Ще досі не перестаю дивуватися від того, як тісно Інтернет вплівся в наше життя.
З одним (знайомим тіки через інтернет) блогером обговорюємо можливість організації походу в Брюховицьку обсерваторію … Іншу знайому (виключно по інтернету) – зводжу з потенційним клієнтом.
..А ще недавно організовувала тренінг, причому з тренером познайомилась особисто вже на самому тренінгу, а до того тіки по скайпу і телефону спілкувались.
..А колись ми з чоловіком взагалі в гості в Тернопіль їздили до хлопаки, з яким я тіки по асьці до того розмовлялa.
Мабуть, скоро такі речі стануть над-звичними, і зовсім не дивними.
Межі спілкування практично стираються.
…Ну хіба це не круто? 
p.s. Ілюстрація до посту – кумедний рекламний банер соціальної кампанії за безпеку в інтернеті – не зовсім в тему, але до заголовку підходить )))
Що є то є. Зі скількома людьми я спілкувався через інтернет під час планування подорожей. А що вже говорити про форуми, завдяки одному з них знайшов купу друзів і однодумців.
Звісно круто, але…
В “міцному горішку 4” терористи захопили інтернет. І почався майже кінець світу. Правда Брюс Уілліс знову всіх врятував.
Але там інтернет проник в життя навіть більше ніж просто для спілкування. Нам поки що такі терористи не страшні, але все може бути. З кожним роком вплив інтернету збільшується.