Поговоримо про час: Вступ

Серед моїх блогочернеток вже може з третій місяць потрохи пишеться і дозріває допис про організацію часу.  Відкрила його сьогодні, а він вже довгий як простиня, а ще не все сказала, що хотілось! Вирішила покраяти ту простиню на серію коротших і придатніших до читання. Буде в нас тиждень роздумів про час 🙂

Почну сьогодні з невеличкого вступу: якого милого мені потрібна вся та організація часу, і нащо “розводити базар” про цю ненову, давно затерту до дір, тему…

А й справді, скільки вже переговорено, прочитано, прослухано на тему “тайм менеджменту” за часи моєї кар’єри в ІТ… Та, як не дивно, за всі ті роки питання ефективного використання часу ніколи не стояло для мене так гостро, як зараз, в декретній відпустці. Адже, якщо на роботі на кону була моя продуктивність (подумаєш, на декілька задач більше за день зроблю, чи на декілька менше), то тепер від грамотної самоорганізації залежить чи встигну я зробити ХОЧ ЩОСЬ крім догляду за карапузом і нагальних справ по господарству.

Колись я вже трошки розповідала про своє бачення збалансованого життя,  відтоді основна ідея залишилась незмінною. Ось декілька категорій задач, які я для себе виділила, і між якими намагаюсь ділити свій час:

1. Ксенька і Андрій (доця і чоловік)
2. Д.С.К. (догляд за собою)
3. Дім (господарство, а також все що стосується нашої майбутньої “фазенди”)
4. Мої захцянки (творчість, самоосвіта, тощо)
5. Мої “кола” (друзі та рідні, люди, які мені дорогі)
6. Інша всячина

Так от, якщо зовсім не паритись плануванням і самоорганізацією, то весь час довільним чином розподілиться між найбазовішими речима з категорій “Ксеня” і “дім”, класична така молода мама-домогосподарка. І воно ніби й незле, але особисто мені така формула не дуже підходить, бо:

а. не встигається ще купа важливого з цих та решти категорій;
b. не можу сказати що я “балдію” від вічного прибирання, прання і кухні (ага, домогосподарка я поганенька);
с. в мене в одному місці є шило, яке не дає “засиджуватись” на одній справі, а постійно “коле” щоб я робила щось нове.

Відверто кажучи, якщо за день-два-три я не зробила чогось нового, то починаю почуватись як гнилий овоч і впадаю в якийсь жалюгідний деструктивний стан (“ОМГ, я ні на що не здатна!”, “Я деградую!”, “Я непотрібний елемент суспільства” і тому подібне :)).

А ще, я виходила в декрет з абсолютно неправильними очікуваннями стосовно завантаженості молодих мам! Після 8 років кар’єри офісного працівника, перехід в статус мами-домогосподарки видавався справжньою відпусткою! “Нарешті,” – була свято переконана я – “ось починається час, коли я зможу робити все, на що бракувало часу раніше. Ну, а розповіді про те, що маленька дитина займає 100% маминого життя – то, просто перебільшення!” ..що там і казати, я й досі вперто не хочу зізнатися сама собі, що це “перебільшення” дуже близьке до правди…

От і вийшло – намріяла-навигадувала собі купу всього (“огогого, скільки я всього в 2013 спробую!”) , а на практиці воно не так то й легко все робиться… Але й від мрій і задумів цілком відмовлятись не хочеться. Тож доводиться хоча б мікроскопічними такими кроками, та все ж рухатись до здійснення задуманого.

Одним словом, в моїй ситуації, без свідомої організації і планування ніяк не обійтись…

 В наступних дописах я розповім більше: про планування – декілька порад, які допомагають мені встигати більше. А ще про невстигання – речі, які мені не дуже добре вдаються, скільки б я не намагалась їх розпланувати. Сподіваюсь, вийде спровокувати інших мамусь на спільне обговорення в коментарях, щоб навчитись ще якихось “тріків” і того “невстигання” стало трохи менше.

Не перемикайтесь! 😉