-3+3: підсумки вересня

Ну що ж, кінець місяця і пора підбити підсумки вересневих намагань трохи “розрухатися”.

Скажу зразу, з мене не вийшов по-справжньому зразковий анти-зомбі. Якщо в старі часи, мені вистачало самоконтролю і долі впертості, щоб затівати безкомпромісні експерименти в стилі “пацан сказав, пацан зробив” (як от зі вставанням чи зі спідницями), то зараз таке вже не проходить… Чи то постаріла, чи більш зайнята стала, хз. Але, тим не менше, позитивні результати все одно є!  (yes)

Про все по-порядку.

ВЕРЕСНЕВІ МІНУС 3:

• мінус Інтернет і ТБ
  Повністю перестала користуватися Instagram (зробила висновок, що він мені не особливо додає інформації чи натхнення, але при тому затягує), рідше перевіряла Reader, намагалася мінімізувати Facebook (загалом вдавалося крім декількох “запоїв” до другої ночі… мабуть своєрідна “ломка”…  А ще, тільки зараз відкрила для себе FB функціональність “Feed by Pages” де можна переглядати лише апдейти сторінок, які мені подобаються, а не всю френдстрічку “А сьогодні в мене сталось таке-то“… Цей варіант якось менше “виносить мозок”).При тому загальний час перебування в Інтернеті все-одно був відчутним, бо зараз багато роботи по Nravo Kids… Хочеш-не-хочеш, щось треба інтернетати

  Щодо серіалів, то чоловік мій на зомботерапію не підписувався, тому в якийсь момент приволік новий сезон “Купола“, і декілька вечорів ми, без зайвих докорів сумління, їх переглядали. Каюсь.
  А от від звичайного телебачення відмовитися виявилось елементарно.

• мінус Фастфуд
  Тут якось двояко. В формулюванні “не топтати все підряд вдома замість того, щоб готувати собі їсти” – то я згрубша впоралася. А в жорсткішому формулюванні “не їсти мучного і солодкого” і “добре харчуватися до/після роботи в офісі” – то успіхи скромніші… Будемо далі намагатися, що тут ще скажеш  :oops:
• мінус Списки
  Це  виявилось порівняно просто. Тільки от перш ніж від списків відмовитися, я ..НАЛАБАЛА КУПУ СПИСКІВ  :lol:
  Просто гляньте на мій холодильник, і побачите самі – все завішане тими списками:
  В лівому верхньому куті старий список “100 днів фрешів” початий десь навесні. А решта нове: короткий список -3+3 на вересень, мої прикидки стосовно графіка дня (був ще додатковий великий листок. де я зо два тижні записувала години коли ми встаємо, лягаємо, їмо і т.п. Розкажу про це далі…), схема щоденних вправ і табличка з успіхами -3+3 кожного дня. Ось вона зблизька:В кожному дні  календарика – 6 частинок, зліва “мінуси”, справа “плюси”. Ну, і кольорами відзначено наскільки добре вдалось утриматися від “мінусів” чи застосувати “плюси”. Декілька днів випали з хронік, декілька були особливо провально-червоними (два з них – коли захворіла я, і коли зліг мій Андрій, і ми “відривалися по-повній”, гнили вдома, їли фастфуд і задивлялися серіалами )

  Одним словом, спискоманія не дуже лікується, але, принаймні я відівчила себе писати довгі нездійсненні плани на тиждень, які потім дивляться на мене всіма незробленими пунктами і псують настрій

ТЕПЕР ПРО ПЛЮСИ ВЕРЕСНЯ:

• плюс Режим дня
  Почала з того, що вирішила “заміряти” режим дня, як він є. І, не знаю, чи то замірювання вже саме по собі позитивно вплинуло, чи так було і раніше, але виявилося, що деякі речі відбуваються в нас майже як по годиннику. Наприклад, два тижні, поки я вела записи, я (без будильника) вставала 8:30-8:40, а Ксеня 9:40-9:50.  Так само і з денним сном, нарешті я вже знаю, що Ксені найкраще спати між 15:00 і 17:00, з невеличкими коливаннями, залежно від того, як складається наш день.Трохи легше стало з прийомами їжі, бо я приловчилась приблизно прикидати “коли треба знов поїсти”, замість того, щоб чекати на жалісливе “гам-гам” у виконанні доні
  Інша справа, що весь наш правильний графік не дуже в’яжеться з моїм вар’ятським способом працювати, відпочивати і робити справи. Занадто часто малечі доводиться спати на мені в ерго; в таксі чи маршрутці; в гостях; чи взагалі не спати, а чекати зручнішої нагоди…  бо хочеться встигати все, а те все не поміщається в “правильні часові рамки”. Так і живемо аби-як.

  Так що, однозначно, продовжуємо намагатися притримуватися графіку сну і їжі.

• плюс Руханка
  Чи не найскладніший для мене пункт, результатами якого я навіть пишаюся. Руханка вийшла більш-менш систематичною. Може, тому, що я вибрала для себе вдалий комплекс вправ, т.зв. “п’ять тибетців“. Колись читала про них в книжці, і думала “шо за чуш”, а тепер ось вирішила спробувати. Зараз дійшла до 11 повторів кожної з вправ…

Джерело

Цікавий побічний ефект – Ксеня зацікавилась вправами. Помагає мені розстеляти килимок, щось там руками махає, імітуючи мої рухи. Одним словом, давно пора нам з нею спільно робити якусь (придатну для неї) руханку. Ту ж методику Козіної, яку давним-давно наш інструктор з плавання рекомендувала… Ех, соромно-соромно. Будемо в жовтні починати робити. Вирішено!

• плюс Прогулянки
  А це пункт, на який я покладала значно більше надій. Тим більше, що вересень такий теплий і погожий був.. А мене засмоктала робота, і гуляли ми не особливо більше, ніж звичайно. Зате я змогла загітувати подругу зробити декілька цільових вилазок “парками Львова”. Ходили втрьох з Ксенькою і Наталею на Лису гору, наприклад. А ще парк “Горіховий гай” розвідували, той що волонтери пробують довести до ладу… а так – звичні маршрути в Рясне, центром, Стрийським парком.
  
  
  А! Хіба ще досягнення – що ми тепер з доцею двоколісні! Мені добрі люди дали в користування велокрісло, ми вже встигли купити Ксені шолом, і навіть здійснити декілька велопоїздок. Наприклад, на поїзди їздили дивитися. В нас, на Клепарові, і ще на Центральному вокзалі були. Ну, і просто по місту каталися, в Брюховичі заїжджали. Трохи бракує велоінфраструктури (страшно дорогами з малою їздити), але Ксені, здається, подобається, то будемо далі педалити потрохи
  

 

Хууух. Ну і звітисько вийшов. Знаєте що, про плани на жовтень я вже окремим дописом напишу, добре? А то вже друга ночі, пора б і поспати.

Цікаво буде прочитати про результати ваших вереснів!   Юля і Юля, буду пильнувати ваші блоги. А всі решта, розкажіть в коментарях, чи що.. Дуже вже цікаво, хто з нас найбільший молодець
Почуємось!