Сьогодні чесно збиралась розповісти про Італію. Чесно. Фотографії скинула. ..але виявила бардак в фото-папках. Зайнялась прибиранням, заодно подивилась тут-там деякі фотографії..
..і така якась ностальгія на мене найшла. Ото живеш-собі-живеш, а час летить, як божевільний. І вже – оп! пройшло 10 років відколи школу закінчила, 5 років відколи з універу випустилась, ..4 роки як одружена 
І стільки всього встигло статись.. аж не віриться подекуди.
Коротше, тримайте сьогодні замість італійських щоденників – раптом-звідкись-не-візьмись – історичне слайдшоу селф-фоток нашої сім’ї. Такий ось настрій, вже звиняйте
п.с. А всі так само люблять робити селф-фото як ми? То один з обов’язкових фотожанрів в нас
Боже, яка краса!! Така лав сторі класнюча вийшла!!!
Такі схожі, такі позитивні:))))) Настрій level up!
Але ж то файнючі вже
завжди з вас приклад беру у ініціативності, креативності і легкості на підйом! Ті дві закохані пари сірих очей точно весь світ об’їздять і все побачуть 
так тримати!
д.с. ми теж полюбляємо цей жанр фото;)
важко не усміхатись після перегляду)))
п.с. блін, скільки ж в тебе всяких капелюшків, шапочок, і всяких різних штук наголовних)))
коли багато подібних фоток, то дуже видно що у вас очі дуже подібні. А ше весело коли хтось комусь через плече заглядає, виходить одне тіло і дві голови)
ДУмаю така традиція в багатьох є )))), тре буде свої відкопати, зараз трохи тяжче стало, бо раніше все виходило з першого дубля, і дві голови виходили нормально а зара дві виходять нормально а одна десь взад дивиться, а бо шось таке. Ми ше ноги фоткаємо, і тут знову ж таки складніше стало бо 4тири великих низько а дві маленькі висого і шось тай в роз фокусі тре опускати низько малу, але вона тоді дивиться до низу і закриває обєктив))))))
та, то феномен такий: ми стаємо схожі, тільки коли на відстані “щока-до-щоки”
КАААААЙЙЙФФФФФФФФФФФФФ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! :):):)