Буває, що в мою голову приходять думки, якими правдиво можна пишатись! 
От нещодавно, напала на мене класична декретна хандра (“ну й життя, чого воно таке одноманітне, поки в інших події, в мене з дня в день “ті самі сосни”..). ..а потім голос в голові спитав: “Ну ок, то чого конкретно тобі хочеться? В який період свого життя ти хотіла б зараз перенестись? “…я задумалась і зрозуміла, що НІ В ЯКИЙ!
Не хочу на роботу, не хочу назад в універ, не хочу в майбутнє, де я старіша ніж тепер, де Ксенька виросла.. ЗАРАЗ РЕАЛЬНО КЛЬОВО!!!
То коли як не зараз бути на сьомому небі від задоволення?!
Коли, як не зараз..
- гуляти в лісі
- досліджувати парки Львова
- загалом багато гуляти
- ходити на виставки і в музеї
- слухати багато різної музики
- читати книжки на всеможливі теми
- одягати чудернацькі вбрання
- експериментувати з новими смаками
- взагалі багато експериментувати
- робити речі “просто так”
- привчати себе до здорового способу життя
- заводити нових знайомих
- танцювати в своє задоволення
- “впадати в дитинство”
- відкривати в собі нові таланти
- вчитись самостійності
- більше співати
- бути в доброму гуморі
Ні, ну справді? Коли, як не зараз, робити всі ці чудові речі?!
Мамусі-декретниці, вперед-вперед-вперед! Вимикаємо ручники, піднімаємо п’яті точки і робимо самі собі свято! ..хто зі мною на пікнік в Шевченківський гай? 
п.с. ..а взагалі, до чого тут декрет? Хто б не читав ці рядки:
коли, як не зараз, жити активним кольоровим життям?!!
По-моєму, ЯСНО ЩО ЗАРАЗ!
Ура!
п.п.с. Взагалі, я обіцяла ще, як мінімум, один допис з серії “про час”, той де про невдачі і невстигання. ..але зараз в мене вдалий період, коли доця дає встигати багато чого… Може пізніше повернусь до тої теми, а наразі – спішу назад займатись своїми справами, поки є можливість…
це страшенно правильний допис! : )
так так так!!!! як пише Зимова, то дуже навіть правильний допис! осінь же починається, а це така велика купа всього кольорового, що на хандру просто нема ні часу ні місця :lol:
я би в шевченківський з задоволенням, може як буду у Львові то заплануєш ще раз?
п.с. ти була права, мала в садочку сьогодні вже до 12 год., купа часу і ми з чоловіком просто кайфуємо і не знаємо, що ще його такого можна було б зробити?
я теж з вами хочу на пікнік
Я теж хочу на пікнік ;), і Настуся також, щойно спитала її
Коло котрого дерева бути з канапками?
Пікнік – попередньо орієнтуємось на суботу, першу половину дня. В четвер-п’ятницю, коли буде точніший прогноз погоди – погодимо остаточний час
а це все тому, що материнство дає нові орієнтири і наповнює новим сенсом життя. чекаю, коли вже й собі матиму маля і не буду як зараз з однієї сторони в іншу ганяти, не знаючи, куди і по що бігти, коли зникне весь цей хаос і думки впорядкуються:)
фотка нереально кльова!
ну а що стосується повернення назад… я теж ніколи не хотіла, але цієї осені чомусь настала ностальгія за університетськими буднями, підготовкою у бібліотеці… подумала, а може податись до польщі вчитись? але на разі мої фінанси співають романси:)
живу і сама не знаю, чого хочу. і то найгірше:)
то нічого, що не знаєш. просто пробуй різні варіанти по черзі
а там дасться чути..