Акробастка і сирачка. Говорить Ксеня

Чергова порція Ксеньчиних перлів 🙂 Для протоколу: зараз їй 3 роки, 8 місяців.

Співоче

Ксеня полюбляє співати собі щось під ніс: поки грається чи малює, або коли ми їдемо в транспорті. Без мелодії, часом навіть без реального змісту – набір слів в поєднанні з майже медитативним мугиканням без початку і без кінця. Ці дивні співанки дуже гарно заколисують Настку, коли ми втрьох з дівчатами їдемо кудись в авто.

Якось вдалось записати фрагментик такої “автомобільної колисанки”:

Крісло-крісло не стучИ,
Ми не можемо приспати малу.
Іграшка не дзеленчи,
Радіо не включайся,
Машина не стрибай,
Ля-ля-ля-малечА
Їде в кріслі в таксі-сі-сі-сі…

А потім так щиро тішилась: “Вона від моЙОго співу заснула. Я сказала і це подіяло!”

Ось ще одна підслухана колисанка – коротша і чудернацькіша:

Абрикоси без кісток
несуть Настю в не-е-ебо..
Полови-и-инка..

Справжніх пісеньок ми поки ніяк не втрафимо запам’ятати, і з мелодією важко, і римовані слова плутаються. Зате Ксеня чудесно вміє “переказувати” пісні на свій манір. Наприклад, вгадайте пісню з однієї фрази: “Поїзд-поїзд, поїдь там, де нема землі..“. Здогадалися? Правильно, це про  “старенького трамвая”, який поїде туди, де асфальту нема… 🙂

А якось після забави: “Мама, а пам’ятаєш, як ми співали? Ямнога літа Ямнога літа…” 🙂

Кумедні недовимовлянки

Віднедавна Ксеня вміє вимовляти букву “Р”. Деякі слова тепер зовсім повноцінно звучать: “друг”, “трамвай”, “дерево”. ..зате інші слова стали значно кумеднішими, бо горда “Р” так і норовить прозвучати замість “Л”. І виходять: хропчики, а не хлопчики; ходира, робира, крала, а не ходила/робила/клала. “А кори ми підемо гуляти?“. А ще: Ксеня Срободян, принцеса в пратті, дівчинка-сирачка 🙂

Люблю її слово “акробастка” 🙂 В мене доця – велика акробастка і страшна сирачка!!! 🙂

І є дуже ніжне слово – “різинка“, тобто поріз. “Мене моя різинка ще болить..“.

Житєйські спостереження та роздуми

“Мама, знаєш як ті люди запалюють свої курілки? (тобто цигарки). Отак прикладають руки до рота,” – складає долоньки, як курці ховають сірник від вітру.

Якось розказала їй про гру “мовчанку” – успішно вдалося “розвести” Ксеню на п’ять чи десять хвилин тиші. Через кілька днів вона така: “А знаєш, мама, хто з нами грається в мовчанку? Настя!!” (Ну а справді, чому нічого не говорить? Не вміє? Та ні, грає в мовчанку!). І довго з того реготала.

Малює: “Знаєш, що це синє і синє? Небо і море“.

На потрісканий камінь: ” Дивись, камінчик постарів…“.

До сестрички: “Настьоооха, Настьоооха, ходи” (не знаю звідки така форма, ми так Настку не називаємо). Молодша не реагує, Ксеня пробує по-іншому: “Анастасіііія, ходіть!…“.

До речі, довга форма Настиного імені дуже вразила Ксеню. “Таке довге слово – “А-н-а-с-т-а-с-і-я”, майже на всю Настю. Від ножок до голови. Я так пальчиком провела і на цілу Настю…“.

Розказує про перший свій героїчний спуск (довго вагалася чи їхати…) з закрученої гірки-труби (така біля МакДональдса на Чорновола, хто в курсі): “Знаєш як мені не страшно? Я просто один раз наважилась і з’їхала і мені не було страшно. І дівчинка наважилась і їй теж не було страшно…”

Якось в ресторані: “Дивись, туалетик з щічками!” –  показуючи на унітаз незвичної форми, з опуклими формами, ніби справді щічками. А іншого разу помітила: “Там була машина з чолом, ніби насуплена,” – то щось типу трейлера їхало, з таким навислим дашком спереду.

Ремонтують вулицю біля нашого дому. Кажу, що ями засипають, дорогу рівняють. “Але нам потрібні старі ями! Щоб Настю заколисати,” – обурюється Ксеня 🙂

Питаю в розмові, яка зараз пора року (тоді було літо). Ксеня забула, але відповідає: “Яка пора року? Не знаю, ..ВОДОСПАД. Пора року коли включають водоспади!” (дивна асоціація, а може просто по аналогії з “листопадом”).

Ділиться враженнями: “Знаєш, я коли плачу, і дивлюсь, як на очка ліхтарі…Такі промінчиками ніби…“. Хто заплаканий на світло дивився, той зрозуміє, такий собі ефект боке 🙂

Діалог про заохочення.
Мама: – Якщо сама складеш дракона, подивишся мультик
Ксеня: – А знаєш, мама, якщо ТИ ЗІ МНОЮ складеш пазлик, то ми РАЗОМ зможемо подивитися мультик 🙂
Як там це називають? “win-win”? 🙂

Наразі все. Всім позитиву і побільше цікавих спостережень! 😉