Давно в мене дозрівали вже думки на цю тему.. Хотіла приурочити допис до свого дня народження (святкувала 28 років тиждень тому), але якось не встиглось, то пишу аж зараз. Пишу, як обіцянку самій собі (беручи вас всіх за свідків! ;)) і як побажання до того ж таки дня народження – обов’язково навчитись знаходити час для здорового егоїзму.
Звісно, левова частка кожного дня присвячена найважливішому – турботі про дитинку, і спілкуванню з нею. Поміж тим, зі всіх сил намагаєшся хоча б мінімально підтримувати на плаву своє “господарство” (ну, там, підскладати, їсти зварити, попрати.. коротше, виправдати своє нове звання “домогосподарки”), а також резервуєш хоч трохи часу і енергії для рідного чоловіка (якому, як і до народження маля, потрібна підтримка і спілкування). Часом ще затіюєш якісь “side projects” (щоб побороти відчуття, що “ти вже тиждень нічого нового не робиш”) – малюєш, вирізаєш, шиєш, чи що там ще тобі прийде в голову… Але між всіх тих справ дуже часто забувається ціла важлива категорія задач, під назвою “ДЛЯ СЕБЕ КОХАНОЇ“.
Ну, бо, справді, чим ще так легко можна пожертвувати з довгого списку задач? Маля – не залишиш без нагляду; чоловіка – також не гоже позбавляти уваги (хоча, зізнаюсь, буває…); господарство – часом може почекати, але недовго (бо пилюка товщиною “в палець” настрій псує. Та й харчуватись треба більш-менш повноцінно, як не для себе – то для дитини). А от пункт “зробити зарядку” – викреслити з порядку денного простіше простого! А з ним і інші “малокорисні” речі: манікюри-педікюри, розслабляючі ванни-масажі, покупки-захцянки… А тим більше абстрактні штуки, типу: “помріяти“, “подумати про високе“, “побути з собою на самоті“, “зробити собі свято“… Навіть пункт “спекти собі торт на день народження” потерпів недавно повне фіаско..
Але от в чому фішка – чим довше забуваєш про категорію “Д.С.К.”, тим відчутніше це шкодить всім іншим важливим категоріям! Не зробила зарядку два місяці? Болить спина, і вже маля не поколихаєш, порохотягом не помахаєш. Не зачесалась день-другий-тиждень – ну і стала схожа на “чучелко”, що й рідному чоловіку сором на очі показатись. Відмінила свою “моральну розрядку” – то й ходиш дратівлива, і розвалюєш сімейну гармонію, за яку ніби-то сама борешся. Не знайшла час “зробити собі свято”? То де ж має взятись той настрій і натхнення для side projects?
А має бути, як в літаку: в разі чого – спочатку кисневу маску СОБІ одягаєш, а потім дитині. Чи чоловіку. Чи про кого там тобі треба подбати. Мусиш бути в силі і гарному настрої на всі 100%, щоб вистачало енергії на всіх інших. Так що треба присвоїти категорії “Д.С.К.” трохи вищий пріоритет. От.
(Тільки от зразу визначимось: егоїзм цей має бути здоровий! Не сісти інтернети бровзати годинами “бо сьогодні мені просто ліньки щось робити”, не топтати печиво тоннами “ну захотілось мені солодкого”, не розпускати соплі “ну дайте мені себе пожаліти”. Категорія “Д.С.К.”, хоч і створена для себе коханої, але, в той же час, вимагає дисципліни, відповідальності і правильної мотивації! Знайти час і бажання займатись собою і всім, що приносить мені справжню користь і задоволення. Якось так.)
Так що постановляєм, для початку хоча б таке:
- Не забувати доглядати за шкірою, особливо рук. Бо з таким успіхом начисто пересохне. А хоча б раз на тиждень можна і масочку для обличчя зробити, і тільце чимось понамазувати.
- Відновити свої йога-вправи вдома. Два рази в тиждень.
- Терміново організувати собі міні-шоппінг, купити зручні джинси і ще чогось симпатичного одягти. Бо старі джинси сповзають. І виглядати треба файно, навіть якщо ніхто тебе вдома не бачить, крім “своїх”.
- Знову облаштувати своє робоче місце “для творчості” – обвісити різними гарними штуками, які б піднімали настрій (ми його “зачистили”, бо планували там пеленальний столик, але пеленальний столик якось “не прижився”).
- В т.ч. заковбасити для себе нові “мотиватори” (бо старі пішли на благодійність).
- Наводити мінімальний “марафет”, коли йду гуляти, чи вгості.
- Купити/зробити собі щось нове з біжутерії, шоби мене посміхало.
- Час від часу робити собі парадовий манікюр.
- Позаписувати собі файну музичку на телефон, шоби розслаблятись на прогулянках.
- … А загалом, просто слідкувати, щоб задачі з категорії “Д.С.К.” в планах на тиждень отримували достатньо уваги…
вітаю зі святом 😉 я своє у цю п’ятницю відсвяткувала )
от завжди читаю твої пости, і дуже вже всякі малюночки подобаються. 🙂
і не можу розібрати чим то ти їх розфарбовуєш?
І я тебе вітаю! 🙂 Оригінальний вийшов цьогоріч березневий день народження, пра? 🙂
Щодо малюночків, то все що на світлинах цього конкретного допису – то не мої роботи, а листівки з творчістю інших людей. Прикупила собі на http://cards-for-me.com.ua (оточу себе прекрасним! І все – за смішні гроші!). Більшість з них – роботи Марисі Рудської (smugasta.livejournal.com).
А щодо моїх малюнків – то я або акварельними фарбами, або кольоровими олівцями малюю…
Як же того часу на Д.С.К. вічно бракує. Завжди є якісь важливіші справи. Хоча може то я так лінощі виправдовую 😳
Насправді, якщо не поведений на останніх “трендах і фешинах”, то часто виникають ситуації коли з легкістю відкладаєш манікюри/педикюри на потім. Що не є гуд щиро кажучи. Жінка ж завжди має бути привабливою, нє? 😉
Ну і ще раз вітаю тебе з Днем Народження. Ти справжня весняна квіточка і нехай сонечка тобі ніколи не бракує!
П.С. А відкритки зачотні і дійсно за смішні гроші. Я собі на роботі їх понавішувала над робочим столом. З’явиться якась причина понервуватися – я гляну на ті листівки, і пазітіфффф… 🙂
Улянка, ти ж в нас по всіляких масках спеціалізуєшся! Ану парочку легких в виконанні рецептиків в студію! Будемо пробувати! 🙂
Вітаю з Днем Народження:) Ти така кльова і світла людина, що це свято не лише для тебе, а й для багатьох людей навколо (та не дуже навколо). Час для себе – о, це дуже важливо! Турбота про себе тримає в тонусі, настрій на висоті – одразу стаєш добрішою 🙂 А від того і людям, що оточують, добре)))
P.S.: А у мене є футболочка з цим динозавриком:))))
http://www.facebook.com/photo.php?fbid=200457686665240&set=t.1468403156&type=3&theater
динозаврик позитивний 🙂 як і більшість персонажів Марисі.
правда мене останнім часом підкорила ГІЄНА! бачила? http://smugasta.livejournal.com/292672.html
Клас! Х) Воно все таке радісне)) Дуже добре почуваєш себе як надивишся Смугастої 🙂
Привет 🙂 Вот который раз читаю тебя могу подписаться под каждым словом 🙂 Про себя любимую забывать нельзя, это точно. Руки сохнут, ведь ты постоянно в воде весь день: ребёночка помыть, есть приготовить, посуду помыть ( если нет машины), постирать… Я недавно нашла отличный выход от сухости рук. Ведь иногда просто лень тюбик достать, крем раскрутить-закрутить… Купила дозатор как для жидкого мыла, только налила в него несколько тюбиков не самого дорогого(главное чтобы он быстро впитывался и не оставлял жирную плёнку на руках), но приятного крема для рук и поставила рядом с мылом и после каждого мытья капельку выдавливаю на руки. Ещё от сильного пересыхания меня спасала маска-крем для рук и хлопковые рукавички на ночь, утром руки как попка младенца 🙂
Класна ідея з дозатором! Треба і собі таке зробити! Дякую!!!
Як я тебе розумію 🙂
Тайм менеджмент накривається як тільки в бейбика черговий приступ капризування і мамохотіння 🙂
Але позитивно, що попри те все ми таки багацько встигаєм: варити їсти, прати (благо є машинерія), прасувати , поприбирати.
Я наприклад стараюся зранку купу всього зробити – доця встає в 7:30 я в 6:30 + коли вона встає ще півгодинки бавиться з татком – за цих півтори години я варю щось їсти і прибираю ареа кухні, коридору і ванни. Далі весь день – для доці (прасуєм ми разом, вона любить праску)
Час для себе – ввечері, коли татко приходить з роботи (донедавна реанімовувала своє волосся, бо випадало страшенно, тому пару рецептів масок маю)
В суботу готую щось святкове (піца, мяско якесь чи рибка з нового рецепту, хлібчик дом., і т.п.)
А в неділю забавлянки – всі втрьох 🙂
Не переживай – трохи підросте, налагодиться все – режим підкаже доця 😛
Наталя, ти супер-дисциплінована мамуся! 🙂 ..а ми наразі разом і лягаєм і стаєм з Ксенею… вона в мене в середньому після 2-ї ночі засинає вже “на добре”, так що підйом в нас пізніше.. Але ранок – таки найспокійніший період, до обіду доця спить найдовше і найміцніше: можна навіть встигнути щось за той час зробити. А вже по обіді – то неперервний марафон: побавились, поплакали, перекимарили, поїли, знов поплакали..
Зате в нас є можливість організувати собі “халяву” на вихідних. Маєм купу бажаючих завжди готових бавити внуцю/племінничку, так що можна з’явитись вгості до батьків, наприклад, і “здати” маля в їхні руки (тільки годувати на вимогу) 🙂
Христя, ти відкрила мені очі!!! я над цим ніколи не задумувалася навіть, хоча малій вже 2,5 роки!!! жах просто, прочитала і мені стало страшно, бо зразу подумала а що я роблю для себе? та ніфіга не роблю (сорі за словечко) все часу не вистачає на ДСК (яка гарна абрівіатура).
Все, буду братися за свою шкіру, і чесно кажу що краду усі твої пунктики і для себе 😉 🙄
з рецептиків хіба що печеньковими можу поділитися… сьогодні якраз нове пекла… не сподобалося… а могла зробити для себе щось корисне 😐
Та не перебільшуй, впевнена, що не все так погано 🙂
От наприклад, ті ж орхідеї, які ти вирощуєш – хіба не подарунок самій собі? Кому ж іще? 🙂
А з іншої сторони, тішусь, якщо зможу надихнути тебе на нові “подарунки” самій собі. Бо ми всі точно на це заслуговуєм. Любити і леліяти себе кохану, не менше ніж інших.
Ще я поміж вас дівчат приткнуся.
Але більше хочеться привітати не Христю, а її чоловіка. Йому дуже і дуже пощастило, що має таку жінку. Зробив дуже вдалий вибір )
А щодо тебе, Христя, то ти МОЛОДЧИНКА! Побільше б жінок задумувались над цим.
Бо зазвичай від нехватки часу, уваги для чоловіка і для себе в сім’ї починає напружуватися обстановка, якраз після народження.
Можна з усією впевненістю сказати, що ти – справжня ЖІНКА. В повному розумінні цього слова.
Так тримати!
Христя, підтримую все написане вище. То нагадує мене рік тому. Правда, в мене час на себе почав “знаходитись” коли синові було десь 7-8 місяців. “Антикризова програма” теж була схожа:
– фізичні навантаження (пішла на аква-аеробіку, вдома легенька зарядка, іноді халявлю правда)
– мінімальний марафет (стрижка, манікюр десь-колись і пристойний вигляд вдома і на вулиці)
– “цілющий шопінг” (фраза моєї подруги, з якою раз на квартал вибираємось вдвох на кілька годин в Кінг-крос полазити з приємністю і користю – мене добре “переключає”)
– в гості до батьків або вони до нас
– якісь свої пунктики типу посткросінга або фільм подивитись, або про хоббі своє згадати (ой, Паска на носі, а рушник недовишитий…)
Плюс коли син став трошки більший я дуже раділа коли до нас в гості приходили друзі або коли ми вибирались кудись з друзями, мені бракувало спілкування, ніби і не егоїзм, а все ж для себе коханої. Хай навіть спочатку то
виглядало так, що гості з чоловіком на кухні, а я з синочком в кімнаті.
І як на мене, суперважливо щоб цей егоїзм мав здорову підтримку в чоловіка. Мене дотепер чоловік стимулює і надихає зробити щось для себе. Знає, що “в тоталі” краще буде для всіх. Отакий мудрий чоловік у мене 😉
Рецепти схожі, а головне – себе дисциплінувати і то всьо робити, хоча б іноді і по-трошки.
П.С. Приєднуюсь до привітань з Днем народження (flower) , попереду в тебе – ще краще і цікавіше!
Христинка, ще раз тебе з Днем народження! (flower) (sun)
Стосовно теми, буду спостерігати, може в тебе навчуся селфменеджменту. А то в мене напарзі це дуже хромає, поки домашнім увагу приділила, їсти зварила, розгребла хочаби поверхнево бардак, а тут вже й малу вкладати спати (а вона без мене не вкладається, хоч стріляйся), поки її вклала, то й на себе вже сил бракує 🙄
Декрет дав нагоду більше читати, поки дитина на циці спить, але не хоче відпускати.
І я жалію, що не кликала в гості до себе частіше друзів. Мені важко самій було їхати кудись, а до себе треба було таки запрошувати 🙂
s, я чомусь помилково думала, що ви – хлопець на ім’я Славко. 😕
а тут, прочитала і збагнула свою помилку. Не гнівайтесь, добре? 🙂