Вже другий тиждень в умовах “епідемії”.
Важко працюємо – за себе, і за всіх, хто захворів.
Притримуємося заходів безпеки.
Більше часу проводимо вдома.
Але вже потрохи починаємо нудьгувати і планувати нові пригоди..
Почитуємо цікаві книжечки.
Майструємо свої варіанти дешевого урбан-арту 
Іноді навіть ходимо гуляти і займаємось анімалотерапією!
+2 бонусні фотки, на місце загублених минулого тижня…
Ще ми кулінарили на вихідних.
А також вперше випробували кумедний “одноразовий принтер,
який нам з фотіком в нагрузку подарували.
Проект 365 - це спроба зробити відбиток цілого року життя, склавши докупки по одній фотографії кожного дня року. Сподіваюся, вкінці 2009 в мене вийде непогана різнокольорова історія!
09/11/2009 o 13:10
Sho za bublyky taki gotuvaly?
09/11/2009 o 14:16
а як це одноразовий принтер? О_О
Pom
то на пончики схоже скоріше))
09/11/2009 o 14:26
Добре, що хоч фотик не одноразовий продали, а тільки принтер
09/11/2009 o 14:38
бублики не прості, бублики гарбузові… колись розповім
а принтер насправді багаторазовий (Canon SELPHY CP-530), тільки в нас картридж на 5 фоток. а нові картриджі дорого виходить купувати…
хоча друкувати фотки самостійно виявилося досить приємним процесом.
воно ще так цікаво друкує, по черзі кольори накладає, дуже цікаво спостерігати..
09/11/2009 o 14:47
а що то вазелін на 4-тій фотці, там де пригоди? %))))
вибач, гггг
09/11/2009 o 14:47
Христинка, шо то у вас за дівайс такий для запікання чи то підігріву катроплі?… цікаво…О:-)
09/11/2009 o 15:09
А що за витвір урбан арту? Він щось символізує? Чи має якесь утилітарне значення?
09/11/2009 o 15:59
2Filin – молодець! тест пройдено
.. а я тут думаю, помітить хтось чи ні :Р
2Xanka – то супер-пупер домашня шашличниця радянського виробництва. навіть не знаю, чи таке тепер випускають…
2Мудрий – ну що не видно, це прототип вітряка з переробленого пластику. Ще допрацюю модель, і можна буде переробляти енергію вітру
09/11/2009 o 17:44
Навіть не хочу думати на які пригоди надихає вазелін
, певно хтось з підлеглих провинився 
09/11/2009 o 17:48
та це в нас “переходное знамено”, переїжджає з нами з кімнати в кімнату (але завжди на менеджерському столі!
), ніхто не знає звідки він взявся …і де опиниться 