Кімната страху або Наш Хелоуін 2013

Чергова розповідь з шухляди. Про те, як ми бавилися з дітками на Хелоуін 2013. Про нашу Кімнату страху та завдання, які виконували мами з малюками. Може, комусь пригодиться до цьогорічного монстросвята

Перш ніж розповідати, хочу прокоментувати саме свято Хелоуіну та моє ставлення до нього. Знаю, є багато людей, що категорично не підтримують цю американську традицію. По-перше, бо якась вона страшненька, і не всім в’яжеться з добрими християнськими цінностями. По-друге, бо це щось чужорідне, не українське, то навіщо його підтримувати, якщо є багато наших автентичних гарних свят. І я повністю розумію ці аргументи.

З іншої сторони, мені страшенно імпонує оцей дух творчості і перевтілення, до якого спонукають Хелоуінські традиції. Ну, знаєте, день, коли відбуваються різні дивні штуки, коли можна переодягтися на кого хочеш і все таке. Пригадую, надивившись на приготування Яни зі “Зроби сама”, давньої прихильниці монстросвята, довго мріяла про свою власну тематичну вечірку. Просто щоб подуркувати, розважитись, потренувати власну креативність, зрештою. А! І ще мені дуже подобається момент з вирізанням гарбузів..

Тому я, мабуть, десь посередині. Між супер-фанатами і тими, що не святкують. Буває, святкую, водночас не ставлячись до цього занадто серйозно. Якось так
Тож відразу прошу не цькувати мене в коментарях, якщо вам Хелоуін не до душі.

А тепер повертаємося до розповіді про дитячу Хелоуінську вечірку 2013. Організували ми її з уже знайомою вам кумасею Тасею, причому сталось це абсолютно експромтно, всі приготування зайняли два дні. Розраховували на десяток маленьких гостей різного віку разом з їхніми мамами.

Вирішили задекорувати одну з кімнат (до речі, Танину робочу майстерню), як “Кімнату страху”, та організувати невеличкий квест всередині. Діти з батьками мали заходити туди в темряві (освітлювали кімнату лише декілька свічок, вікно було закрите темною тканиною), тримаючи ліхтарик, і шукати в кімнаті різні предмети чи персонажів, згідно списку. Мабуть, його я відразу і продемонструю:

А ось як завдання виглядали ззовні (ми зробили кожному по примірнику, їх можна було залишити собі на пам’ять):

А тепер фотографії як ті всі завдання виглядали на практиці:

1. Принести маленького чорного павука
Павучки були вручну вирізані з чорного паперу і натицькані по всій кімнаті у великій кількості, щоб всім дослідникам вистачило з запасом.

 

2. Сфотографуватися з червоним повелителем

Червоний повелитель – то був персонаж, якого зліпили з маски і шматка червоної тканини. Він “сидів” на комоді, і світив очима (за маскою пристроїли банку зі свічкою).

Фотографувалися діти телефонами, які мами завбачливо брали з собою.

Я вже не пригадую, як виглядали ті фото, але було б цікаво побачити, якщо вони ще збереглись. Мамочки, пришлете мені на пам’ять?

3. Лишити відбиток на стіні “Тут був я”

В одному місці приклеїли ватман, на якому треба було лишати свої відбитки, використовуючи пальчикові фарби.

4. Знайти іграшку в “коробці несподіванок”

“Коробка несподіванок” складалася з паперового наповнення і маленьких іграшок з кіндер-сюрпризів. Треба було навмання (пригадуєте, в кімнаті майже повна темрява!) знайти собі подарунок.

5. Побувати в печері і крикнути страшним голосом

Печеру розмістили під Таніним робочим столом. Завдання було дуже смішне, особливо тим, хто залишився ззовні кімнати (бо заходили діти і мами – по одній парі за раз, інші чекали своєї черги за дверима і морально готувалися). Кожна дитина по-різному розуміла що таке “кричати страшним голосом”, комусь виходило справді страшно, а більшості –  просто кумедно

6. Знайти червоного павука
Одне з найскладніших завдань. Червоний павук був гігантським! Мав тіло з повітряної кульки і ноги з гофропаперу. І сидів на стелі в найдальшому куті

7. Знайти скелет
Це було простіше. Люмінісцентний скелет (з Олексієвої піжами) висів на вікні, і більшість діток його відразу помітили.

8. Взяти 10 магічних цукерок 

Магічні М&M-си та інше драже розмістили біля гарбузів. Важливо було, щоб малюк самостійно відрахував рівно 10!

До речі, при вході в кімнату ми спеціально видавали дослідникам пластикові тарілочки, куди ті цукерки було зручно складати.

Ось як гарбузи виглядали у темряві:

Оце і всі завдання

Ще трохи про декор кімнати…

Хоч кімната приблизно квадратної форми, ми поділили її на різні “закапелки”. По центру посадили на крісло страшного дядька (тіло – з мішка, набитого тканинами; голова -кулька в розмальованому простирадлі; одягнений в Танину капішонку). Дядька треба було обходити, “по літері П”, щоб потрапити в печеру, що знаходилась в нього за спиною.

Всі “зайві предмети меблів” позавішували тканинами, благо в Тані тих тканин є – на будь-який смак

Настрій задавали чорно-біло-червоні висюльки, нарізані з гофропаперу (його пішло декілька рулонів).
А також власноруч вирізані з паперу привиди, кажани, і вже згадані вище павуки. Де-не-де приладнали шматки сітки-“павутини”.

Ясно, що в хід пішли і всі речі та іграшки з дому, що хоча б віддалено стосувалися теми. Наприклад, піратський корабель, лижна шапка-череп, чи та ж маска “червоного повелителя”.

В комоді за дверцятами порозкладали баночки різної форми з дивним наповненням, деякі з них використовувалися, як підсвічники.
Цю ідею з декором бинтами підглянули десь в Pinterest:

А тематичні зображення десь нагуглили, то насправді т.зв. cupcake toppers – декор для кексиків, який часто використовують американці для оформлення тематичних свят.

Це згрубша і все щодо оформлення кімнати.

Ще в нас була тематична їжа: банани-привиди, міні-гарбузики з мандаринок і ще надзвичайно реалістичні мигдальні печивка-ПАЛЬЦІ  , які спекла Ліда.

А решта страв просто прикрасили тими самимим cupcake toppers-ами

Ну, і наостанок традиційне фото організаторів, та (зовсім не страшний) костюм Ксеньки (дякуємо Оксанці-Забаганці!):

п.с. Ще маю Pinterest-дошку з декількома простими Хелоуінськими ідеями, і ті що ми використали, і ті, що не встигли.