Я вже багато років регулярно пишу паперові листи до своїх бабусі та дідуся. Відколи дідусь помер, то лише до бабці. А бабця все те діло збирає, у коробочку складає і береже. Іноді цікаво відкрити якийсь випадковий давній лист (написаний мною, але зовсім вже мною забутий), і щось там вичитати цікаве. Ось наприклад фрагмент (збережу собі тут):
“…гарно коли є натхнення. Тоді здається, що все-все – під силу! І робота в радість, і навчання. Тоді стільки всього встигаєш зробити і почуваєшся такою молодчинкою! Це як батарейка десь всередині, тільки з нею ти працюєш на всі 200%
Взагалі, колись давно, коли нас тільки виготовили (людей), то в кожного були потужні батарейки. Але потім виявилося, що це занадто складно і нераціонально міняти їх (батарейки) щомісяця. Тому в небесній канцелярії вигадали батарейки-акумулятори, які не треба заміняти, їх можна просто підзарядити! Для підзарядки потрібні позитивні світлі речі. Підходять справжня дружба, кохання, добре додає заряду сім’я, природа, навіть ситний смачний обід може врятувати чоловіка з вичерпаною енергією від занепаду
Біда тільки, що люди неправильно користуються своїми батарейками. Замість того, щоб пустити в своє життя сонце, любов, вони часто не помічають хорошого, зляться одне на одного, сумують і впадають в депресії… А навколо так багато джерел енергії!!! Я це відчуваю і почуваюся дуже щасливою!
…а зараз я хочу спробувати передати квантик тої енергії Вам, моя улюблена бабусечка! І так… Настроїлись. Розправили плечі. Порухали пальчиками на ногах. На руках. А тепер потрошечки починаємо піднімати кутики рота, поки не розтягнемось у щасливій посмішці… Тепер глибоко вдихаємо і …видихаємо з відчуттям якогось дивного тепла всередині (то і є шматочок щастя там!). Ну що, виходить? (mmm) …
…
Ну все. Тримайтесь, не хворійте, нізащо не сумуйте (навіть якщо і прилетить сумнинка, виконуйте вправу описану раніше).
Люблю, внучка Христя.
Написано 2 квітня 2006 року. Абись ти, депреснякова тьотка з 2016 знала, що ще 10 років тому вже все на цьому світі було зрозуміло 
Будь добра, бери штепсель і вйо підзаряджати акумулятори! 
п.с. а отак та мудрагелька виглядала тоді, в 2006 
Є час розкидати каміння, а є час збирати, так само і є час бути мудрагелькою, і є час бути депрєсняковою тьоткою. Але файно що ти писала, а бабця зберегла. Я 10 років тому взагалі невідомо чим займався.
Ніяка ти не депреснякова, просто більш дорослі часто більш аналізуючі, а молодші – більше інтуїтивно-безпечні :). Все нормально відбувається, а ти і надалі івмієш заряджати не тільки свої акумулятори, але й навколишні
Наша чудова Кузьма. 
а ще кажуть мудрість з роками приходить : ) а вона то із самого малечку вже іноді пре, а з роками забувається. головне що? головне її зберегти, якщо не в голові то на інших носіях ; )
ух нічогенько ти так написала ще тоді у 2006-му ) то точно що мудрагелька
я аж прямо підзарядилась енергією і емоціями і на цій щасливій ноті йду прокидати своїх малюків ) тепер точно не псіхуватиму, навіть як вони обоє прокинуться не в гуморі 
не повіриш. я відкопав випадково аріхів пошти за універські часи ) оце життя бурхливе було.
а листи такі ніби світ закінчувався ледь не щодня)
блін, як класно!!