Про настільні ігри

Оприлюднено Оприлюднено в Некатегоризовано

Що мене іноді дратує в наших українських традиціях, то наш, часто, банальний підхід до святкувань. Коли головне – зібратись, повсідатись за столом і цілий вечір об’їдатись. Причому чим більше на столі, і чим напханішими вийдуть з дому гості – тим краще. А поза тим, дуже рідко передбачена хоч якась “культурна програма”, окрім теревенів за столом. Думаю, то одна з традицій, які варто ламати і покращувати.

Тренд останнього року – настільні ігри для компанії, як варіант проведення часу весело і змістовно.

Почну з розповіді про те, як я ходила в гості до Kat. Вечір, пригадую, видався невимушений і дуже приємний. Одна з речей, яка мене тоді позитивно здивувала – то наявність купи варіантів проведення часу від господарів домівки, серед яких і 2-3 настільні гри різної тематики. Оскільки я про них чула вперше, то Kat запропонувала зіграти в  Carcassonne. З неї і почнемо.

Carcassonne Гра для 2-5 гравців. Ідея – в розбудовуванні території, і захопленні різних об’єктів: полів, доріг, замків, за що в кінцевому результаті отримуєш очки. Цікава гра тим, що немає фіксованого поля, з самого початку. Поле розбудовеється поступово, з окремих квадратиків, які витягують гравці. А отже є безліч комбінацій, і варіантів, а значить і стратегії можуть і мають бути різними, залежно від обставин.

Гра вимагає вміння прогнозувати наперед і прораховувати варіанти, як своїх ходів, так і можливих ходів суперників. Щоб і собі краще зробити, і комусь плани поламати :)

Переграти бувалих гравців з першого разу важко – кажу по собі :)

Є багато варіацій цієї гри, доповнень, які вносять свої нюанси, і свою долю складності. Я планую почати з базової, вже замовила собі на ДН :oops:

carcassonneФотографія з wired.com

Наступна по хронології мого захоплення іграми, класика – Монополія (Monopoly). Думаю, більшість з вас знайомі з цією грою, або ще з дитинства, або вже з недавнього часу, адже вона широко доступна в магазинах в локалізованій версії (навідміну від попередньої і більшості наступних).

monopoly Гра для 2-6 гравців, ідея в тому, щоб стати монополістом і обанкрутити всіх суперників. Є фіксоване поле з ділянками землі, які треба купувати, а потім поступово розбудовувати будиночками і готелями, з ціллю збору орендної плати зі всіх гравців, які потрапляють на зайняті вами клітинки.

Додатково вносять долю випадковості нестандартні клітинки, типу в’язниці, в яку можна потрапити; різного роду заміни, коли треба тягнути картку з подальшими інструкціями на користь вашого збагачення, або навпаки; тощо.

В ході гри потрібно оперувати (майже) справжніми грошима, вчасно вкладати їх в “бізнес”, але й слідкувати, щоб обігових коштів вистачало, щоб оплачувати побори суперникам :)

Недоліком гри, вважаю, її відносну статичність. Тобто поле – завжди однакове, ціни завжди однакові,стратегії більш-менш однакові.  І рано чи пізно гра набридає.  Перевага – нагода повеселитись при вигляді “монополістів”, які через декілька ходів стають банкротами :) Весело також, коли гравці починають азартно торгуватись і мінятись своїми ділянками.

monopoly

Далі розповім про Колонізаторів (The Settlers of Catan). Гра, якою буквально заразилась ціла сім’я наших добрих друзів, включаючи і батьків і дітей.

settlers of catanМоже грати 3 або 4 гравці – колонізатори, які використовуючи різні природні ресурси (Пшеничку, Баранчиків, Дерево, Глину, Вугілля), будують дороги, міста і формують армії, за що вкінці гри отримують очки (за найдовшу дорогу, найбільше місто, найпотужнішу армію).

Поле по розміру обмежене, але щоразу трошки інше, адже шестикутнички, з яких воно формується, виставляються щоразу випадковим чином.

Прикольно, що гравці можуть обмінюватись ресурсами в вільному режимі, типу спихати своїх баранів за вугілля, чи дерево за пшеничку, тощо. В деяких конфігураціях карти, без цього ніяк не обійтись, бо навіть магнату одного чи двох ресурсів, все одно потрібні й інші ресурси.

Знову ж таки, є свою нюанси, типу “карток розвитку”, які можна купувати, та інші додаткові правила, що додають грі цікавості.

Settlers of Catan
Фотографія з igroved.ru

Від тих же “інфікованих” друзів ми дізнались і про наступні ігри. Наприклад, про гру Чух-чух (Ticket to ride).

Ticket to ride Грати може 2-5 гравців. Ідея в тому, щоб встигнути побудувати найбільше маршрутів до різних міст, використовуючи наявні вагончики і станції.

Завдання (маршрути) витягуються гравцями з колоди, і не розголошуються опонентам аж до кінця гри. Для того, щоб побудувати ту чи іншу ланку – треба назбирати достатньо карток відповідного кольору. Є всілякі специфічні ділянки, типу тунелів, при побудові яких ти ризикуєш втратити декілька карток, або й взагалі не завершити будівництво, якщо не пощастить.

Часто цілі гравців конфліктують, так як маршрути можуть проходити по тих самих шляхах, тому важливо встигнути побудувати свою дорогу вчасно.  Гра завершується, коли в одного з гравців закінчуються вагончики – ще одна причина, чому розбудовуватись треба оперативно.

Карта для маршрутів буває різною – в різних виданнях гри, ми бачили версію Ticket to Ride Europe. Виглядає приблизно так:

ticket to rideФотографія з onboard-games.ru

Ну, і нарешті, чи не найоригінальніша на сьогодні гра – Forbidden Island, особливість якої в тому, що вона колективна. Тобто гравці змагаються не між собою, а виступають однією командою, і змагаються ..проти гри, як би дивно це не звучало.

Forbidden island

Легенда: ви потрапили на острів, який поступово тоне. Щоб вибратись живими, треба зібрати чотири тотеми, а тоді зібрати всю команду на місці відправлення гелікоптера, і покинути острів, поки не пізно. Може бути від 2 до 4 гравців, кожному з яких видається своя особлива роль в команді. Наприклад, пілот – який може перелітати зі своєї клітинки на будь-яку іншу. Або аквалангіст, який може плавати між клітинками під водою. Або чувак, який вміє відкопувати з води більше затоплених клітинок, ніж інші.

З кожним ходом гравців, острів все більше і більше затоплюється (відповідні клітинки поля перевертаються, або й взагалі зникають, якщо їх вчасно не врятувати), і треба діяти оперативно, щоб дійти і до тотемів, і потім встигнути на гелікоптер. Над кожним ходом всі учасники, зазвичай думають разом, прораховуючи і наступні декілька ходів заодно.

Скажу відразу, коли ми пробували цю гру з співробітниками вперше (я купила її в Нью Йорку, до речі), то два з трьох разів – програли. Так що грати досить цікаво.

Forbidden Island
Фотографія з erraticgamer.com

Наразі все. Більшість з цих ігор можна купити в Україні, якщо не в звичайних магазинах, то в інтернет-магазинах точно (наприклад, boardgame.com.ua). Правда, для рідкісніших з них – будете мати оригінальну англомовну версію, лише з перекладеними правилами. Як на мене – дуже вдалий подарунок, неважливо, чи собі, чи комусь іншому :)

Плюс, якщо маєте дружню компанію, то можна купувати всім різні ігри, і таким чином випробувати їх побільше. Та й тоді матимете гарантію, що жодне дружнє збіговисько, чи сімейне святквання більше не буде схоже на просту “об’їдалівку” :)

п.с. Буду рада почути про ваші улюблені ігри, варті того, щоб їх спробувати! :)

Carcassonne

Поширюй позитив далі:

29 коментарів до “Про настільні ігри

  1. )))), Хр, ти як завжди on the edge. До нас після різдва приходив Усамка зі своєю дівчиною, і приносили гру “Європа”, дуже розвиває ерудицію. Поле подібне до монополівського, тільки там різні теми знань. Історія, наука, спорт, географія, і ще щось. Ну і дуже багато карток з питаннями, потрібно відповідати на питання і заробляти бали. Дуже цікаво.
    Вони нам лишили ту гру і ми бавились в двох, і як виявилось, нам вдвох не дуже цікаво грати. Все ж таки потрібно компанію.

    Ну і тут намальовується чудовий спосіб розвіртуалізації за наступним сценарієм.
    Літо. Парк. Вихідний день. Погода сонячна.
    Кілька команд гравців приносять свої ігри, сідають десь на траву. І грають.

    Я доречі на вихідних, в Антошці довго тусив коло стелажу з настільними іграми, але найпристойніше що там було, “Європа”, ну і нащо вона мені як в Глібовича можу взяти :).

  2. Найбільше зацікавили перша та останні ігри – обов’язково десь знайду й спробую зіграти з друзями!
    А моя молодша сестра має гру дуже схожу за описом на “Європу”, але там охоплено увесь світ – дійсно дуже кльова!

  3. знаю я хорошу гру – нема статики, змушує думати, рахувати але без особливих напрягів – покер!

  4. “мочи монстрів, хапай скарби, підставляй друзів” у грі Манчкін, мега весела гра

  5. Моя молодша сестра – то справжній спеціаліст з питань корисного проведення часу. То вони в слова (scrubble) бавляться; гру типу “Європи”, тільки про Україну, ще парочку інтелектуальних ігор…

    А в “Антошках” і справді вибір не великий, так як локалізованих версій ігор порівняно мало (чи то українізованих, чи російськомовних).

    Картярські ігри – теж варіант! Я в покер може рази два грала, то не дуже спец. А от в “тисячку” можна. Ну чи “преферанс”, якщо правила в пам’яті відновити.

    Щодо Манчкіна – то треба спробувати :) Насторожує тільки інфа з вікіпедії, що рівень складності – “не складна”. А де купити, не в курсі?

  6. 8) Ооо!
    Ми обожнюємо настільні ігри! Страшенно любимо грати в “лото” на гроші: хоча ставимо по 1грн, а виграємо огого! Зупинитись нереально
    Також граємо в Монополію, Скраббл/Ерудит і “Матч сезону”. Останній – це футбольний менеджер, досить-таки веселий :)

    http://www.gry-planszowe.pl/repository/thumbnails/hattrick_board_mock.122509.%20235×0.jpg

    Зараз чекаємо на Колонізаторів :)
    Намагаємось “підсадити” на це діло друзів))

  7. ніколи не була прихильницею засідань за столом цілий день/вечір прийшовши в гості чи запросивши їх до себе.
    тому з друзями зазвичай проводили час за бесідами, переглядом фільмів чи іграми, але не настольними, а більш рухливими фізично або словесно)))
    цього року з’явилось бажання нарешті відсвяткувати ДН і він вдався на славу. у стільки всього награлися. і вгадай хто (коли на лоба тобі клеять папірця з ім’ям відомої особи і ти відгадуєш хто ти), в асоціації, в рими, вигадували історію на тему кидаючись м’ячем, в крокодила командами і можна загадувати як слова так і відомі фрази. коротше до ночі грались))) а замість застілля був фуршет — місця мало, всі не влазили))))

  8. Lionel, Zymova здається “шарять” в чому тєма. Опис свята від Zymova – звучить просто ідеально! :) так би всі вміли веселитись!

    Владислав, бавитись онлайн і тримати фішечки-кубики в руках, сидячи з друзями поруч – то зовсім різна справа. Взагалі, наша з вами залежність від інтернету і компа потрохи починає лякати… :-?

  9. Треба буде і собі прикупити парочку гарних настільних ігор. Можливо тоді менше за компом буду сидіти 8)

  10. так, рада, що маю таких друзів-спільників)))
    я б ще й дворові забави влаштовувала, тільки не всі такі морозостійкі як я, то доводиться зважати на гостей)))

  11. а ми пригадую ходили після якоїсь забави спускатись з гірки на цераті зимою. ой веееесело було :) всім гостям старий одяг і взуття видали, понамокали всі. таке не забувається :)

  12. О, знайома тєма :)
    Ми давно , напевно пару років, бавимось в Монополію, навіть пригадую, що один Новий Рік нас зібралось багацько і такий азарт був. Може то кількість випитого і гарний настрій так посприяв, але бавитись в неї не набридло аж 6 годин поспіль. :oops:
    Часто на природі любимо побавитись в асоціації. А коли гравців тільки двоє, тобто я і чоловік, то полюбляємо побавитись в Єцці (Yatzy). Дуже захоплює і час пролітає швидко :roll:

    http://www.game-house.ru/katalog/dice/yahtzee

    А недавно спробували скрабл, ух файна ігруля. Хочемо частіше грати, щоб вигравати :-P

    Всіма кінцівками підтримую ідею Славіка :”Літо. Парк. Вихідний день. Погода сонячна.Кілька команд гравців приносять свої ігри, сідають десь на траву. І грають. ” ;) ;) ;) ;)

    п.с.

  13. а ця Єцці – то непоганий дорожний варіант крім того. Реманенту мінімум, можна без проблем в будь-яку подорож брати! :)

  14. А я мрію пограти у Magic: The Gathering, навіть готовий витратити на неї купу грошенят. Та, нажаль, нема з ким розділити моє захоплення цією грою :(

  15. А ти придбай, а потім тебе Дяк на своє літнє зібрання на травичці запросить, там геймери знайдуться ;)

  16. Маю вже свою Carcassonne! :)
    В кімнаті робота стала, співробітники ріжуться в грульку, полями міряються.. :D

    А цей “темний властелин” звучить як дуже весела забава. Не схожа на всі вище описані. Кльово, треба спробувати! :)

    п.с. Відкрили ящик Пандори, тепер же все хочеться пробувати…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

 

;) :roll: :oops: :lol: :evil: :cry: :X :E :D :-| :-o :-P :-? :) :( 8) (yes) (sun) (nerd) (mmm) (flower) (drunk) (dance) (clap) (bandit) (angel)