Про неповторність Словенії я вперше почула від друзів-мінчан, що вже два роки поспіль проводять в цій затишній країні літню відпустку. Казали, що там казково. І ще розповідали, що завше зустрічали там тільки приємних людей, нескупих і приязних.
І ми мали нагоду в тому переконатись! Проїжджали через Словенію по дорозі до Італії, і назад. Були коротко – першого разу проїхали по автобану і відвідали їх найбільшу карстову печеру. А на зворотній дорозі – ночували в маленькому містечку неподалік від Любляни. Але, повірте, цього вистачило щоб залишились лише найтепліші спогади.
По-перше, природа: мальовнича гірська країна, з виходом в море. Чистюсінька, доглянута, симпатична. Гарні хатки під черепичкою, церковці, вівці пасуться, кукурудза росте.. 
По-друге – таки люди! Уявіть собі, наприклад, касирку, яка люб’язно пропонує купити квиток в печеру по зниженій ціні (як для студентів), бо я молодо виглядаю. І поф, що в мене студентського нема. І що я не претендую на знижку взагалі-то. Отак, по-людськи, приємне зробила. Або уявіть собі готель, який робить 20% знижку на проживання, бо ввечері напередодні шумно було через весільну забаву в бенкетному залі. Чи годує вечерею вночі (з дороги), хоч години роботи ресторану формально закінчились. Ні, ну хтось скаже – це ж звичайний сервіс. Але таки не звичайний, а словенський! Всі привітні, усміхнені. І не награно якось, а щиро.
Так що їм дуже пасує їхній офіційний брендинг:
В цій країні таки багато любові, думаю
Одним словом, якщо буде нагода – обов’язково побувайте в казковій Словенії. Я і сама туди хочу знову, але на довше…
п.с. Ще відяшки про Словенію:
МИ коли були в Хорватії, то познайомились з старим поляком, який ще всю Югославію в 0тих на фіаті 124 з дружиною і двома синами обїхав. ТАк він каже. Словенці засранці, за 50 км транзитного автобану деруть гроші не малі(це типу якщо з Хорватії на Австрію їхати чи навпаки). Так він мені показав на мапі безкоштовні дороги, по довжині на 10 км дільше ну почасу також на фігню довше, але безкоштовно. А ще в Словенії берегова лінія всього 40 км. Це все що я знав про Словенію до сьогодні)))
щодо автобану: точно є платний. не за конкретний шмат дороги, а віньєтка за користування всіма дорогами. десь 7 чи 8 євро за тиждень коштує.
так що все в порівнянні пізнається.
..а в Італії, скажімо, за кілометри деруть. Щоб проїхати країну в одну сторону з використанням автобанів (а по іншому купу часу вб’єш) не менше 50-60 євро потратиш
про берегову лінію теж правда. але може через це там не так багато туристів.. хто зна
в норвегію б вам …
++++
щодо печери – в порівнянні зі словацькою де ми були – наскільки цікавіше?
я щось не зрозумів – ремонти закінчились, подорожі також, бульбу ви не збираєте, дітей нема, шумні вечірки не влаштовуєте – а де ж фотки тоді? :oops:
АЛикс, смалиш)))))) :lol: , та де фотки???
Алекс, список того, чим можна займатись після роботи (крім як обробляти і викладати фотографії) трохи довший навіть за твій мего ліст
звичайно що він довший, але ж цікаво як і що було….
фсьо буде!!
як не письмово, то за чаєм можу розказати 
та ти так “часто” бігаєш по офісу що вже призабуваю як ти виглядаєш
Цікаво так.. дуже хочу і там побувати, але щось в мене список такий довгий що я аж часом розстроююсь…..
Ах, Христя, так и вы полюбили Словению!! :):):) Она притяягивает
Но, в принципе, всё что пишут – правда: автобаны дорогие, берег – 40 км, и вообще там скучно – никаких дискотек и водных мотоциклов, как 100 лет назад. Просто каждому своё :):):)
Всё правда!
Словения – Сказка! 
Мне вот день назад задали вопрос в лоб, где в моём родном городе место, которое я считаю “своим”? Где мне хорошо и спокойно?
И я так и не смог ответить на этот вопрос!!! 
Мне в нём везде хорошо, но место, которое я считаю “своим” – после раздумий – оказалось в Словении – в городке Пиран! 
О как! 