Cьогодні мені виповнилось 24, і розпочався 25-й рік мого життя. Хтось скаже – умовність, але все-одно змушує задуматись. 24 – це багато? чи мало? Колись мені здавалося, що це дуже багато. Тепер здається, що це зовсім мало. Мабуть, все пізнається в порівнянні. В 24 роки моя мама вже мала двох дітей. В 24 роки мій шеф вже давно мав власну компанію і здобував перші уроки бізнесу на власній шкурі. А мої бабусі і дідусі в такому віці вже пережили війну, зміну двох держав, а дехто навіть вигнання з рідної землі.
Я не маю дітей, не маю власної справи і, сподіваюся, не стану свідком війни чи політичного перевороту (максимум, яким можу похвалитись – участю в помаранчевій революції :)). Якщо мене зустріне якийсь дууууже давній знайомий і спитає – як життя, то я, швидше за все, відповім: “Та все супер. Заміжня, працюю, живемо потрошки”. Нічого особливого.
Нічого особливого? А, з іншої сторони, чого б мені хотілося? Ну, скажімо, коли мені буде 25! ну чи 40! 
Якщо задуматись всерйоз, і по всіх методиках організації власного життя, як радить Лакейн чи Шефер, відповісти, чого я хочу від свого життя?
..Як не дивно, на думку не спадає нічого пафосного. Колись мені здавалося, що я б дуже хотіла мати власний бізнес, чи стати відомою, чи ще щось таке “особливе”… але це далеко не те, що я думаю зараз.
Так, хочеться самореалізації – життєво необхідне почуття росту, перспектив, потрібно постійно дізнаватися щось нове – але цього можна досягнути і не “хапаючи зірок з неба”. Так, хочеться бути успішною в плані матеріальному, щоб мати змогу подорожувати, відпочивати, так як подобається – але, наразі, це вдається і без титулу “мега-директор” . А ще хочеться багатого на враження сімейного життя, можливості проводити час з друзями і рідними – ну це взагалі, здається, суперечить всім “пафосним” цілям..
Мабуть, цей допис не став би успішним ессе на вступі в бізнес школу (про яку я колись, до речі, подумувала), чи гарною передвиборчою промовою, але це що я думаю зараз, в свої 24. Отака ось, можливо, недостатньо амбітна, але все ж моя власна, чесна позиція.
Тому бажаю собі прожити свій 25-й рік життя зі смаком нових відкриттів, і маленьких і великих; з кайфом від спілкування з різними цікавими людьми; з радістю від реалізації своїх ідей, чого б вони не стосувалися; з новими випробуваннями і труднощами, без яких було б нецікаво жити; а головне – з натхненням і свіжими силами робити щось нове – бо коли в мене є натхнення, то мені немає рівних! 
p.s. Була в мене думка замутити акцію подібно до Jen – дівчинки, яка робила щось нове ЩОДНЯ цілий рік – в честь свого 30-го дня народження… але боюся я ще не готова до таких масштабних акцій :)))
p.p.s. Заодно публікую фотки з вихідних, які я обіцяла – ще одна причина чому мій 25 рік буде несхожим на попередні!
Наш новий член сім’ї:
Впірьод і з піснею!!!!
DE SHOLOMY? DE SHOLOMY JA TEBE PYTAJU?
Have fun, drive safely
Во, во, де шолом!!!!!!!! Кинути тобі пару лінків стостовно шоломів?
А взагалі вітаю. Невже це подарунок?
Дуже цікаві в тебе думки в голові. Я от так сидів, кілька днів тому і думав, що я не зовсім знаю що мені хочеться. Розумію що самореалізація на роботі це не зовсіім те чого б я хотів. Я хочу займатись певними речима, але навряд я зможу заробляти цим гроші, а потрібно ж платити за квартиру, за телефон, інтернет. А часом думаєш а як би того всього не було, може б було б легше? Ми заручники наших матеріальних ціностей.
Ще раз ВІТАЮ. Ще тобі так 5 разів прожити
Ураа! Вітаю тебе =) Будь шасливою і самореалізація прийде.
Люблю вас. А також з Днем Святого Патріка =), ірландскі душі.
2Пом: Cпокійно, шолом є. Поки шо один
– він ще до мотоцикла зявився 
..другий в процесі, я чесно кажучи не сподівалася, що мене ось так відразу, з першого ж дня повезуть кудись :)))
2Дяк: Якщо це і подарунок, то швидше чоловіку ніж мені
..давня його мрія збулась.
А щодо самореалізації – то рекомендую пробувати робити те, що тобі цікаво, помимо “роботи заради заробітку”, поки хоч трохи вільного часу є. А там вже дасться чути. Всі колись починали з малого…
2Миколока: Дякую! Для мене той день Патріка особливо “в тему”, в мене якраз замовники ірландські, так що сьоні – халяяяява повна!…
то все хэрня, всякы там війни і революції. От їздити на мотику – то прікольно
ще раз вітаю
не парся над філософією – живи :р
а я знаю, чого хочу – щукати Бога всім серцем своїм!
вітаю!
Я свій 25 рік прожив досить бурхливо, прямо як в твоїх побажаннях. Зрозумів досить багато важливого для себе. Бажаю щоб і в тебе він пройшов з користю у всіх напрямках твого розвитку.