Після літньої відпустки вернулась в міру засмагла.. і з велиииикими такими синяками на ногах. Про них і піде мова. 
Пригадуєте, я наловчилась пірнати головою вперед? Вчилась на маленьких пірсиках, фактично з рівня води. Ніби виходило більш менш, кажуть люди. Тому я вирішила, що пора покоряти нові вершини – і пірнати з більшої висоти. Якраз камінчик в нас на пляжі був підходящий, чуть більше двох метрів висотою.
Збиралась з силами декілька днів – страшно! Вилазиш туди, дивишся на воду – а вона так далееееко. Ще солдатиком стрибнути – запросто. А от головою вперед – страаашно. Але не спробувати було б шкода. От я в останній день, першим ділом, перед тим як навіть мочитись, рішуче вийшла на камінь – і шубовсь! ПЛЯЦКОМ приземлилась, так що і живіт, і ноги відчули, яка водичка “м’ягенька” буває 
Тепер маю рекордного розміру синяки синьо-зеленого кольору :lol:
Але блін. Як то кажуть, краще спробувати і потім жаліти, ніж не спробувати і жаліти, що не спробувала, так же? Так що я своїми синцями навіть пишаюсь. О. Є такі поразки, якими можна пишатись.
п.с. Фотки синців зацензурені, а от звідки стрибала покажу:
Христя-Христя… добре що синці зійдуть але ж набутий експірієнс залишиться
бачу не тільки в мене проглядається тендеція “щось” зробити в останній день/момент
кумедно, але ж ти бережи себе!:-)
п.с. файна місцинка!
мені би духу не стало)
Ну ти справжня екстрималка! Я таких штук боюсь… :oops:
пірнати з висоти люблю. але не головою. в мене сильно вуха закладає, тому стрибаю солдатиком тільки з пальцями у вухах. головою так не вийде))) але з 5ти метрової вишки стрибала колись в басейні. вища не працювала.
А мене найбільше ніс напрягає. Коли вода (особливо морська) промиває в носоглотці все що тільки можна. Найнеприємніше. Мрію про прищепку на ніс. І (вдалий) стрибок з 5ти метрової вишки. :oops:
Ого, респект!!!! 8)
Я теж колись пригала, а потім якось перемкнуло і реально сильно того боюсь….
п.с. якщо синці ще є, то знаю рецептик як швидко їх позбутися)))))