Зимові свята: Лист Миколаєві

Сьогодні розповім як ми з Ксенькою писали листа святому Миколаєві. І як я мала нагоду перевірити світ давній задум “теоретично правильного листа Миколаєві” на практиці – із власною, вже повністю свідомою дитиною (для протоколу – зараз їй майже 3 роки)  

Використовували цьогорічну заготовку від “Скрині”. Заповнювати почали за кілька тижнів до свята, писали в кілька заходів, бо на цілого листа терпіння нам поки не вистачає.

Далі – фотографії окремих заповнених аркушів. Ілюстрації Ксеньчині, текстові коментарі – мамині, записані зі слів доні.

“Мене звати Ксеня. Я люблю гратись, будувати житло, люблю обнімати тата і маму. І Настуню (в животику). Люблю кататися на велосипеді, читати книжки, наприклад книжку “Хто там сховався в яєчку?”. Люблю їздити у подорожі”.

Тут все нормально, про себе розповіли, найближчих намалювали.

Далі приступили до центрального пункту листа про “корисні подарунки для мене“. І ось де моя  ідеальна “теорія” почала розбігатися з “практикою”… Скажу відразу, що вкласти у Ксеньчину голову якісь адекватні ідеї щодо “подарунків, які можуть здатися Миколайкові корисними/вдалими” мені не дуже вдалось. Я все намагалася підказати, що кльово, коли з подарунком можна потім щось цікаве робити.. ну, там, малювати, читати, вирізати, будувати.. чи принаймні одягти на себе. Але, мабуть, моя дитинця не має якоїсь гострої незадоволеної потреби в таких “нормальних” речах, тож вона натомість вигадувала щось зовсім космічне…

Після чергової фантастичної версії я здалась і просто почала записувала “без цензури”
Як вам “чарівна зірочка, яка вміє ходити, співати, говорити і дихати“?   …ну чи “черепаха Аха” – жива, само собою розуміється!

Що гірше, після цих казкових варіантів був жахливий, як на мене, пункт “хай Миколай принесе мені телефон і комп’ютер. Пиши-пиши мама!“. Страшний сон мами-айтішниці, яка й так чує провину за свою періодичну “зазомбованість” всіма тими екранами.. От і думай, мамуся, який ти життєвий приклад подаєш своїй 3-річній дитині!

У підсумку, серед “нормальних” захцянок – було хіба замовлення санок, про які у Ксені вийшов малюнок. Тільки от санки в нас вже давно є, тож зрештою Миколай обирав подарунки на свій розсуд, а не “згідно списку замовлень”…  :oops:

Добряче довелося подумати і над “хорошими справами, які вдалися цього року“. Ну тобто дитинця в мене дуже хороша, але часом важко відрізнити, де “хороші справи“, а де звичні обов’язки чемної дівчинки… Думаю, наступного року треба над тими “хорошими справами” заздалегідь попрацювати.. Нагенерити ідей і цільово потворити побільше добра безпосередньо перед святом Миколая  :oops:  Ну, а цьогоріч ми написали таке:

“Гралась і вчилась в школі (додаток від Ксені – “навчилась казати КАТАМАРАН”);  іноді допомагала мамі готувати (піца); іноді допомагала татові прибирати; щодня чистила зуби; ділилася з батьками смаколиками; казала рідним, що люблю їх!”

А от решта сторінок листа заповнились швидко і вийшли доволі симпатичними. Десь мені аж дух перехоплювало від формулювань малої мудрагельки. От наприклад, коли на сторінці “про когось особливого” (а ми номінували на роль особливої – нашу майбутню сестричку) Ксеня надиктувала:

“Настуся. Щоб вона добре народилася; щоб вона мала іграшку; щоб вона любила маму, тата і мене; щоб добре почувалась.”

Напридумувала Ксеня подарунків для родини: татові і мамі – по книжці (мамі – обов’язково про звірят!); бабцям-дідусям – соковиті цукерки (кожному свого кольору); тіткам Олесі і Насті – кольорові олівчики; маленькій Настусі – іграшку-брязкальце.

Ще ми попросили в Миколая “щоб всі дружили” і зобов’язалися побути “помічниками Миколая” та підготувати до зимових свят якийсь сюрприз для бабусь та дідусів.

Отакий у нас вийшов лист. Загалом, процес був цікавий. Думаю, будемо використовувати схожий підхід і надалі.

п.с. Ще, в якості бонуса, додаю фото нашого минулорічного листа Миколаєві, коли Ксені було трішки менше ніж 2 роки. Тоді, пригадую, ми впоралися із заповненням значно швидше. Я малювала і записувала, Ксенька розмальовувала та підкидала ідеї. Найзворушливіший пункт, як на мене – про те, що ми зробимо “сюрприз для тата – КАКАВУ!”  … а ще цікаво, що навіть для Арейка (дідусевої вівчарки) був передбачений подарунок від Миколая – “м’яско”.