Вранці знайшли маленьку польову мишку, яка втрапила в пастку – впала в таку нішу, що зазвичай навпроти підвальних вікон роблять (ну, типу балкончик такий в землі). То, власне, за нашим вікном нульового поверху сталось.
Спочатку, коли її тільки помітили, виглядало кумедно. Вона безперестанно намагалась видертись вверх по вертикальній стінці ніші. Підскакувала, тарабанила маленькими ніжками, як мишка на батарейці. ..а потім я придивилась, і жахнулась! Всі стінки ніші по периметру, шиба, підвіконник – все було рясно вкрите маленькими кривавими слідами. Мабуть, мишка втрапила туди десь вночі, і весь цей час безперестанно билась, намагаючись вибратись, стираючи маленькі лапки до крові… 
Ми пробували їй допомогти, але мишка злякалась і сховалась в водостічній трубі. Побудували для неї конструкцію, щоб змогла вибратись наверх, залишили їжі.. Так і пішли на роботу, не знаючи чим та вся історія закінчиться.
Мене та вся ситуація дуже засмутила. Шкода тваринку.. моторошне видовище.
А ще змусила подумати ось що: навіть опинившись в практично безнадійній ситуації, мишеня робило все що могло і не могло, щоб вибратись.. Тисячі спроб, знову і знову. …а скільки спроб в тяжких ситуаціях, або на шляху до здійснення чергової затії, робимо ми? одна невдача, і голос всередині каже “ні, пора збиватись”. Не кажучи вже про декілька невдач підряд.. А іноді до успіху, насправді, залишається всього декілька спроб…
29.05 – Останні новини! Мишка вижила, і почуваєтсья добре 
..конструкцією вона так і не скористалась, але зате з апетитом поїла, поки нас не було вдома. Першим повернувся з роботи чоловік, і задався ціллю таки виловити мишку, раз вона сама не хотіла тікати. Більше двох годин експериментів, спроб виманити її зі сховку – водостічної труби, хитромудрі конструкції, потім ще двадцять кіл бігання за мишкою по кімнаті (вона умудрилась зі страху заскочити всередину, в хату, коли рятівний сховок виявився недоступним) – але зрештою мишка опинилась в коробці. Завезли мишеня на поле, де і положено бути польовій мишці, подалі від машин, міста, і урбаністичних пасток
До речі, коли відмивали мишачі сліди – то помітили на стінах – декілька котячих!! здається, в пастку мишеня загнав кіт. Потім втомився чекати поки мишка вилізе з труби і вистрибнув нагору. А мишка так і лишилась в ніші…
Отака історія. Хууух, добре що з хепі ендом
Обов’язково дай знати чи звільнилась вона!
Ну, воля до життя і воля до успіху напевне зовсім різні речі…
і як там та мишка?
Жаль, звісно, як і все живе.
Особливо те, що вона так довго там була і безуспішно намагалася вибратися.
Сподіваюся, що вона скористалася вашою конструкцією.
Все закінчилось добре!
Читайте оновлення вгорі… ..мені аж від серця відлягло
найсумніше, що деякі люди і за життя припиняють боротись не те, що за успіх.
молодці!
добре, що хоч тут все добре скінчилось
Ура! Ура!!
можна намалювати ще ілюстрації з хеппі ендом!
тепер мишці в полі буде краще ніж у душному місті 8)
А кіт лишився голодний
Чип и Дейл спешат на помощь! 8)
люблю історії з хеппі ендом перед сном
ну раз така тема то маю сумну історію про котика
читати настроєво, з посмішкою:
їхав котик через плотик
котик ніжний був на дотик
віз в візочку коноплю
із мічтой об Жигулю.
думав коноплю продать,
капіталу набувать.
назбирать грошви кишеньку
і купить собі машинку.
шоб в машинкі россікать,
гарних кицьок привлікать.
но зустрів кота наряд.
стали парні дружно в ряд.
перекрили хлопці плотик –
панікує бідний котик.
в ного ж за спиной мішок,
шо захований в візок.
у мішку на вісім років.
с конфіскацієй майна.
у тюрму потрапив котик.
це історія сумна…
вивод очівідно прост –
не відать йому прирост
капіталів в ближній час.
криши без нікак січас…