Проект 365 – літня відпустка

Два в одному: черговий випуск проекту 365 та розповідь про нашу довгоочікувану літню відпустку в Хорватії.

Отож, цьогорічна літня подорож, напевне, запам’ятається…

Приємною атмосферою невеличкого села Мліні, з його гарними маленькими пляжиками, затінком сосен, і спокійним розміреним темпом життя, якого не можуть змінити навіть багатоголосі різномовні туристи. Такі ось затишні села і містечка нічим не програють розкрученим курортним центрам, і ми навіть раді, що поселилися в Мліні, а не в більшому місті.

Запам’ятається і наша вілла, з її колоритними господинями. Як вони змучено курили і жалілися на спеку, заради якої сюди і приїжджають такі туристи, як ми 🙂 І всюдисущі коти, яких тут з десяток, а особливо той смугастий нахаба, що кожнісінького ранку спав на нашій терасі, сподіваючись дістати щось смачненьке за сніданком. І ще грубезний пес Айку, якого ми між собою назвали просто Свинкою.

Гарним спогадом залишиться і легендарний Дубровнік, але не так його гарні старі будиночки чи вузенькі вулички-сходи, постійно заповнені туристами, як панорама Дубровніка, яка розкидається, коли видертися на гору до великого хреста. Старе місто зверху схоже на коробочку набиту всякою всячиною, а кораблики в порту ніби необережно повисипалися з неї. А в світлі призахідного сонця, ця вся картина виглядає просто казково…

А ще запам’ятаються наші прогулянки на скутері, взятому напрокат. Як ми петляли глухими горами без жодного напрямку чи маршруту, то тут то там натикаючись на кордон з Боснією. А коли стомлювались, зупинялися біля дороги і їли ожину, кущі якої ніби спеціально опинялися поруч.

І навіть я цього разу спробувала трохи вітру за кермом!

Найдовшою була подорож до Корчули, древнього міста, в якому народився Марко Поло. Місто розміщене на одному із островів, тому довелося пливти на поромі – теж непогана розвага! 🙂 “Додому” верталися вже затемна, було холодно і трохи страшно, особливо коли скутер заглох просто посеред гір… 🙂

А найсмачнішим спогадом стане Стон, з його дарами моря, які вирощують прямо там же на місці. Малюсіньке містечко з великими мурами в декілька кілометрів, що захищали його невідомо від яких ворогів. О, і саме в Стоні було найсмачніше капучіно, що зігріло нас під час нічної подорожі..

Cподобалось і затишне містечко Цавтат …хоча, зрештою, тут всі містечка затишні і гарні… такі собі середньовічні музеї під відкритим небом..

А ще ми багато часу просто відпочивали – валялися на кам’янистому пляжі, плавали в прохолодній водичці, чи кимарили на нашій мальовничій терасі з виглядом на море.

Я взяла з собою записник і багато малювала – понавигадувала декілька цікавих ідей, якими займусь вже в вересні.

А в передостанній день пішов дощ. Літо закінчувалось, а з ним і наша відпустка. Як символічно – ми повернулися додому першого вересня… – а значить пора знову “до школи”! 🙂

p.s. Дуже хотіла написати корисного звітика з практичною інформацією про Хорватію і “з чим її їсти”, але то мабуть таки не мій жанр 🙂 Ви краще пишіть мені практичні питання – на всі відповім!

Коротко можу сказати, що країна дуже гарна, хоча ми побачили лише малюсінький клаптик. Чисто європейська атмосфера, приємні люди, смачна кухня. Єдиним недоліком можна вважати доволі високі ціни.

Але хто не бував в цих краях – однозначно рекомендую відвідати – якщо не Хорватію, то можна дешевшу Чорногорію (там в нас був казковий медовий місяць два роки тому…). Дуже мальовничі країни!

Проект 365 – це спроба зробити відбиток цілого року життя, склавши докупки по одній фотографії кожного дня року. Сподіваюся, вкінці 2009 в мене вийде непогана різнокольорова історія! 🙂