Challenge goes on. Ну що ж, цього тижня такі здобутки:
№ 83 – бомбезні штори на кухню замовлені! Буду мати пруффото через два тижні, коли їх пошиють і доставлять 🙂 Найбільше мене тішить, що вони будуть з кільцями (люверсами). А ще, що шити їх буду не я (з жахом згадую ті нескінченні метри підрізання і підгинання на машинці, яка не завжди слухається…)
№ 67 – прочитано 66 з 154 сторінок (а це 42%!) ілюстрованих правил дорожнього руху України. Дізналась дещо нового (наприклад, що практикуватися з бажанням №41 на дорозі – заборонено законом!!!), треба буде зробити підбірку найнесподіваніших відкриттів, коли завершу прочитання. А ще, помітила, що розглядаючи ті всі картинки мене невідворотно тягне на сон, який обов’язково потім пов’язаний з дорожньою обстановкою, смугами руху і регулювальниками… 🙂
Але книжка кльова, ілюстрація “на кожен пчих”. Знайшла її в книгарні “Є”, якщо комусь потрібно.
Але, думаю, для засвоєння матеріалу варто додатково якимись тестами електронними потренуватись (шкода в нас офіційних пробних онлайн тестів нема, як в Австралії).
№89 – зробила свої перші саморобні сережки з полімерної глини. Вони ж стали несподіваним сюрпризом для співробітниці (бажання №56). Правда, вона мене ще більше здивувала, коли виявилось в неї навіть вушка не проколоті 😆 Ото вам приклад не зовсім вдалого подарунку 😐
До того ж, №56 – зробила сюрприз подрузі, яка захопилась саморобними відкритками, з вишивкою прямо на картоні (раніше я такої техніки не бачила). Замовила їй заокруглювач кутів в Яни. Здається, хоч цей подарунок був чуть вдалішим 🙂
№31 – прочитала ще одну по-справжньому художню (всякі професійні, бізнесові, і просвітницькі книжки не рахуються!) книжку, називається “Буба“, польської письменниці Барбари Космовської. Назва в книгарні сподобалась 🙂 Така собі легенька книженція для підлітків.
№77 – вкотре зарікаюсь не дивитись телевізор. А то включила, щоб новини послухати за вечерею, а не встигла оговтатись, як згаяла цілий п’ятничний вечір! Так що все, програма мінімум – життя без телевізора 3 місяці (тобто до кінця червня).
Отакі здобутки. Далі, сподіваюся, буде більше… 😉
тести є, були рік тому і онлайн(зараз сайт не живий). те що ти книжку з ілюстраціями прогортала це добре, в тестах каварні питання над якими треба чуть подумати
стосовно телевізора, то мені зара то бажання якесь таке смішне)))), тобто якось воно для мене так раз плюнути. В нас телевізор є вдома, і антена супутникова є. Але одне до одного під’єднюється коли дід приїздить, а так тільки ноут. І серіальчики.)))
Так що успіхів))).
http://www.testpdd.com.ua/ ось тут є тести. Коли я здавав, то тести в ДАІ відповідали тестам з цього сайту. Я здав тест своїми силами і цей сайт допоміг. Тут варто зареєструватись і буде доступ до всіх питань, а також тут чудова статистика: можна побачити на яких питаннях частіше всього помилявся, в яких розділах було допущено найбільше помилок.
Мене так порадували кульчики 😀 Звичайно казус вийшов що в співробітниці вуха не проколоті зато тепер є привід проколоти!
Телевізор як варіант подарувати батькам-сестрам-тощо
і нізащо не піддаватись на провокацію купляти новий!
та для чого дарувати, просто кабель антени замінити на кабель RGB чи HDMI, телевізор сам по собі не є поганим як на мене, погане те що там тулять, а у випдку без антени, тулиш туди те що сам собі вибереш.
Ого, прогрес іде! Вітаю і бажаю не зупинятись на досягнутому 😉
Сережки дуже сподобались – ідея кльова!
А у мене телевізор стоїть на підлозі в куточку і слугує за тумбочку – нашо він треба, якщо не показує всякі діскавері-канали і National Geographic? 🙂
Мені діскавері НГ було цікаво дивитись перші кілька тижнів, а потім почались потвори. на торентах показує все що хоч))))
Сережки такі гарненькі! Не перестаю дивуватися, скільки в тебе різних талантів і вмінь. 🙂
А телевізор, то так, геть його з життя. 🙂 В мене він теж лише як елемент інтер’єру. Я вже й новини не дивлюся. Взагалі нічого.
онлайн тест ПДР – те що треба! Дякую, marchyk! і в нас, виявляється, є цивілізація! 😀
з телевізором в мене смішно. дивлюсь я його не так і часто, але вже як засяду, то вечір “на смарку”. тяжко буде з Пасхою в бабці, тре буде кімнату з телевізором оминати 🙂
а сережки вийшли справді непогані …як на першу спробу. зрозуміла, що зліпити щось, навіть такої примітивної форми, з пластики не так і просто, вона як жива! скільки я не намагалась отримати ідеально-рівні ребра і грані, так і не вдалось. довелось наждачним папером доводити після випікання 😉
взагалі задумка найперших сережок була зовсім інша (хоч теж з гральної тематики). але ніяк не виходило, то я на кубики переключилась. сподіваюсь з другого разу ті інші також вийдуть.. ..вже навіть знаю кому їх подарую! 😉
Браво! Симпатичні сережки зліпила 8) Вже знаю, що талантів в тебе чимало, надіюсь і цей розвиватиметься 😳 “жажду живої конкуренції” 😉 так що успіхів
Також зараз в процесі вивчення правил і здачі екзамена.
Для тестів користуюсь таким сайтом (для мене перевага над згаданим тут вище – українська мова) – http://online.vodiy.kiev.ua/
Xanka – я теж надіюсь, що розвиватиметься. Першого разу сподобалось, особливо той факт що від ідеї і до реалізації так мало часу. Ось чому це крутіше ніж в’язання чи вишивання.. придумав, зліпив, запік – і вже начепив на себе 😀
Наталя – о! супер, дякую за лінк 🙂
Ну давай, просувайся! 🙄 А книжечка здається цікава, треба буде пошукати у вільний час. 🙂