Тебе осуджують, коли ти занадто строга і категорична
Тебе осуджують, коли ти надто м’яка та емоційна
Тебе осуджують, коли ти голосно смієшся і наповнюєш собою кімнату
Тебе осуджують, коли ти тиха і не настроєна до спілкування
Тебе осуджують, коли ти пробуєш дружити зі всіма
Тебе осуджують, коли ти починаєш вибирати, з ким дружити, а з ким ні
Тебе осуджують, коли ти обираєш кар’єру
Тебе осуджують, коли ти обираєш сім’ю і дім
Тебе осуджують, коли ти пробуєш займатися багатьма речима одночасно
Тебе осуджують, коли ти не проявляєш ініціативи
Тебе осуджують, коли ти ходиш в кедах і рваних джинсах
Тебе осуджують, коли ти одягаєшся занадто розкішно
Тебе осуджують за неорганізованість і творчий безлад в голові
Тебе осуджують за педантизм і надмірну уважність до деталей
Тебе осуджують, коли ти довго не дорослішаєш і в тебе вітер в голові
Тебе осуджують, коли ти дорослієш і серйознішаєш занадто рано
Тебе осуджують, коли ти мандруєш і не переймаєшся матеріальним
Тебе осуджують, коли ти успішна і заробляєш багато грошей
Тебе осуджують, коли ти дивишся на світ через жовті окуляри
Тебе осуджують, коли твої окуляри завжди сірі
…
І правда життя в тому, що тебе осуджують завжди
Незалежно від того, що ти робиш і які рішення приймаєш
Бо завжди є хтось, хто думає по-іншому
І найкраще, що ти можеш – не зважати на тих, хто осуджує
І просто вибирати те, що робить тебе щасливою.
Моя інтерпретація чудового англомовного білого вірша, який я прочитала ось тут.
…дуже хочу і собі навчитися не перейматися речима, які того не варті.
…і ще навчитись не осуджувати і не критикувати інших, навіть якщо я не розділяю їх рішень та способу життя.
я вже давно пробую,
– це в мене виходить досить непогано, але тут є проблемка правильно визначити ті речі як варті і не варті переймань. Допустимо я вважаю що не варто перематись тим чи чисті в мене мешти, для когось вийти з брудними мештами на двір це трагедія. Зате я вважаю що варто стояти на червоне світло, навіть якщо нема машин, а хтось думає що я дурний.
а це дуже тяжко, постійно коли починаю когось критикувати, згадую що не потрібно, але як правило це вже немає значення, головне що почав.
так щось я не ті теги взяв :), перший абзац стосується переймання стосовно речей, другий стосовно критики і осуду
підредагувала твої теги.
мені наразі що перше, що друге – ну зовсім не вдається. але бум старатись то виправити…
про обувь – можно носить в сумочке щетку и проблема решена
второе – достаточно самой сесть за руль и проблема тоже решена
Коли серце буде наповнене любовю, в тебе не залишиться місця на переймання критикою інших.
І любов ніколи не дозволить тобі “не осуджувати і не критикувати інших, навіть якщо я не розділяю їх рішень та способу життя.”
І ще багато-багато іншого….
Як бачиш, достатньо навчити своє серце любити і наповнити його любов’ю. А все інше додасться.
Успіхів тобі. І хай завжди в твоєму серці палає любов