Фетрові спогади

Щось шукала серед старих знимків і натрапила на свої минулорічні фетрові проекти. От, думаю, поділюсь, поностальгую… Якось з тими роботами і непосидючкою-Ксенею часу на саморобки (довші за 15 хвилин) в цьому році не дуже залишилось. А так, може, покажу вам щось зі старого, почитаю компліменти в коментарях , і, гляди, заряджусь новим натхненням знов взятися за голки-нитки…

Перший проект – фетрові паровозики-дуйки. Ідею підглянула на сайті Shill’O’Pop, там і викройка з інструкціями є (до речі, сайт дуже файний, must read для тих, хто робить фетрові штуки для дітей).

Авторка каже, що іграшка не тільки весела, але й корисна для розвитку дихання. Ставиш якусь пушинку на “носик” паровозика, а потім дуєш, намагаючись якомога довше втримати її в повітрі. Дуже весело, незалежно від віку, рекомендую спробувати (можна без паровозика просто трубочку і пушинку. Хоч з паровозиком, звісно, прикольніше).

А цей проектик я вже мінімально показувала, коли дарувала подарунки в честь 5-тиріччя блогу, а ще в майстер класі для мам. Фетровий рибо-конструктор. Покажу детальніші фотографії.

Основна фішка – у взаємозамінності деталей різних рибок. Плюс детальки двосторонні. Плюс навчальний момент – форми, кількості, кольори, які треба співставляти… Ну, ви зрозуміли, все в кращих традиціях розвиваючих іграшок!

А це перший (і, можливо, останній) фетровий проект, який я зробила на замовлення! Оформлення обкладинки фотоальбому для маленької дівчинки Катрусі. Катрусю мама ніжно називає рожевою королевою або рожевим монстриком, бо дівчинка обожнює рожевий колір.

Я в свою чергу намагалась розбавити кольорову схему іншими барвами, проте головного (двоякого) персонажа лишила незмінним

Деталі зблизька:

 

А це фотографії рідкісного проекту, зробленого для власної дитини (от завжди так виходить дивно і неправильно..  комусь до свята чи на замовлення – встигаєш зробити, а своєму малюку, все здається, що бракує часу..).

Точніше навіть не проекту, а маленького елементу великого поки не здійсненого задуму. Це ляля, що мала стати персонажем розвиваючої книжки з фетру.

Я планувала поступово (наприклад, сторінку в місяць) шити Ксені книжечку з різними сюжетиками і ситуаціями, пристосованої до тої лялі. Ну, ляля в космосі, чи в лісі, чи ще десь. Саме тому ця ляля така маленька, без нормального одягу і, практично, плоска

В іграшки згинаються ручки (там я вшила грубий дріт). А тільце і ніжки – м’які, набиті обрізками тканини та фетру.

Фотки маю тільки сьогоднішні – вже добряче зашморганої лялі, пів року після того, як пошила. Нову якось не дійшли руки сфотографувати, все сподівалась на продовження затії з книжкою

Ніби все. Такі-от фетрові спогади 2013…

А за яким зі своїх “старих хобі” скучаєте ви?