Для тих, хто подумав ніби-то ми їдемо на тихий сімейний тур по містах Чехії, відкриваю карти: насправді основною ціллю поїздки був липневий етап Superbike World Championship 2009, який проводився в чеському місті Брно.
Поїхали і не пошкодували, вражень – “повні штани”. Причому почалися враження ще до перегонів.
На мотодром приїхали в суботу, купили квиточки на два дні, і пішли розвідувати обстановку. Перше, що кидалося в очі – величезна кількість мотоциклів та їх колоритних власників. Зробили висновок, що можна більше не їздити на мотовиставки, а просто приїхати на чемпіонат, де буде можливість зацінити всеможливі моти у всій красі – Ducati, Aprilia, Honda, Yamaha, Suzuki, Kawasaki, навіть наш омріяний Triumph – найрізноманітніші моделі всіх класів: від чоперів, крузерів і до пафосних натюнінгованих спортбайків. Бракувало там тіки нашого Hyosung-a (якщо в Європі взагалі знають що це таке :)), цього разу ми приїхали на авто.
А мотоциклісти? Всі в красивому спорядженні, з прапорами своїх клубів, цілі банди справжніх байкерів (в широкому значенні цього слова) ..Ех, як же нам поки що далеко до Європи з їхньою потужною мото-спільнотою. Хоча і не дивно, з такими дорогами, як в тій же Чехії – просто гріх не мати двох коліс 🙂
Щоб підготуватися до недільних перегонів, ми вирішили розвідати обстановку на треку. Мотодром виявився дуже гарним (див. гугломапу тут), зі зручними зеленими терасами для глядачів. Наша срібна картка (вартістю десь біля 20 euro) давала доступ на більшість трибун. Вже за декілька годин ми зацінили звідки найкращий огляд, і де можна зробити гарні кадри перегонів.
Тому наступного ранку відправилися не до головного входу, як основна маса людей, а до запасного, на терасу G, звідки відкривався вигляд на два круті повороти і довгенький шмат прямої.
На треку відчувалася атмосфера свята, оптимістично настроєні європейці повсідалися на розкладних кріселках, покривалах або просто на траві, і розслаблено попивали чеське пивко. ..розслаблено, звісно, лиш поки не почалися cамі перегони.
Адже як можна спокійно спостерігати за мотоциклами, які з ревом пролітають мимо?
Як спортсмени з легкістю перекидають своїх коней справа наліво, зліва направо, і проходять повороти майже лежачи – аж страшно за них стає. А потім виходять з повороту і миттєво набирають швидкість, і ти чуєш кожну передачу, бачиш як деякі моти страшно ковбасить, і майже бачиш вираз обличчя пілота (якби не шолом з затемненим склом :)).
А потім просто на твоїх очах лідер змагань на останньому колі не справляється з керуванням, і вилітає з траси, перекидаючись декілька разів разом зі своїм мотоциклом… або один мотоцикл підрізає інший, і вони вдвох вилітають з треку (дивитися вже легендарне відео про падіння Бена Спіса і Майкла Фабріціо тут!).
Зрештою черговий заїзд завершується і публіка вітає своїх героїв, які у відповідь стають на диби, махають руками і палять гуму на задніх колесах…
Суцільні емоції, і все – як на долоні! Причому можна вільно гуляти трибунами, то наближаючись впритул до треку, то спостерігаючи за всім згори. Крутіше ніж в телевізорі 🙂 А по ходу засмагати, жувати якісь смаколики і уявляти себе на одному з тих супербайків.
Варто також згадати про ідеальну організацію міроприємства. Попри той факт, що на чемпіонат з’їжджаються десятки тисяч людей, ми практично не стояли в корках чи чергах, і не мали жодних проблем з парковкою, покупкою квитків, чи будь-чим іншим. Навіть погода, здавалося, спеціально сприяла святу, незважаючи на песимістичні дощові прогнози синоптиків.
Чесно кажучи, ідею поїхати на чемпіонат запропонував чоловік, і я спочатку сприйняла її досить холодно. Але тепер знаю, це варто того, щоб долати 800 км туди і 800 назад!
п.с. Детальний фотозвіт є тут – між іншим, перше випробування нового фотоапарата, купленого самим собі в подарунок в честь річниці шлюбу B)
п.п.с. В той самий вікенд декілька моїх співробітників їздили в Угорщину, на Формулу-1. Прослухавши розповіді, можу впевнено сказати, що Супербайк не тільки нічим не поступається пафосній формулі, але й взуває її по багатьох позиціях! :Р ..але це вже зовсім інша історія..
Файнезно…
>>> Файнезно…
то ж треба, серед ночі писала звітика заради одного слова??!!! 😉
..зате якого влучного! беремо на озброєння. 🙂
450D – досить непоганий “звірьок”
плюс ми ще об’єктив побільше позичили на поїздку.. подивимося що з того вийшло, коли Андрій викладе фотки! 🙂
>>>то ж треба, серед ночі писала звітика заради одного слова??!!! 😉
Просто твій звіт вийшов такий чудовий, що просто нема слів ))))
Справді дуже кльовий звіт.
70-300 – я щось зразу і не помітив 🙂
Круто з’їздили! Фотки зачьотні!
Тепер будете купувати дорогі об’єктиви?
Шкода в нас різні системи, так би мінялися лінзами.
Дорогі обєктиви завжди встигнемо купити (ну, якщо гроші будуть). Треба спочатку навчитися використовувати той що є.. 🙂
Hi Chris,
This is Sushant here from India. Could you please mail me the e-book of “Secrets of a Buccaneer-Scholar” ? I have been searching for this book for a long time now.
Thanks a lot.
My mail id : sushant172@gmail.com
Skype : sushant.hublikar
Sushant, I’m afraid that free download I have cannot be opened anymore. It was available for reading via special software which has this time limit…
Sorry.