плюси і мінуси моєї роботки

Оприлюднено Оприлюднено в Некатегоризовано

От бувають такі дні, коли після Х-годинного робочого дня, проведеного перед монітором, ти питаєш себе: “І невже справді варто тратити своє життя на ось ЦЕ?”, плетешся виснажений додому, уявляючи як файно було б натомість працювати пастухом високо в горах, чи поливальником слонів в зоопарку, чи садівником яким-небудь.. І всередині гризе хробак: “Чого це я застряла в тому ІТ..”   (а застряла я жорстко, недавно вже сім років стажу відсвяткувала. ..до того ж всі сім – в одній компанії, уявіть собі! :))  А бувають дні,  коли внутрішній голос вдоволено співає –  “А все таки кльова в мене професія!”

То, мабуть, стандартна історія з будь-якою справою. Бо в кожній справі є шмат, який приносить  задоволення (як от милуватись мальовничими Карпатськими краєвидами, коли випасаєш отару), але є й інший шмат, який просто треба робити, бо без цього ніяк (..з тою отарою до біса намучитись треба).

Що дивно в моїй професії – так це те, що приємне і неприємне в ній переплетене невіддільно. Бо якщо спробувати відповісти на питання “що я найбільше люблю в моїй роботі”, і “що мене найбільше стомлює і напружує в моїй роботі”, то в обидва списки потраплять 1:1 ті самі речі…

Розповім про деякі  штуки за які я люблю (а часами не люблю) свою роботу.. :) ..і що мене стільки часу тримає все в тому ж менеджерському кріслі, все тої ж ІТ компанії :)

Здоровий кусок задоволення – це люди. Такі неймовірно різні, кожен зі своїми метеликами і жуками в голові. Кожен зі своїм баченням світу, зі своїми неповторними життєвими історіями. Різношерстні істоти, які збираються разом і пробують співпрацювати, творити щось спільне, притиратися кутами один до одного :)

Люди дивують.  От працює в тебе чувак, і ти собі склала про нього картинку в голові, і ніби знаєш що від нього очікувати – лейбу повішала, в каталог характерів внесла. А тут – бац! В один прекрасний момент він видає щось таке, від чого в тебе самовільно відвисає нижня щелепа :D  ..і виявляється, що дядько зовсім не такий. Ну, наприклад, не тихоня-нудотик, а геній-в-ракушці!   :)

От, тільки-тільки тобі починає здаватись, що ти можеш передбачити поведінку команди, спрогнозувати результат – обов’язково стається яка-небудь ситуація, яка б’є по голові, і нагадує, що ти маєш справу не з матмоделями, чи обчислювальною технікою, а з людським розумом, емоціями, з реальним таким чорним ящиком :) ..тому й так радісно, коли, не зважаючи ні на що, той пазл складається, і вдається працювати і продуктивно, і з приємністю. Це, певне, найбільше щастя для керівника.

Водночас буває нестерпно важко, коли пазл вперто не складається, з тих чи інших причин. Важко постійно тримати в голові особисті інтереси, настрої всіх своїх “бійців”. Важко залишатись врівноваженою, об’єктивною, конструктивною, коли тебе саму вже встигли розізлити, чи засмутити.  До того ж,  ті “людські” проблеми команди – вони найболючіші, часом заснути пів ночі не можеш, все прокручуєш в голові ситуацію, і способи її вирішення.

Отака-от монета, з двома сторонами – робота з людьми. :)

Мої люди

Інша двояка штука в моїй роботі  – це мультипоточність.  Так вже склалось, що за останні років п’ять, я жодного дня не працювала на одному єдиному напрямку. Вічно я мушу ділити свій час між: проектами і підпроектами (от зараз – в мене різношерстний такий проект з мільйоном різних напрямків. А бувало що й більше одного замовника одночасно треба було вести); т. зв. “соціальною” діяльністю (організацією навчальних програм і просто приємних подій для тестерів і не-тестерів нашого офісу); від минулого року – ще т.зв. ресурсним менеджментом (це коли займаєшся розвитком і підтримкою “ресурсів”, тобто людей; їхніми кар’єрними планами, зарплатними питаннями, тощо) . Причому, кожен з цих напрямків сам по собі комплексний, і дуже багато чого передбачає, тому зрештою мені легше перелічити чим я НЕ займаюсь на роботі, ніж чим займаюсь :)

В тій мультипоточності є свої плюси. Бо, коли нема натхнення робити щось одне, є гарні шанси, що прийде натхнення робити щось інше. Більше поля застосування для якихось творчих ідей. А ще, з кожним кварталом в мене в голові накопичується інформація на всеможливі теми, додається ще з десяток контактів. Це все, в сумі, дає повніший контекст (такий необхідний для роботи в великій компанії), допомагає вирішувати проблеми трошки легше і оперативніше. ..а іноді навіть додає почуття значимості – мол, он скільки всього на мені тримається :) (40 людей на проекті, 30 в ресурсній групі, і з пару десятків людей, так чи інакше, задіяних в навчальні програми офісу щоквартально).

А з іншої сторони, оскільки завдань об’єктивно забагато, як для однієї людини, то постійно треба вчитись іти на компроміси, балансувати між різними справами – щоб встигнути принаймні найголовніше з кожного напрямку. Постійно то там-то сям щось не встигається. Доводиться ніби понижувати внутрішню планку якості і своє визначення “зроблено достатньо добре”.  І від того іноді дуже сумно. Бо думаєш собі: мені б в два рази більше часу, то я б зробила “лялю”, а так “маємо те що маємо”…

Так що і тут, добре і погане – в одному флаконі мультипоточності :)

Мультипоточність

Така-от роботка в мене.

А сьогодні останній вихідний перед робочим тижнем. І я, і хочу на роботу, і не хочу на роботу водночас. Цікаво, чи це я тільки така вар’ятка, чи в інших людей теж таке роздвоєння буває? ..розказуйте!.. :)

Як би там не було, всім приємного робочого тижня! :)

Поширюй позитив далі:

9 коментарів до “плюси і мінуси моєї роботки

  1. добре тебе розумію, але маю поправку, вже рік і 2 місяці, як я трохи змінив свою діяльність на роботі, і з того часу мені завжди хочеться щось робити повязане з тією діяльністю. Тобто робота дуже цікава, але вже як рік і 10 місяців, я б радше залишився вдома аніж йшов на роботу))). Тобто мені хочеться робити те що роблю на роботі, але не на роботі. Такий от качконіс.

  2. працюючи вже на 5-му місці роботи, можу сказати лише одне — щоб ти не робив і де, а люди, з якими ти це робиш таки дуже сильно впливають і на бажання щось робити і результат. ну хіба що ти на такій роботі, яка на тобі одному й інших людей в принципі не передбачає. але я таку уявити не можу.

  3. Христя, памятаю тепе як свого першого КуА Ліда/Менеджера на своїй першій ІТ роботі. Дякую за те що завжди мене надихала!
    А за сім років стажу в одній компанії – респектіще!! 8)

  4. А я от вже 2 роки і 1 місяць далека від АйТі :) і чомусь мене це не засмучує зовсім, і на роботу за весь цей час мені жодного дня не хотілося :oops: Не те, щоб я фанатіла від того, що весь цей час сижу вдома з дитиною завалена купою хатньої роботи, напевно справа в тому, що нарешті я відчуваю, що займаюсь чимось дійсно корисним і бачу результати своєї праці дуже наочно

  5. Христя, а скажи мені, темній, а що це за програма на скріншоті? Я про неї думаю ще з дня публікації цього посту. Мені так треба щось дуже хороше для моєї страшенної мультипоточності…. Чи то щось власного виробництва.
    Вже на стільки всього підписалася-встановила, ніяк ні в що не закохаюся.

  6. ucraniana, та це ж звичайний Microsoft Outlook :)
    Календарик. Там же і задачі можна відслідковувати, на скріншоті – категорії, ними як листи, зустрічі так і задачі можна відмічати.
    Зручно насамперед, якщо в тебе багато переписки, і багато задач власне з листів приходить… :) ..а як просто органайзер – хз чи оптимально..

  7. Боже-боже…. Я так давно не бачила Microsoft Outlook… :D
    Дякую за пояснення! Навряд чи найближчим часом куплю собі новий комп”ютер. Буду шукати далі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

 

;) :roll: :oops: :lol: :evil: :cry: :X :E :D :-| :-o :-P :-? :) :( 8) (yes) (sun) (nerd) (mmm) (flower) (drunk) (dance) (clap) (bandit) (angel)