісно, всі подаровані Ксені пакунки вже чекали під ялинкою. Місія детективів-шоперів завершилася успішно!  (dance)

 

Підсумки

Як на мене, все вдалося дуже гарно. Діти з великим інтересом виконували всі завдання і дивували своєю сміливістю та самостійністю. Приємно було дивитися, як ці маленькі люди самоорганізовуються, домовляються (“Будемо везти візок для продуктів по черзі”, “Женя, твоя черга говорити з продавцем”, тощо), допомагають одне одному. При цьому здавалося, що вони справді вжилися в роль і майже повірили в іграшкову родину мишенят, чиї побажання треба обов’язково виконати  :oops:  А ще, вони безпомилково знаходили найменші ціни! Виявляється, Ксеня і в таких ситуаціях здатна допомогти батькам!  8)  В результаті на весь список добра ми витратили біля 160 гривень з виділеного бюджету в 300!

Також хочеться відзначити як доброзичливо ставилися до дітей продавці. Лише з деким з них я домовилася наперед (як от з продавчинею з “Космо”, яка сховала наш пробник парфумів під прилавком. Чи баристою, який без проблем погодився видати дітям каву з цукром). Решта ж, просто виконували свою роботу, і навіть на різні нестандартні питання дітей (“Скільки найменше найдешевшого сиру я можу купити?”, “А кубик 2 см можете врізати?”) відповідали цілком чемно!  Мене потішила касирка “Сільпо”, якій разом з іншими покупками поставили на сканування мишачі кросворди. Вона обдивилася їх зі всіх сторін у пошуках штрихкоду, а потім навіть оком не зморгнувши спокійно поклала до решти товарів.

Одним словом, непоганий варіант свята. Підготувати таке неважко, кілька аркушів з легендою і підказками, годинка пройтися по магазинах підшукати вдалі підказки та товари. Ну і ще надійних співучасників з числа батьків. Без Тані та Амельчиної мами Ксені нічого б не вдалося! Дякую вам, дівчата!  (flower)

На цьому все, бажаю всім гарного настрою. І пам’ятати, що СВЯТА ТРЕБА СВЯТКУВАТИ! Ура!  (clap)  

2 коментарі до “Мишача афера. Шопінг-квест для школярів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

;) :roll: :oops: :lol: :evil: :cry: :X :E :D :-| :-o :-P :-? :) :( 8) (yes) (sun) (nerd) (mmm) (flower) (drunk) (dance) (clap) (bandit) (angel)