Про квести для дітей і дорослих

Хочете розкажу про одну з найкрутіших романтичних витівок, які колись влаштував мені мій (тоді ще майбутній) чоловічок? Як вже стало зрозуміло з заголовку – то був квест!

Якогось дня для мене залишили на рецепції дивний конверт – без інформації про відправника, лише з шматком мапи, і фотографією будівлі зі стрілкою-вказівником на перший “сховок”. Було все недалеко – на сусідній від офісу вулиці, я швидко знайшла наступне послання – з новим шматком мапи, цього разу в районі мого дому. За декілька таких кроків-сховків на різних вулицях міста, нарешті знайшовся останній конверт, що вказував на …мою власну одіжну шафу!! На найвищій поличці в куточку виявився пакунок з …УРА-УРА-УРА! ЗЕЛЕНИМИ КЕДАМИ! ..але то кльові кеди були… Зелено-салатові, справжні converse (тоді ще – рідкість!), високі, з біосніжними шнурівками… Мммм…

таку фотку в кедах стару знайшла

Та розповідь не про кеди! А про сам квест, і гарні враження, які залишились по ньому. Спочатку – інтрига, відчуття азарту, нетерпіння з яким шукаєш наступний сховок. І в той же час – така приємність, від усвідомлення, що є людина, яка не полінилась організувати це все для тебе. В такі моменти почуваєшся особливою, такою собі принцескою, заради якої роблять дива

Можливо, і є на світі люди, яким не подобаються ігри… Але якщо ваша дорога людинка не з таких, тоді квест – чудова ідея посміхайки з нагоди будь-якого свята, чи просто так!

Організувати міні квест нескладно:

1. Визначитись з ціллю квесту. Що саме буде чекати вкінці маршруту? Подарунок? Гарна новина? Запрошення кудись? Ви самі? А може в вашому квесті не так важливо, що в кінцевій точці, як сам процес проходження? Залежно від того кому ви робите свято, це може бути романтично, пізнавально, з гумором.

2. Визначитись з територією і місцями “сховків”. Вулиця, квартира, дача, офіс, автомобіль, дорожній наплечник, та що завгодно! Все залежить від глобальності вашого задуму і кількості часу на підготовку і проходження квесту.

3. Вигадати підказки та завдання для проходження маршруту. Варіацій безліч. Від простих вказівників-стрілок (“3 кроки туди”), візуальних підказок (малюнок чи фотографія сховку), слідів на підлозі (ну типу пелюсток троянд, як в жіночих мелодрамах, чи ниток, по яких треба йти), загадок (“там, де так приємно вранці пити каву”) і до координат на карті (з сучасними смартфонами навіть таке годиться :)).  Можна “навішувати” до підказок ще й додаткові завдання. Особливо, якщо йдеться про дітей – малеча знаходить черговий сховок, а там завдання. Тільки після успішного виконання завдання, оголошується наступна підказка.

4.  Вибрати вдалий час. Дуже важливо, щоб ваш сюрприз був доречним і вчасним. Стомлена чи роздратована людина навряд чи захоче бавитись в ігри. З іншої сторони – важливий, як на мене, елемент несподіванки. Щоб на першу підказку людина наштовхнулась “випадково”, коли зовсім того не очікує.

Ще декілька порад, щоб квест залишив по собі лише позитивні емоції:

– Зробити завдання та підказки “персональними”. Особливо, якщо йдеться про дорослих. Вигадайте підказки, зрозумілі лише йому/їй, виберіть цікаву для тої людини тематику, використайте жарт, який розумієте тільки ви. По-моєму, такий “персональний підхід” точно оцінить дорога вам людина.

– Не робити квест заскладним. Переконатись, що щасливий учасник гри точно зможе (з вашою допомогою чи без неї) “пройти по маршруту”: знайти  сховки, виконати завдання, зрозуміти суть підказок. Щоб не було ніякової ситуації: “Ну не знаю я відповіді на цю загадку, дістав вже!”, “Ну, люба, ну подумай ще трохи!”

– Не робити квест задовгим. Наше завдання не занудити/забігати людину до смерті, а трохи погратись  і зробити їй приємне! Подумайте, скільки часу треба буде на проходження, і оберіть прийнятну “довжину маршруту”.

– Подумати чи будете ви присутні під час гри. Якщо йдеться про дітей – то краще, мабуть, підстраховувати, щоб все пішло “по сценарію”. Якщо ж йдеться про романтичний сюрприз коханій людині, яку ви добре знаєте, то можна спробувати і “заочну версію”.

Одним словом, все просто, треба тільки трошки бажання зробити для когось свято!

А взагалі, ідея цього допису з’явилась після моєї недавньої спроби організувати квест в день народження похресника (ювіляр –  5 років!). Спеціально з цієї нагоди, я понамальовувала малюночків-підказок (якими з радістю ділюсь зі всіма охочими нижче), а також приготувала нескладні завдання, що під силу дитині.

Виглядало це так: Олексій знаходить малюнок-підказку, але в закритому вигляді, заліплений скотчем. Зверху на згортку – завдання, виконуєш – можеш заглянути куди тебе кличе робот далі. До деяких згортків ще докладались елементи подарунка. Наприклад: під чайником лежали повітряні кульки з завданням спробувати самостійно надути одну з них; В пралці крім підказки були одноразові стаканчики – з них треба було скласти вежу; Між книжками чекав блокнот, який треба було підписати своїм іменем; І ще багато інших завдань: розказати віршик; пострибати на одній нозі навколо себе; показати на пальцях скільки тобі років; назвати три гри, де використовується м’ячик; вигадати тваринку на кожен колір крейди, і намалювати одну з них; тощо. А одне з найнесподіваніших завдань – перевірити скільки ніг в мухи, за допомогою лупи і трупика мухи, заготовленого на підвіконні заздалегідь…

Ну, а вкінці вже чекав великий пакунок з подарунком, та імпровізованою фінальною листівкою з роботом, яку треба було розмалювати на пам’ять про перший серйозний ювілей

Вийшло все непогано, тільки час підібрали не дуже вдалий – вже пора було збиратись спати, і всі завдання довелось робити похапцем. Але “візуальні підказки” виявились достатньо наочними, і майже всі сховки Олексій знайшов сам.

Отаке. Кому сподобаються мої робо-підказки, тут  можна завантажити:

– PDF версію з підказками у вигляді “тегів”
– Архів з малюнками, якщо ви хочете оформити підказки в іншому вигляді

Хух. Три дні писала цей допис, так що ставлю крапку!
Розповідайте, хто які квести пробував організовувати і що з того вийшло?

п.с. Слідкуйте за рубрикою “Посміхайки” ще й у Facebook, тут: https://www.facebook.com/groups/180840838744505/