Мандрівка до країни Оз. Дитяче свято

Ну, сьогодні тримайте від мене справжній довгопис!  😳  Розповідь про те, як ми ще взимку святкували дні народження моїх дівчат. Про наше Свято в Чарівній країні Оз! 🙂

Тема  свята 

З чарівником Озом, як і з Пітером Пеном, я не встигла познайомитися, коли була маленькою. Книжка про Смарагдове місто потрапила в мої руки тільки зараз, коли я переживаю “друге дитинство” за компанію з моїми дівчатками. А от Андрій цю історію обожнював ще змалку, виявляється казка про чарівника Оза була його улюбленою дитячою книжкою. Мені з дітьми вона також сподобалася, насамперед, своїми харизматичними героями та цікавими локаціями (до речі, ви знали, що саме з цієї книжки почалася світова мода на фентезі?). Чарівники, феї, звірі розмовляють, опудала оживають, закляття, бої з деревами, отруйні поля і чарівні капелюхи… 
Одним словом, ідеальний сюжет для дитячого свята. Коли прийшов час визначатися з темою дня народження, ми одноголосно вибрали Чарівну країну Оз! (yes)

NB: Ми прочитали оригінальну книжку “Чарівник країни Оз” американця Л. Баума і всі персонажі далі базуються на ній. Вже згодом я дізналася, що росіянин  А. Волков у цікавий спосіб “локалізував” книжку. Виявляється, його “Чарівник смарагдового міста” — не просто переклад з англійської на російську, а самостійний твір зі зміненими героями, відмінним сюжетом та іншим набором розділів. Що не подобалося – повикидав, що захотів додав і вже в такій версії опублікував. Тож не дивуйтеся відмінностям, я тут ні при чому…  (bandit) 

Ідея свята

Цього разу наше святкування планувалося в гостях у студії Little Big Me. Там дуже приємний та затишний дитячий простір, щоправда не такий великий, як актова зала, де було Пітер-Пенівське свято. Тому я вирішила, що свято буде не дуже рухливим, як тоді, а більше творчим.

Центральним місцем сценарію стало Смарагдове місто, столиця Чарівної країни Оз. Мені хотілося зробити його кульмінацією всієї історії. Хотілося, щоб ми з дітьми потрапили туди не відразу, а ближче до кінця свята, щоб була якась несподіванка. Але ж як приховати в маленькій кімнаті ціле місто?! Відповідь очевидна: зробити містечко в мініатюрі!

Так мені прийшла думка змакетувати шматочок Чарівної країни і влаштувати щось на кшталт величезної настільної гри (ми з Nravo Kids не раз влаштовували гігантські ігри-ходилки на дитячих фестивалях, маленьким гравцям це завжди подобалося!). По центру поля мало вирости чудесне Смарагдове місто, а навкруги нього — інші місця, що згадуються в книжці. Але все це — не відразу, а лише тоді, коли дітки виконають кілька важливих завдань…

Сценарій будувався не по сюжету книжки, а був його сіквелом — через 30-50 років після того, як дівчинка Дороті та чарівник-фокусник Оз покинули країну. Зі знайомих героїв залишилися: Страшило, бляшаний Лісоруб, лякливий Лев і ще добра, але трохи підстаркувата, фея Глінда.

Дизайн запрошення від Ксені

Підготовка. Поділ на команди.

Аби по-максимуму використати колорит книжки я вирішила поділити усіх гостей на три команди: жовті моргуни, червоні ковтачі та блакитні жувачі (саме так називалися жителі різних частин Чарівної країни Оз). Ми вибрали серед татів трьох капітанів і розподілили усіх дітей між їхніми командами. 

Діток з різних команд ми “позначили” відповідним кольором

До речі, капітанів ми перевірили на кмітливість і готовність керувати командою. Кожен з них мав відповісти на запитання, пов’язане з сюжетом книжки:

1. Вигадати три або більше слів, що починаються на “Оз”
2. Вибрати серед запропонованих відтінків зеленого той, що називається смарагдовим
3. За вісім секунд вивчити і виголосити заклинання, яке дозволяло викликати летючих мавп

Собі, як ведучій, я залишила роль фіолетового нюхача, що прибув із півночі країни Оз. Якщо чесно, то про нюхачів у книжці нічого не згадувалося, але ж треба було тих жителів якось назвати! 😳

Передісторія. Вступна частина свята.

Отож, бідолашний нюхач прибув до дітей просити допомоги… Далі — пряма мова, що супроводжувалася міні-театральним дійством з паперовими фігурками-героями:

Героїв казки малювали разом з дітьми за кілька днів до свята

Привіт усім! Чи чули ви історію про Чарівну країну Оз? Оточена непрохідною пустелею та кільцем із гір, знаходиться вона там, куди майже неможливо дістатися без допомоги чарів… Одного разу дівчинка на ім’я Дороті потрапила туди, коли жахливий смерч підняв у небо її будинок і заніс у таку далечінь, що й уявити важко. Дороті потрапила до Чарівної країни Оз! Там жило багато цікавих істот… 

На півдні і на півночі жили дві добрі відьми. А на сході та заході – відьми лихі і жорстокі… У центрі, у серці країни Оз було прекрасне Смарагдове місто, найкрасивіше з усіх міст, які ви бачили. І правив тим містом добрий і могутній чарівник Оз.

Мандрівка дівчинки Дороті була сповнена пригод і небезпек. Щоби повернутися додому, назад у місце, звідки смерч забрав її будинок, їй довелося подолати обох злих відьом. Вона не вміла чаклувати, не мала суперсил, але їй це таки вдалося…
По дорозі вона знайшла надійних друзів. Страшила – опудало, яке вміло ходити і розмовляти. Мало в голові саму солому, але виявилося напрочуд кмітливим! А ще – бляшаного лісоруба, доброго і турботливого. І лева. Дуже боязкого лева, який на початку боявся всіх і всього. А до кінця мандрівки став сміливим-сміливим і зайняв місце царя звірів, як і годиться. 

Дороті з друзями побували  у Смарагдовому місті та познайомилися з Великим Чарівником Озом. Але він виявився несправжнім чарівником, а просто фокусником. Колись давно його закинуло в країну Оз на повітряній кулі, місцеві жителі подумали, що це чари і повірили в могутність Оза, а він вирішив і далі прикидатися чарівником. Але пройшло багато років, Озу набридло обманювати людей. Він змайстрував ще одну кулю і полетів у невідомому напрямку. З тих пір його ніхто не бачив. А Смарагдовим містом відтоді правив Страшило, наше кмітливе опудало… Сама ж Дороті скористалася чарівними срібними черевичками і також повернулася додому, і відтоді більше не бувала у Чарівній країні.

Добре жилося у країні Оз людям, коли не стало злих відьом. І жувачам, і моргунам, і ковтачам, і всім іншим чарівним істотам. Аж ось, пів століття після того, як померла добра відьма півночі, а Глінда, добра відьма півдня зістарілася так, що майже зовсім розівчилась чаклувати, знову з’явилися в країні Оз ЛИХІ ЧАРИ… Невідомо звідки з’явилася відьма Бастінда молодша – донька тої злюки, яку колись поборола Дороті. Бастінда молодша захопила більшість земель  країни Оз, зробила жителів своїми рабами, завоювала Смарагдове місто, а Страшила, який там правив випотрошила і кинула десь помирати… А що сталося з Бляшаним лісорубом та Левом – взагалі невідомо, пропали без вісті… 

Я шукаю людей, героїв, які б допомогли визволити мою Чарівну країну від зла. Сили добра слабкі, але я впевнена, що якщо діяти дружно і злагоджено, як Дороті зі своїми друзями, то нам вийде подолати і Бастінду молодшу. Хто зі мною? Хто готовий рятувати країну Оз? 

Звісно, діти загукали, що поможуть і ми почали готуватися до польоту на повітряній кулі, адже це єдиний відомий (окрім хіба смерчу) надійний спосіб дістатися до Чарівної країни Оз.

Кожній команді дісталося по корзинці відповідного кольору, яку треба було прив’язати до кульок, які, в свою чергу, треба було позбирати по всій кімнаті. У корзину ми посадили фігурки з нашими портретами (це було домашнє завдання гостям – намалювати себе розміром з долоню).

Портрети маленьких гостей

Портрети моїх донечок, автор – Ксенька

Діти також намалювали своїх капітанів. Декого – дуже правдоподібно!  😆

Ось так виглядали корзинки повітряних куль

Далі треба було робити вітер, щоб куля долетіла до дальнього кутка кімнати (тобто, перелетіти пустелі, неприступні гори і нарешті приземлитися в країні Оз). Я планувала використовувати для вітру фен, але якраз на час свята в будинку пропала електрика, тож ми натомість дмухали і махали руками і благополучно добралися до пункту призначення 🙂

 

Зустріч з героями книжки та підготовка до битви

Після прибуття капітани команд отримали підказки, де можна знайти добрих героїв книжки, яких скривдила Бастінда-молодша. Хтось з них – лежав у темному лісі, хтось спав непробудним сном на маковому полі, а хтось знайшовся біля поселення головошльопів. Я розвісила вказівники із напрямками, але й без табличок діти миттю знайшли Страшила, Лісоруба та Лева (кількох дорослих, які непомітно переодяглися у свої костюми і поховалися кожен у своєму сховку).

Олеся – лев, одурманений сонними маками

Андрій в образі бляшаного Лісоруба

А Страшилом була моя кумася Тася

Всі три герої зібрали велику нараду з дітьми та їхніми капітанами, аби порадитися, як врятувати країну Оз. Усі погодилися, що єдиний вихід — дати бій злюці Бастінді молодшій. А значить треба готувати велике військо: з відважних лісорубів, безстрашних опудал і найсильніших диких звірів. Отож, всі дружно взялися майструвати бійців для вирішального бою.

Найменші дітки готували фігурки диких звірів. На картонних заготовках різної форми треба було намалювати контури тваринок.

Старшим дітям дісталося складніше завдання: власноруч робити бляшаних лісорубів та маленькі фігурки опудал. Конструкцію фігурок я вигадала сама, наперед заготувала детальки, з яких без використання клею можна було скласти героїв.

Бляшані лісоруби мали голову-бусину, пофарбовану в срібний колір; тіло з блискучого гофро-картону; гнучкі ручки-дротики; основу з яєчного лотка; і все це задекороване фольгою. В руку можна було вставити сокиру з тої ж фольги і дерев’яної шпажки. Лице треба було намалювати перманентним маркером, а на голівку зробити шолом з фольги.

Фігурки опудал мали основу у вигляді хрестика з дерев’яних шпажок, що запихався в картонну підставку з яєчного лотка. Потім треба було набити світлу тканину синтепоном, зав’язати на шиї мотузочкою. Намалювати личко; одягти сорочинку, підперезати, зробити ручки з фетру. Була в нас тоненька “соломка”, з якої робили волосся. А завершувала композицію маленька шапочка — також з яєчного лотка.

Дорослі допомагали дітям з майструванням

Зрештою, ми назбирали немаленьку армію з виготовлених нами фігурок, а також фігурок-портретів, які діти з батьками готували вдома.

Я попросила дітей ненадовго вийти в іншу кімнату і ми з моїми помічниками-батьками швиденько розстелили на килимі карту чарівної країни Оз. Посередині поставили картонне Смарагдове місто. А також приготували армію зла

 

Битва добра і зла біля Смарагдового міста

Далі у мене був розроблений цілий сценарій битви. Хто звідки починає наступ, як реагує на це супротивник, хто кого перемагає. Добрі і злі герої мали з’являтися поступово, щоб дітям було цікаво стежити на перебігом битви. Ми з сестрою добрі дві години готували цей план бою (на цілих 25 пунктів!), ще й саундтреки Настя до нього підібрала (типу головної мелодії з “Битви Престолів”  😀 ). Окрім фігурок героїв ми також мали додаткове оснащення, таке як: трава, під якою можна маскуватися, снаряди для катапульт, дощечки для переправи через річку (їх мали нарубати лісоруби своїми сокирами). У нашій армії зла було кілька видів бійців: відьми-розвідниці, що вміли літати; прості бійці-піхотинці; чорні вовкулаки; хижі птахи і ще лихий чорний генерал. Одним словом, задум був справді грандіозним 🙂

Тут видно початкову розстановку сил: лісоруби з південного заходу, опудала з півдня, звірі з південного сходу.

Трава, снаряди, дощечки для переправи

Дівчата готують своїх лялькових бійців до битви

Хлопці відразу захотіли битися за злих. Олексій тримає зграю хижих орігамі-птахів

Звісно, на практиці, не все пішло по плану і грандіозний план битви стиснувся в десять хвилин веселого хаосу 🙂

Почалося все з появи першої відьми-розвідниці

Охоронців міста, як і саме містечко мені допомогла зробити Ксеня

Тут видно як лісоруби роблять міст,  опудала поховалися під травою, а звірі чекають сигналу в горах 🙂

На полі з’явився Чорний Генерал! Дивіться які налякані дівчата 🙂

Перші кілька хвилин дівчатка чемно гралися згідно сценарію. Але коли дійшла справа до хлопців, які випросили в мене дозволу грати за поганих (о! то була стратегічна помилка організатора!), то почався повний кавардак! Всі атрибути гри та герої, яких ми старанно готували до битви, в мить були потрощені, понищені і перемішані між собою. Ну, зрештою, як буває на справжній війні…   😮  😥  😕

Битва вийшла з-під контролю. Поле трупів і повний хаос  :X

Тому ми швиденько перейшли до планової розв’язки сюжету, вже за участі не фігурок, а справжніх, живих супротивниць: злої відьми Бастінди Молодшої та доброї старенької чарівниці Глінди.

Женя в ролі Бастінди-молодшої

Наталя в ролі Глінди. Всі сили добра дають відсіч злій відьмі! 🙂

Звісно, добрі сили перемогли 🙂 Всіх маленьких учасників свята силою чарів (і татівських рук) перенесли прямісінько в палац Смарагдового міста, де діти отримали медалі за хоробрість.

Ксеня — Brave OZ hero! 🙂

Ну а далі торт, свічки, і можливість просто побути разом, вже без жодних сценаріїв і планів.

Висновки організатора

Це було найбільш трудоємке у підготовці свято зі всіх, що я організовувала. Мій внутрішній любитель вирізання-майстрування мав нагоду відірватися по повній. Містечко, карта, фігурки, декорації, елементи костюмів, медальки… Навіть не знаю скільки годин це все зайняло. В підготовці помагала Ксеня (вона не була в курсі всього сценарію, але в тему і задум була посвячена), помагали мої сестри (пригадую той ржачний день, коли ми в Олесі на кухні робили зле військо  😆  ), помагала кума і похресник (фігурки для вступу, птахи-орігамі, костюм опудала), друзі, які погодилися зіграти свої ролі і підготували собі костюми.

Мої герої! друзі які підписуються на всілякі авантюри, лиш би дітям було весело 🙂

Тепер мені здається, що я навіть трохи перестаралася. Не дотримала балансу “ЗУСИЛЛЯ vs ВІДДАЧА”, думаю, в першу чергу тому, що сама по-дитячому захопилася процесом 🙂
Думаю, можна ставитися до підготовки набагато простіше, а натомість лишати більше місця для експромту і фантазії дітей безпосередньо під час свята.

Але в будь-якому разі, свято треба святкувати! 
Бажаю усім, хто дочитав аж сюди побільше святкового настрою і приємних моментів, проведених в колі рідних та друзів 🙂