Мамині хроніки: місяць третій

Ми святкуємо невеличкий ювілей (за мірками немовлят) –  три місяці!

Наш скруцьок росте і продовжує дивувати. Кумедна мала Ксенька. Бавиться власними руками, сплітаючи пальчики; Вміє запхати цілий кулак в рот; Любить літати в повітрі у всеможливих позах, танцювати з мамою, і зависати “в невагомості” в водичці (дякуємо Світланці і маленькій Анютці за супер-девайс для самостійного плавання!); Посміхається не лише навколишнім людям, але й своєму відображенню в дзеркалі; Керує цілим зоопарком іграшкових звірів – тримає за лапи, дзеленькає їхніми брязкальцями; Обожнює “несамовиті поцілунки” по всьому тілу; Вже навчилась хапати маму за волосся; Не любить “пасти коні”, але відмінно піднімає і тримає голову, коли треба порозглядати щось цікаве з-за маминого плеча; Вміє пісяти, какати і плюватись молочком в найнесподіваніші моменти (їй завжди вдається мене “підловити”); Часом відверто регоче, особливо з витівок тітки… А ще – відростила великі пухнасті щоки, і заслужила +1 ніжне прізвисько – “пампуха” 😀

Одним словом, порівнюючи її з версією 0.1 (“чорничка”) трьохмісячної давності, вкотре ловиш себе на смішній, по суті, думці: “Яка ж вона вже доросла!” 🙂

А ще, недавно прийшло усвідомлення того, як багато в неї можна навчитись! Ну, от, скажімо, що:

• спілкування з людиною найкраще починати, пильно подивившись їй в очі, і щиро посміхнувшись! (так люди і “прикипають” до тебе, хочуть того чи не хочуть :))
• всі неприємності (навіть найнеприємніші коліки в животі!) – тимчасові. Якщо трошки потерпіти, то обов’язково минеться.
• і коли минеться – не треба продовжувати себе жаліти і бідкатись, згадуючи все погане, а краще відразу ж посміхнутись (ніяк не перестаю дивуватись Ксеньчиним посмішкам крізь сльози! Вроджений оптиміст!)
• а якщо довго не минається – можна спробувати перевірені рецепти: переключити увагу на щось інше, порухатись; смачно перекусити або подрімати (щоб прокинутись “на свіжу голову”); пожалітись близькій людині або організувати собі розслабляючий масажик…
• а ще пам’ятати: багато проблем в цьому світі вирішуються обіймами і ніжністю!
• якщо якась штука не вдається тобі місяцями – то це ще не значить, що вона не вдасться ніколи. Просто треба вперто продовжувати пробувати знов і знов!
• в буденних речах навколо нас є багато дивовижного (навіть баночку рідкого мила можна розглядати 15 хвилин, і навіть посміхатися до неї!)
• якщо “встав не з тої ноги” – то ніхто не забороняє “встати ще раз” 🙂 (тільки ти сам вирішуєш коли “перезапустити” свій день, неважливо, чи зараз ранок, обід, вечір, чи ніч)
• не треба боятися пробувати щось нове – дуже часто речі, які з першого разу викликають змішані емоції, зрештою – стають улюбленими! 🙂

Отакі справи. Час біжить – якось і повільно, і швидко водночас. А тепер, коли весна нарешті “роздуплилась” – то бігтиме, думаю, тільки швидше і швидше… 🙂

…ПОСМІХАЮСЬ…