Міліцейська вечірка для дітей – ч.2

Отже продовжую звіт про нашу міліцейську вечірку в честь шестиліття мого похресника Олексія. В першій частині розповіді було про атрибути свята, правильну атмосферу і про невеличкі “тренувальні” завдання для маленьких міліціонерів. А сьогодні приступаємо до головного – сюжету нашої детективної історії, і ходу розслідування: від перших “ниточок”-доказів аж до затримання злочинця!

1. Анонімне послання 

Почалися наші збори слідчих з анонімного послання, в якому йшлось, що ВСІ ПОДАРУНКИ ОЛЕКСІЯ ВИКРАЛИ з місця проведення свята!  Тому детективів терміново скликали для проведення слідчих дій та пошуку зниклих скарбів!

Повідомлення, як у фільмах, було склеєне з окремих букв, вирізаних з газети… Не придерешся… Ні експертизи почерку не проведеш, ні відбитків автор не залишив…

Але, стоп! Чому б не  придивитися до послання детальніше, використовуючи збільшувальне скло, що видали на руки всім маленьким міліціонерам!

Таки-так! Детальний огляд виявляє на конверті першу підказку: “Йди за червоною ниткою…” і діти зразу беруться шукати по території ту саму, червону нитку…

Довжелезна нитка веде малюків до наступного серйозного випробування…

2. Павутина і загублені ключі 

Діти опиняються в “кімнаті під сигналізацією”, де, за останньою інформацією з штабу, можуть знаходитися важливі докази…
Завдання слідчих – пройти “павутину”, намагаючись не торкатися до “ниток-лазерів”, добратися до задньої стіни кімнати, зняти звідти один предмет,  і повернутися назад через “павутину”.

А на стіні, виявляється, висить з десяток ключів різного розміру та форми! Діти зривають по одному ключу, і несуть їх до командира (до мене, тобто ;))

Тепер треба з’ясувати, від чого ці ключі, і як вони нам можуть допомогти. Діти отримують “трафарети” ключів, що вже “ідентифіковані в міліцейській базі даних”, і звіряють їх зі своїми знахідками (“трафарети” – то просто контури ключів на аркуші паперу, треба просто порозкладати ключики по відповідних місцях).

І тут виявляється, що ОДИН КЛЮЧ не занесений в базу! …швидше за все, цим ключем замкнутий якийсь важливий замок…

3. Пошуки доказів і секретний шифр

Далі зі штабу знову поступає інформація про територію, яку треба обстежити і перевірити на наявність доказів… Виявляється, на дитячому майданчику знайдено дивне на вигляд сміття – це злочинець намагався нашвидкоруч знищити свої записи… Юні детективи обстежують територію в пошуках яскравих згортків…

Всередині згортків виявляються шматки аркуша, які треба зібрати, ніби пазл, в одне ціле. І ось який його вміст:

 (кому треба, ось фото великого розміру для друку)

Вочевидь, наш злочинець використовує цей шифр для передачі секретної інформації співучасникам… Ну що ж, сподіваємося, це допоможе нам у пошуках вкрадених подарунків…

4. Свідчення очевидця і особливі характеристики злодія!

Аж тут, знову дзвінок зі штабу: знайшли свідка! Старенька бабуся бачила на власні (не дуже здорові, але все ж) очі – і злодія, і як він тікав з нашими пакунками!

(в ролі бабусі неперевершена актриса, тітка уродинника, Женя)

Завдання дітей – допитати бабусю, вивідати в неї побільше корисної інформації…

Більше того, свідчення бабці збираються за принципом гри в “поламаний телефон”. Діти стоять шеренгою, останній малюк вголос ставить питання; бабуся відповідає пошепки першому в шерензі, перший – на вухо другому, другий – третьому і так далі. Завдання команди слідчих – передати свідчення останньому без втрати важливої інформації!

Діти вигадують різні запитання, але бабця мало що пам’ятає. І вже здається, що слідство знову зайшло в глухий кут, поки не виявляється, що в бабці є знімки злодія! Спіймала мобільним телефоном! Ба більше! Є навіть фото відбитків взуття злодія! Старанна бабуся і їх сфотографувала!

Ура! Здається, ми на крок ближче до розв’язки!

5. Робота з підозрюваними

Добре роздивившись фотографії злодія,  діти роблять висновок, що це точно “ДЯДЯ”, і гуртом біжать “виловлювати” всіх темноволосих “ДЯДЬ”-підозрюваних  (більшість з яких навіть не підозрює, що невдовзі стануть частиною розслідування  )

Але діти невблаганні, вони вимагають справедливості, і дуже швидко всі “ДЯДІ” вже стоять біля “стінки підозрюваних”…

Далі – діємо по процедурі. Перевірка відбитків взуття однозначно вказує на основного підозрюваного..

Діти проводять обшук і серед його речей знаходять маску – ще один доказ причетності до злочину!

А ще, в сумці злодія слідчі виявляють замкнуту скриньку… дуже швидко діти здогадуються спробувати відкрити її КЛЮЧЕМ, який вони знайшли в першій кімнаті.

Так, ключ підходить!! Ура! Розв’язка вже близько!

6. Закодовані координати подарунків і БОМБА!

Але і тут не все просто. Всередині скриньки знаходять білий аркуш. На вигляд – абсолютно чистий.. жодного напису, навіть лупа не допомагає…

Тут вже на підмогу дітям приходять батьки! Дехто з них чув про секретні чорнила, які стають видимими під дією тепла (А я думала мало хто знає про секретні послання молоком… Чи то тільки я в дитинстві такого не пробувала? ;))
Знаходимо свічку, і справді – на папері “проявляється” напис, слово, написане вже відомим нам шифром…

Розшифровуємо напис, отримуємо номер машини, в багажнику якої лежать подарунки.

Останнім випробовуванням стає бомба, поруч з подарунками… Щоб її знешкодити діти розв’язують ребус, і розрізають синій провід. НАРЕШТІ! Злодія впіймали, подарунки повернули Олексію, а слідчим за це дісталися ласощі і бульбашки!

Все, happy end!

Діти задоволені, а ще більше радіють організатори свята… втомлені але задоволені…

Ну що, як вам детективчик? Думаю, можна було б, принаймні, третину з того сценарію викинути, дітям зайвих деталей не особливо треба… але і так вийшло гонсько!

п.с. Якщо в когось виникне бажання організувати щось подібне – я можу в приватному режимі проконсультувати щодо різних організаційних деталей. Моя пошта незмінна: khmryglod (на) gmail.com.

п.п.с. Всі фото з вечірки – авторства Марічки Табачин.