Як і минулого разу, випадково спіймані кадри чийогось щасливого дитинства..
Звісно, фотографія всього не передасть, але, думаю в багатьох викличе приємні спогади – хто з нас не ховав від батьків сірники, щоб розвести власний вогонь, чи зробити “димовуху”… Тим більше коли поруч – найкращий друг!
Так, так, були часи, коли ми мали спікі, і розводили кастрік, поки нас не проганяв якийсь дяпчик, і ми йшли бавитись у войнушки стрілячи з пєстіків.
попалила :)))
найбільше мене здивувало коли нізвідки взявся той другий малий, я його спочатку не бачила!
він мабуть присів і роздував вогонь
в мене трохи не про те але теж є
http://fi-lin.livejournal.com/38880.html
ну, читай мій коментар в себе..