Зимова відпустка в Словаччині. Частина 1

Оприлюднено Оприлюднено в Подорожі

sk-9

Вступне слово або Чому нас туди потягнуло

Почну здалека – з моєї лижної біографії, і як ми “докотилася” до катання в Словаччині, та чого від неї чекали.

Почалося все, як і в багатьох, з гірок славного Славського: Захара Беркута, Грабовця, Тростяну, Погару, потім Плай, Подобовець,  ще може гірка чи дві… Пригадую, як було цікаво щоразу відкривати для себе нові схили, потрохи виробляти лижний смак і визначатися яке катання подобається найбільше. Ті перші виїзди завжди супроводжувались відчуттям авантюри, пригод і новизни.

Потім ми відкрили для себе цивілізацію Буковеля, і магію Драгобрата. Їхати ближче вже не хотілось. Бо “диким” гіркам Славського і йому подібних важко було конкурувати з комфортом Буковеля, а красу високогірного Драгобрата і його сніжного покриття взагалі перевершити ніхто не міг. Два роки тому поїхали кататися в Румунський Braşov, і  тоді вже було з чим порівнювати українські гірськолижні схили. Трошки уявили що таке вищі гори для катання.

А минулого року майже весь сезон відкаталися на Буковелі. І ніби все добре, але кудись пропав смак пригод, ті самі траси потрохи почали приїдатися. Завзяті лижники занудьгували :) Мабуть, відтоді, ми і почали планувати новий лижний виїзд кудись закордон. Хотілося підкорити парочку нових гірок, серце лижника прагнуло свіжих вражень від катання. Думали про Австрію, але зрештою вибрали доступнішу (і простіше з візами, і дешевше) Словаччину.

Гірськолижний відпочинок в словацьких Татрах

В Словаччині є відразу дві системи гір, придатні для катання – Низькі Татри, з основним курортом під назвою Jasna, і Високі Татри з основним курортом Tatranska Lomnica, причому відстань між Низькими і Високими Татрами невелика – порядку 100 км, так що, маючи власний транспорт, за одну відпустку можна спробувати і те, і інше. Більш потужними, в плані кількості і складності трас, є Низькі Татри, тому саме Jasna стала нашою базовою точкою.

Забігаючи наперед, можу сказати, що гори нас не розчарували. І хоча погода нам не дуже сприяла, і сонечко виглядало лише зрідка, зате сніг і схили були просто відмінні!

Почалось наше знайомство з Низькими Татрами з північних схилів [карта].  Першим ділом, ми вирішили піднятися якомога вище, якщо вдастьcя то до самої вершини  – Chopok, 2024 м. Aле вже на висоті більше 1500 метрів зрозуміли, чому це вдається далеко не всім, і чому в той день зовсім не було бажаючих підніматися навіть до станції Lukova. Високі гори – то річ сувора, особливо якщо здіймається сильний вітер, що змітає зі схилів сніг великою холодною хмарою. Їдеш закутаний по самі вуха на кріселку і думаєш про себе “і який біс мене сюди потягнув”, і ще “як же все-таки добре, що в мене є маска” :)

sk-1

До речі, за весь час поїздки вершини нам підкорити так і не вдалось ..так що є зайвий привід повернутись туди ще раз! ;)

sk-2

Хоча назва курорту Jasna дуже б пасувала до ясної погоди, більшість днів вершини гір ховалися в хмарах, тому доводилось кататися нижче. Але то не біда, бо лижних трас там достатньо, причому на різний смак. Від цивілізованих підготованих схилів “аля Буковель” і до free ride зон, та диких спусків поміж ялинками. Є і ділянки з трамплінами для любителів пострибати та потрюкачити.

sk-3

sk-4

Шкода тільки, що вечірнє катання не дуже продумане. Підсвічуються лише дві траси, які не з’єднані між собою, а отже доводиться вибирати лише одну. Причому на вечір потрібно купувати окремий абонемент. А лижний день в Татрах доволі короткий – верхні витяги зупиняються о 16:00, а нижні не пізніше, ніж 16:30.

sk-6

Південна сторона Низьких Татр (Chopok Juh) також освоєна лижниками [карта]. Теоретично, туди можна потрапити з північної сторони, виїхавши найвищим бугелем на Chopok і спустившись на лижах з іншої сторони хребта. Але оскільки пункт “виїхати на Chopok” виявився для нас нездійсненним, то довелося об’їжджати хребет на автомобілі :) Причому довжина об’їздної дороги – біля 70 км, чомусь словаки досі не викопали якого-небудь тунелю, щоб оптимізувати то діло :)

Розповісти про південні схили багато не зможу, бо зустріли вони нас ще суворіше, ніж північні – білим, як молоко туманом з видимістю не більше декількох метрів.

sk-7

Ми спустилися лише декілька разів, останній з яких завершився доволі небезпечним інцидентом і втратою одної пари лиж  :-| (завдяки чому і з’явилось вчорашнє відео). Деталей розповідати не буду, тільки дам одну пораду: НІКОЛИ не їздіть в густому тумані по невідомих вам схилах. Справді не варто.

І ще ми на власній шкірі переконалися, яким корисним приладом є рація, навіть якщо йдеться про невеличку компанію з 4 чоловік, як наша. Гори, навіть освоєні, залишаються горами зі всіма своїми небезпеками і несподіванками, тому треба бути готовим до всього.

sk-8

Cправжньою окрасою нашої відпустки стали відвідини Високих Татр [карта]. Піднявшись на Lomnicke sedlo (2190 м), ми опинилися над хмарами, всі неприємності залишились внизу, а перед очима постали прекрасні гірські краєвиди. Навіть кататися не дуже хотілося, тільки б дивитись, дивитись і дивитись ..ну і фотографувати потрошки :)

sk-10

Насправді, можна було б вибратися навіть вище, на сам Lomnicky stit (2634 м), без лижів, у великій туристичній кабінці, але до нашого великого розчарування квитки на неї розкупили ще до нас.

sk-11

Зате яке задоволення кататися такими схилами… Сонечко починає сідати, міняються тіні на скелястих горах, і вітру зовсім немає. Відчуваєш якусь гармонію з природою і тиху радість.

sk-12

А ще мені дуже сподобалась free-ride дорога вниз, коли прийшла пора спускатися до нижньої станції. По ялинках, траверсах і стежках. Ось він смак авантюри, дух першовідкривача, якого так бракувало вдома!  :)

sk-13

Одним словом, хоча Високі Татри не можуть похвалитися великою кількістю трас, а нижні його спуски взагалі простенькі, поїхати туди обов’язково треба – подивитися є на що.

Все, втомилася писати. В другій частині розповім, чим ще, крім катання, можна займатись зимою в Словаччині, та спробую коротко викласти практичну інформацію для подорожуючих. Чао!

Продовження тут

Поширюй позитив далі:

7 коментарів до “Зимова відпустка в Словаччині. Частина 1

  1. Фотки просто супер!!!! Аж хочеться туди….. Треба буде спробувати обов’язково.

  2. Дуже і дуже класно. Я поки що навіть і до Буковелі не добрався.
    Христя, а лижі ви орендували, чи у вас власний запас.
    Хто саме входив в цю групу з 4-х чоловік?
    Яке харчування у Словаччині?
    З нетерпінням чекаю на 2-гу частину.

  3. 2Славік: та, мені теж подобається :) в нас була баталія фотографів – 3 дзеркалки проти моєї мильнички. В цьому дописі тільки мої мильні використані. Думаю я займу далеко не останнє місце :evil:

    2Наталя: дякую! додавай собі пункт в список бажань, це не так і важко здійснити ;)

    2Сашка: спорядження в нас своє. їздили з чоловіком і друзями, а про харчування розповім далі…

  4. Чак Норіс серед фотографів каже приблизно таке, В кого кращі фото, в офісного хробака, який місяць працював шоп заробити на дорогу дзеркалку, купив, і вийшов на вихідних покляцати, чи в моєї бабусі яка цілий місяць фоткала мильничкою, просто роблячи справи.

    ТАк що не сумніваюсь в твоїх фото. :)

  5. хм.. ну я мабуть також потрапляю в категорію офісного планктону… ;)

    але щодо мильнички – то перевагу я відчула в мобільності. В ситуаціях, коли іншим навіть фпадло витягувати свої солідні камери з сумок, я встигаю витягнути з кишені мильничку і зробити декілька кадрів :-P

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

 

;) :roll: :oops: :lol: :evil: :cry: :X :E :D :-| :-o :-P :-? :) :( 8) (yes) (sun) (nerd) (mmm) (flower) (drunk) (dance) (clap) (bandit) (angel)