Сьоні виїхала вся така матьора на вєліку в обід по справах (в сторону “Скрині” на Городоцькій), а по дорозі назад чуть в аварію не потрапила…
Їхала по дорозі, повіііільно-повіііільно за щільною колєйкою з жовтих маршруток (іншого виходу не було, тротуари забиті людьми). Мало того, що бруківка гадська, так ше й рельси трамвайні на півметра виступають.. Момент – колесо не вдало потрапило на рельси – і я вже на землі. Добре що машина за мною повільно їхала…
Так шо рельси – зло.
п.с. І погана бруківка – зло.
п.п.с І ще обідні пробки і людні поприбазарні вулички – також зло.
супер позитивний і життєрадісний пост!!!
п.с. зло,зло,зло 😀
І не кажи. Я колись так красиво перелетів через кермо коли колесо втрапило в жолоб в рейках. Не дарма в Європі є попереджуючі знаки у вигляді велосипедиста що летить через кермо і колесо встромлене в рейки. 🙂
о так, і я на рейках падав.
потім зрозумів шо рейки тільки під прямим кутом або там де вони в землі і теж переднім колисом повертати шоб прямий кут був..
може колись наші діти їздитимуть по нормальних велодоріжках=)
о, я бачу нас багато 🙂 😀
Рейки, то дуже небезпечно, є знайомий дядько мав серйозний перелом при такому падінні.
А по городоцькій коло базару я їздю з протилежного боку, меньше людей більший тротуар.
А ще рельси перетворюються в МЕГАзло коли паде дощ.
добре що все обійшлося!
не сильно подряпалася?
доречі якщо весілля сестри ві Львові то в неділю встигаєш на велодень.
зовсім не подряпалась 🙂
так, налякалась трохи..
дяк, а шо за велодень?
Де: Площа перед оперним театром на проспекті Свободи
Коли: 24 травня 2009 р., з 10:00 до 10:30 ранку.
Як: Об 11:00 від Площі перед оперним театром по маршруту:
проспект Свободи, проспект Шевченка,
вул. Саксаганського, площа Петрушевича, вул. Зелена, вул. Сихівська,
проспект Червоної Калини, вул. Луганська, вул. Стрийська, вул. Сахарова,
вул. Коперника, вул. Словацького, вул. Університетська площа біля пам’ятника І. Франко.
ооо! круто! треба взяти участь! 🙂