Цей допис із серії “Мрійники 2014” – про своєрідну мріє-підготовку до нового року засобами роздумів, записів, дошки мрій, та інших творчих секретів.
Словом 2013 було – Discovery. Відкриття. Нові ролі, нові виклики, нові захоплення, новий спосіб життя. Експерименти, часом крайнощі, спроби “куди себе подіти”. Часом висновки “це не моє”, але в загальному стратегія “yes-man”: зустрічати нові можливості з відкритими обіймами. Не довго думаючи, пірнати з головою. Активно шукати пригод “на свою п’яту точку”.
Десь всередині відчуваю, що давно потребувала цього періоду експериментів і пошуку. Переосмислення. Канікул від того, що “треба” і можливості спитати себе, що я між тим всім “хочу”.
Цього року мені було багато дозволено. Робити помилки одна за одною, втрачати контроль, бути слабкою, неорганізованою, робити дурниці, діяти імпульсивно, без жалю витрачати час на що заманеться. Багато списувалось на статус “новачка” (ну, що не пробачиш молодій мамі/домогосподарці-початківцю).
Тільки не подумайте, що я себе засуджую чи колупаю (ні-ні! мій дозвіл на купу всього, іншим не дозволеного, досі в силі!). То все був прогнозований процес, моє трохи божевільне, але плановане discovery.
Та, як і будь-які канікули, мої тотальні експерименти зрештою мусять завершитись. І від року 2014 я чекаю вже чогось якісно іншого.
Хочу навчитись ВИБИРАТИ. Свідомо, мудро, обгрунтовано. Вибирати на що витрачати свій час, вибирати ким бути (і, що важливо, ким НЕ бути), вибирати як проживати новий день (а не керуватись легковажним “що заманеться”).
Звісно, я все так само радісно зустрічатиму нові “вперше“, все так само намагатимусь не затискати саму себе в якісь штучно створені рамки. Але з “yes-man”-a хочу еволюціонувати в “choice-man”-a, який знає коли і чому треба казати “так” або “ні”.
Вибирати насправді завжди важко. Казати “ні” можливостям – теж (принаймні, мені… ніколи не вміла відмовляти). Але якщо навчусь, то стану значно крутішою. Відповідальнішою, сфокусованішою, гармонійнішою.
Я могла б в цьому житті робити багато чого, але, як би не старалась, не зможу робити все й одразу. А навіть якби й могла, то точно НЕ МУШУ. ..в свій час ця думка стала для мене справжнім одкровенням: “я могла б, але не мушу…” (а далі підставляю залежно від ситуації: “досконало вивчити і застосовувати всі передові методики виховання дітей”; “розвинути і натренувати техніку малювання, щоб створювати неперевершені малюнки”; “перепробувати кулінарні рецепти всіх кухонь світу”; і т.п. і т.д.). І від того “не мушу” все стає на свої місця.
А з іншої сторони, треба прийняти і свої “мушу”. Їх не так і багато, але вони мусять бути (вибачте за тавтологію) залізобетонними. Досить вже бавитись в безтурботного новачка: коли добігає третій десяток життя, вже не обійтись одними “хочу” 
Одним словом, CHOICE. Вибір. Це буде моєю мантрою 2014. Вкладаю в неї багато конкретики, багато пунктів, що треба “виправити”/”зробити”/”змінити”/”вирішити”, але такі деталі – то вже хіба для окремого допису, або й зовсім в секретну шухляду
(тут я ніби їду на ровері туди, куди сама вирішила їхати
..щоб здійснити свій Evil plan)
А чого чекаєте від 2014 року ви? Чим він буде різнитись від попереднього? …
п.с. а ще на фото видно клаптики моєї “дошки мрій”. Сьогодні доробила, вже скоро покажу… 
ого, які в тебе темпи) а я ще над своїм словом року роздумую… вагаюся, чого хочу для себе в наступному році… а до дошки мрій навіть і не бралася ще… тільки в голові “малюю”, яка би то вона мала бути
у тебе класне слово наступного року, правда я до нього ще не доросла
Я поспішаю, щоб до кінця року ще хоч декількох людей нових надихнути на передноворічне мріє-приготування
Думаю, і слово ти обереш бомбезне! 
(вже не дочекаюсь щоб дізнатися! )
А в тебе, з того що я знаю, рік обіцяє бути абсолютно екстраординарним!
а мені вже придумалося) хочу сімейного затишку…. отак от банально, але якось обдумуючи наступний рік, хочу щоб він був затишним і сімейним, спокійним і максимально усміхненим)))
я от щойно надибала в соцмережах “Загорнемо книги нецікаві- недочитані. Не будем збирати там, де не хочем сіяти. Не будемо йти по мостах розвалених-розхитаних. Візьми мене за руку. Давай будемо мріяти. Давай будемо мріяти . Без планів і обов’язків. І скажемо “НЕ ХОЧУ” , де має бути”ТРЕБА”. Давай прості завдання залишимо без розв’язків. Без правил і принципів. Тримай міцніше небо. І навіть якщо мрії будуть трохи божевільними. І навіть якщо в нас не будуть вірити. Вдихни на повні груди… щоб крила стали вільними. Візьми мене за руку – давай будемо мріяти…”
якось так сподобалося…
Вірш розкішно гарний…
А “банальний” сімейний затишок – то одна з тих речей, що звучить просто, але досягається великими зусиллями, та зрештою приносить справжню радість. Так що бажання дуже потужне
Хай твій рік 2014 таким і буде!!!! 
дякую)))
Моє слово року 2014 – це “Magic!” Хочеться доброї магії та відчуття того, що всесвіт магічно змінюється для мене та мого щастя. І хоч я знаю, що Сузанна Конвей якраз обкрутила тему магії та її містику на 2014 рік, та напевно це слово стало словом року 2014 ще до того як Христя поділилась дописом про мрійників 2014.
Щоб краще пояснити суть того слова можна банально проаналізувати ситуацію коли у вирі різних подій трапляються прекрасні речі, яким логічно, практично, фактично просто не судилося бути … І тут ти відчуваєш магію, щось що не підпорядковується здоровому глузду але керує цим світом. Тому у моєму 2014 бажаю собі та всім іншим побільше помічати магічної магії що трапляється і радіти, сміятись, лікуватись позитивом!!!