Про силу мого “тут і зараз”

Оприлюднено Оприлюднено в Мрійники 2014-2017

Знаєте, є щось дуже сильне у всіх цих “словах року”. Списки бажань – можуть припадати пилом, цілі – потрохи втрачати актуальність, а от “слова року”, чи то цілі “фрази року” так чи інакше дають про себе знати і зафарбовують цілий рік у зовсім інший колір. Моя мантра 2015 – “тут і зараз” – нагадувала про себе вже стільки разів, що я давно перестала дивуватись. Та й чого дивуватись? Що собі “запрограмувала” те і маю… :)

Початок року пройшов під знаком моєї книжки. А вона потягнула за собою “ранішні сторінки”, які я й досі пишу, і в яких так багато отого: відчуй момент теперішній, усвідом і назви все, що тебе зараз наповнює: думки в голові, відчуття в тілі, свідомі та підсвідомі бажання… Ця практика безвідмовно чистить мізки “тут і зараз”, а заодно дивним чином підштовхує до несподіваних відкриттів стосовно подій минулих “було колись”, їх причин і наслідків та мого способу сприйняття того, що відбувалось.

Потім у мене був курс “Mindfulness, з цілком науковими поясненнями того, чому оце “заземлення” в теперішній хвилі таке помічне для нашого мозку. І як саме вміння перемикатися зі стану “потоку” (коли робиш усе майже на автоматі) у стан 100% усвідомлення усього, що є навколо, допомагає у різних ситуаціях. Скажімо, чи чули ви, що людям з хронічними хворобами, приреченим усе життя терпіти фізичний біль, серед інших засобів часто рекомендують практикувати mindfulness, бо це реально здатне зменшити больові відчуття в тілі? Не кажучи вже про депресивні синдроми, для яких ця методика і була оригінально розроблена.

І нехай мені не вдалося втягнутися в регулярну практику mindfulness, а тільки спробувати на собі окремі вправи, впевнена, що багато з почутого/обговореного/прожитого за ті кілька тижнів відклалося у моїй голові і ще дасть про себе знати в майбутньому.

Далі мій 2015 підкинув несподівану, хоч і приємну новину, що незабаром я вдруге стану мамою. А з нею і весь пакет не завжди приємних симптомів першого триместру вагітності. Добрих два місяці, якщо не більше, я ходила сама не своя, незрозуміло для себе депресувала, втратила мотивацію до всього, що раніше мене “заводило” і постійно відчувала якусь страшенну фізичну та моральну втому. Аж поки не повернулася до рятівного “тут і зараз”, не виписала свої думки на папері і не “впіймала” речі, які мене весь цей час підсвідомо гнітили. Виявляється, поки я раціонально казала собі: “як же все чудово“, моє тіло давно підказувало мені, що є тривоги і страхи, з якими мені пасувало б дати раду…

Потім прийшло літо. А з ним два тижні самоаналізу, читання і роздумів на Шацьких озерах, які половину відпустки заливало дощами-грозами. Хіба можна було б вигадати краще місце для занурення в себе і споглядання речей навколо? Ніякого тобі “галопу по Європах” чи довгих мандрівних списків з пунктами до виконання. Зате необмежена можливість лежати, дивлячись на небо, плавати в прохолодній воді, відчуваючи її всіма клітинами тіла чи спокійно спостерігати, як безпосередньо тішиться простим речам твоя дитина (до речі, абсолютно незалежно від погоди).

А тепер ось чисто сюрреалістичне завершення літа, переповнене несамовитим бажанням ловити і смакувати кожен-кожнісінький момент кожного-кожнісінького дня. Моя близька подруга, найкраща напарниця для експромтних, часом хуліганських, а часом просто матрасних “вилазок”, найближчим часом їде жити до Америки.  І ми, як ті риби, що хапаються за останні краплі води, коли їх надумали витягнути зі звичного акваріуму. Тішимося останніми тижнями і днями, радіємо простим “сходити разом пообідати”, зробити одне одному подарунок, подивитися разом з Ксенькою добрий мультик чи вчергове безцільно волочитися вулицями міста поки “весь світ чекає”.

От щойно подумалось, як сильно ці лічені деньки перед визначеноою датою перекликаються з романами Ремарка, які я (навряд чи випадково!) читала цьогоріч у великих кількостях. Усі ці біженці війни, солдати у короткій відпустці, помираючі від хворіб і навіть в’язні концтаборів. Та їхнє нестримне бажання жити, брати все, що дає життя тут і зараз, і це вміння проживати моменти (а Ремаркове вміння описувати їх) так, ніби вони тягнуться вічно…

Коротше кажучи, “фраза року” 2015 знову і знову звучить для мене різними голосами, щоразу з новим відтінком, новим контекстом та змістом. Така от магія слів, що дивовижним чином матеріалізуються.

А чим ви жили останні півроку? Вгадали настрій і “меседж” 2015 заздалегідь, чи може все обернулось абсолютно по-іншому?  ..скучила за вами, так що пишіть! ;)

 

Поширюй позитив далі:

17 коментарів до “Про силу мого “тут і зараз”

  1. фотографії бомбезні! а ота, де Ксенька дощ споглядає – ну просто-просто….)))))))
    а я тішуся що ми тоже встигли здибатися, шкода, мало часу, але коли його буває багато?
    я теж цього року Ремарка зацінила, сильні книжки, такі дуже про життя, правда?
    я в своїх мантрах і мріях загубилася цього року… якийсь він в мене дуже неспокійний – в плані, що я скачу як та коза з одного в інше а далі ще десь… хап тут, хап там, а в кінці “кленовий листочок і водиці краплинка”… ніби щось і роблю, а результатів ніц… розпрошуюся, ехххх(

    1. то сніг а не дощ :) весняний причому!

      Думаю, твої мантри і мрії все одно на тебе впливають. Вигулькують то тут, то там. Я вже зрозуміла, що якщо намагатися засильно себе “мотивувати”, то виходить з-під палки тільки гірше (так що – в топку жорсткі списки!). А якщо бути до себе добрішою, то помічаєш як багато з раніше задуманого ти автоматично зробила навіть не особливо напружуючись :)

  2. Вітаю з класною новиною! Буде Ксені сестричка або братчик) Знову ловлю себе на думці, що в мене дуже подібні відчуття і думки в голові) Ніби далі не розумію куди рухатись і всьо через якісь своі побоюванння. Точніше знаю через які, але поки не можу дати собі раду з ними… На нас теж така неочікувана приємність чекає☺

    1. сьогодні сказали, що імовірно сестричка :) але поки гарантувати не беруться :)

      вітаю вас з неочікуваною приємністю, і впевнена, що ти зі своїми “жуками в голові” також розберешся! :) якщо треба поговорити – пиши ;)

  3. рік цей дійсно якийсь особливий та напружений певно у нас всіх : ) головне не забувати про тих, хто поряд і дуже нас любить!
    мої найщиріші вітання, Христю! (flower)

  4. Вітаю із такою прекрасною новиною!) :-| Перші підсумки 2015. Для мене цей рік також особливий у плані розвитку і усвідомлень. І у вересні, напередодні свого 15 числа робитиму теж такого роду підсумки чи висновки) чи просто спробую зловити моменти. Дійшла і моя черга до “вранішніх сторінок” 9про які я тут уперше почула), хоча я тільки почала, але надіюсь – це надовго. Читаю “Путь художника” і буду підписувати контракт на курс) Хоча не знаю чи справлюсь. Буду рухатися маленькими кроками. Дуже близьке усе написане)

    1. дуже цікаво буде почитати твої роздуми :)
      здається, ти всерйоз взялася за ту філософсько-творчу справу дослідження самої себе! молодчина! з того точно щось вийде.

  5. Отце так новина!! Дуже тішусь за вас, тепер буде ще веселіше (sun)
    Ще неможу надивитись на оте чудове фото з краєвидом, розкриєш таємницю такої чудової місцини?

  6. І ми приєднуємось до вітаннячок – новина справді чудова! :) Почувайся гарно, тішся усьому навколо і надалі пиши такі надихаючі статейки!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

 

;) :roll: :oops: :lol: :evil: :cry: :X :E :D :-| :-o :-P :-? :) :( 8) (yes) (sun) (nerd) (mmm) (flower) (drunk) (dance) (clap) (bandit) (angel)