про моє літо

Сьогодні якийсь літньо-п’ятничний настрій (хоч на дворі ще четвер). Сусіди по кімнаті чомусь масово пішли додому раніше. За вікном суперська погода, цілий день сидимо при відкритому вікні, дихаємо тим смачним повітрям. На пошту одне за одним приходять повідомлення, про чергового товарища який has left for vacation. Годинник вже повернув за шосту вечора, і зосередитись на справі (а справ, треба сказати, немало) стає просто неможливо. А тут ще згадала, що планувала пошукати маршрутик на 3-4 дні для серпневої міні-відпустки в горах. Відкрила двійко-трійко сайтів з неймовірними карпатськими світлинами Свидовця, Чорногори, Горган… і вже просто не можу змусити себе думати про роботу

А два місяці літа вже позаду. Справжню довгу літню  відпустку ми плануємо аж на вересень (ото парадокс – літня відпустка восени!) – та й то, “вилами по воді” поки-що. А наразі – намагаємося проводити вихідні з приємністю. Їздили на трошки в Шацьк (мотоцикльом!), була з велосипедом в бабусі (це ж треба, вперше за рік сісти на ровера – в середині літа!), відпочивали на рибальському озері… ото в Карпати “милимось”.

Якось не доходять руки про все розповідати, і ділитися враженнями. Мала трохи трабли з моїм малим біленьким буком (“змучився” і перестав вмикатись), а тепер вже все ніби ок – а все-одно не пишеться. Пообіцяла собі розгребти свіжі фотографії – то може зліплю що-небудь варте показу…

Сподіваюся, у всіх сьогодні видасться приємний вечір!

п.с. І звиняйте за не дуже, може, змістовний пост, я таки змусила себе щось та й запостати