Що мене іноді дратує в наших українських традиціях, то наш, часто, банальний підхід до святкувань. Коли головне – зібратись, повсідатись за столом і цілий вечір об’їдатись. Причому чим більше на столі, і чим напханішими вийдуть з дому гості – тим краще. А поза тим, дуже рідко передбачена хоч якась “культурна програма”, окрім теревенів за столом. Думаю, то одна з традицій, які варто ламати і покращувати.
Тренд останнього року – настільні ігри для компанії, як варіант проведення часу весело і змістовно.
Почну з розповіді про те, як я ходила в гості до Kat. Вечір, пригадую, видався невимушений і дуже приємний. Одна з речей, яка мене тоді позитивно здивувала – то наявність купи варіантів проведення часу від господарів домівки, серед яких і 2-3 настільні гри різної тематики. Оскільки я про них чула вперше, то Kat запропонувала зіграти в Carcassonne. З неї і почнемо.
Гра для 2-5 гравців. Ідея – в розбудовуванні території, і захопленні різних об’єктів: полів, доріг, замків, за що в кінцевому результаті отримуєш очки. Цікава гра тим, що немає фіксованого поля, з самого початку. Поле розбудовеється поступово, з окремих квадратиків, які витягують гравці. А отже є безліч комбінацій, і варіантів, а значить і стратегії можуть і мають бути різними, залежно від обставин.
Гра вимагає вміння прогнозувати наперед і прораховувати варіанти, як своїх ходів, так і можливих ходів суперників. Щоб і собі краще зробити, і комусь плани поламати
Переграти бувалих гравців з першого разу важко – кажу по собі
Є багато варіацій цієї гри, доповнень, які вносять свої нюанси, і свою долю складності. Я планую почати з базової, вже замовила собі на ДН :oops:
Фотографія з wired.com
Наступна по хронології мого захоплення іграми, класика – Монополія (Monopoly). Думаю, більшість з вас знайомі з цією грою, або ще з дитинства, або вже з недавнього часу, адже вона широко доступна в магазинах в локалізованій версії (навідміну від попередньої і більшості наступних).
Гра для 2-6 гравців, ідея в тому, щоб стати монополістом і обанкрутити всіх суперників. Є фіксоване поле з ділянками землі, які треба купувати, а потім поступово розбудовувати будиночками і готелями, з ціллю збору орендної плати зі всіх гравців, які потрапляють на зайняті вами клітинки.
Додатково вносять долю випадковості нестандартні клітинки, типу в’язниці, в яку можна потрапити; різного роду заміни, коли треба тягнути картку з подальшими інструкціями на користь вашого збагачення, або навпаки; тощо.
В ході гри потрібно оперувати (майже) справжніми грошима, вчасно вкладати їх в “бізнес”, але й слідкувати, щоб обігових коштів вистачало, щоб оплачувати побори суперникам
Недоліком гри, вважаю, її відносну статичність. Тобто поле – завжди однакове, ціни завжди однакові,стратегії більш-менш однакові. І рано чи пізно гра набридає. Перевага – нагода повеселитись при вигляді “монополістів”, які через декілька ходів стають банкротами Весело також, коли гравці починають азартно торгуватись і мінятись своїми ділянками.
Далі розповім про Колонізаторів (The Settlers of Catan). Гра, якою буквально заразилась ціла сім’я наших добрих друзів, включаючи і батьків і дітей.
Може грати 3 або 4 гравці – колонізатори, які використовуючи різні природні ресурси (Пшеничку, Баранчиків, Дерево, Глину, Вугілля), будують дороги, міста і формують армії, за що вкінці гри отримують очки (за найдовшу дорогу, найбільше місто, найпотужнішу армію).
Поле по розміру обмежене, але щоразу трошки інше, адже шестикутнички, з яких воно формується, виставляються щоразу випадковим чином.
Прикольно, що гравці можуть обмінюватись ресурсами в вільному режимі, типу спихати своїх баранів за вугілля, чи дерево за пшеничку, тощо. В деяких конфігураціях карти, без цього ніяк не обійтись, бо навіть магнату одного чи двох ресурсів, все одно потрібні й інші ресурси.
Знову ж таки, є свою нюанси, типу “карток розвитку”, які можна купувати, та інші додаткові правила, що додають грі цікавості.
Фотографія з igroved.ru
Від тих же “інфікованих” друзів ми дізнались і про наступні ігри. Наприклад, про гру Чух-чух (Ticket to ride).
Грати може 2-5 гравців. Ідея в тому, щоб встигнути побудувати найбільше маршрутів до різних міст, використовуючи наявні вагончики і станції.
Завдання (маршрути) витягуються гравцями з колоди, і не розголошуються опонентам аж до кінця гри. Для того, щоб побудувати ту чи іншу ланку – треба назбирати достатньо карток відповідного кольору. Є всілякі специфічні ділянки, типу тунелів, при побудові яких ти ризикуєш втратити декілька карток, або й взагалі не завершити будівництво, якщо не пощастить.
Часто цілі гравців конфліктують, так як маршрути можуть проходити по тих самих шляхах, тому важливо встигнути побудувати свою дорогу вчасно. Гра завершується, коли в одного з гравців закінчуються вагончики – ще одна причина, чому розбудовуватись треба оперативно.
Карта для маршрутів буває різною – в різних виданнях гри, ми бачили версію Ticket to Ride Europe. Виглядає приблизно так:
Фотографія з onboard-games.ru
Ну, і нарешті, чи не найоригінальніша на сьогодні гра – Forbidden Island, особливість якої в тому, що вона колективна. Тобто гравці змагаються не між собою, а виступають однією командою, і змагаються ..проти гри, як би дивно це не звучало.
Легенда: ви потрапили на острів, який поступово тоне. Щоб вибратись живими, треба зібрати чотири тотеми, а тоді зібрати всю команду на місці відправлення гелікоптера, і покинути острів, поки не пізно. Може бути від 2 до 4 гравців, кожному з яких видається своя особлива роль в команді. Наприклад, пілот – який може перелітати зі своєї клітинки на будь-яку іншу. Або аквалангіст, який може плавати між клітинками під водою. Або чувак, який вміє відкопувати з води більше затоплених клітинок, ніж інші.
З кожним ходом гравців, острів все більше і більше затоплюється (відповідні клітинки поля перевертаються, або й взагалі зникають, якщо їх вчасно не врятувати), і треба діяти оперативно, щоб дійти і до тотемів, і потім встигнути на гелікоптер. Над кожним ходом всі учасники, зазвичай думають разом, прораховуючи і наступні декілька ходів заодно.
Скажу відразу, коли ми пробували цю гру з співробітниками вперше (я купила її в Нью Йорку, до речі), то два з трьох разів – програли. Так що грати досить цікаво.
Фотографія з erraticgamer.com
Наразі все. Більшість з цих ігор можна купити в Україні, якщо не в звичайних магазинах, то в інтернет-магазинах точно (наприклад, boardgame.com.ua). Правда, для рідкісніших з них – будете мати оригінальну англомовну версію, лише з перекладеними правилами. Як на мене – дуже вдалий подарунок, неважливо, чи собі, чи комусь іншому
Плюс, якщо маєте дружню компанію, то можна купувати всім різні ігри, і таким чином випробувати їх побільше. Та й тоді матимете гарантію, що жодне дружнє збіговисько, чи сімейне святквання більше не буде схоже на просту “об’їдалівку”
п.с. Буду рада почути про ваші улюблені ігри, варті того, щоб їх спробувати!
)))), Хр, ти як завжди on the edge. До нас після різдва приходив Усамка зі своєю дівчиною, і приносили гру “Європа”, дуже розвиває ерудицію. Поле подібне до монополівського, тільки там різні теми знань. Історія, наука, спорт, географія, і ще щось. Ну і дуже багато карток з питаннями, потрібно відповідати на питання і заробляти бали. Дуже цікаво.
Вони нам лишили ту гру і ми бавились в двох, і як виявилось, нам вдвох не дуже цікаво грати. Все ж таки потрібно компанію.
Ну і тут намальовується чудовий спосіб розвіртуалізації за наступним сценарієм.
Літо. Парк. Вихідний день. Погода сонячна.
Кілька команд гравців приносять свої ігри, сідають десь на траву. І грають.
Я доречі на вихідних, в Антошці довго тусив коло стелажу з настільними іграми, але найпристойніше що там було, “Європа”, ну і нащо вона мені як в Глібовича можу взяти :).
http://scr.hu/0trh/7856a
http://scr.hu/0trh/sg4sf
хто найде ?
Найбільше зацікавили перша та останні ігри – обов’язково десь знайду й спробую зіграти з друзями!
А моя молодша сестра має гру дуже схожу за описом на “Європу”, але там охоплено увесь світ – дійсно дуже кльова!
знаю я хорошу гру – нема статики, змушує думати, рахувати але без особливих напрягів – покер!
Alex, +100500
“мочи монстрів, хапай скарби, підставляй друзів” у грі Манчкін, мега весела гра
Моя молодша сестра – то справжній спеціаліст з питань корисного проведення часу. То вони в слова (scrubble) бавляться; гру типу “Європи”, тільки про Україну, ще парочку інтелектуальних ігор…
А в “Антошках” і справді вибір не великий, так як локалізованих версій ігор порівняно мало (чи то українізованих, чи російськомовних).
Картярські ігри – теж варіант! Я в покер може рази два грала, то не дуже спец. А от в “тисячку” можна. Ну чи “преферанс”, якщо правила в пам’яті відновити.
Щодо Манчкіна – то треба спробувати
Насторожує тільки інфа з вікіпедії, що рівень складності – “не складна”. А де купити, не в курсі?
8) Ооо!
Ми обожнюємо настільні ігри! Страшенно любимо грати в “лото” на гроші: хоча ставимо по 1грн, а виграємо огого! Зупинитись нереально
Також граємо в Монополію, Скраббл/Ерудит і “Матч сезону”. Останній – це футбольний менеджер, досить-таки веселий
http://www.gry-planszowe.pl/repository/thumbnails/hattrick_board_mock.122509.%20235×0.jpg
Зараз чекаємо на Колонізаторів
Намагаємось “підсадити” на це діло друзів))
ніколи не була прихильницею засідань за столом цілий день/вечір прийшовши в гості чи запросивши їх до себе.
тому з друзями зазвичай проводили час за бесідами, переглядом фільмів чи іграми, але не настольними, а більш рухливими фізично або словесно)))
цього року з’явилось бажання нарешті відсвяткувати ДН і він вдався на славу. у стільки всього награлися. і вгадай хто (коли на лоба тобі клеять папірця з ім’ям відомої особи і ти відгадуєш хто ти), в асоціації, в рими, вигадували історію на тему кидаючись м’ячем, в крокодила командами і можна загадувати як слова так і відомі фрази. коротше до ночі грались))) а замість застілля був фуршет — місця мало, всі не влазили))))
Майже у кожної такої гри є безкоштовний електронний аналог
Lionel, Zymova здається “шарять” в чому тєма. Опис свята від Zymova – звучить просто ідеально!
так би всі вміли веселитись!
Владислав, бавитись онлайн і тримати фішечки-кубики в руках, сидячи з друзями поруч – то зовсім різна справа. Взагалі, наша з вами залежність від інтернету і компа потрохи починає лякати…
Треба буде і собі прикупити парочку гарних настільних ігор. Можливо тоді менше за компом буду сидіти 8)
так, рада, що маю таких друзів-спільників)))
я б ще й дворові забави влаштовувала, тільки не всі такі морозостійкі як я, то доводиться зважати на гостей)))
а ми пригадую ходили після якоїсь забави спускатись з гірки на цераті зимою. ой веееесело було
всім гостям старий одяг і взуття видали, понамокали всі. таке не забувається 
О, знайома тєма
Ми давно , напевно пару років, бавимось в Монополію, навіть пригадую, що один Новий Рік нас зібралось багацько і такий азарт був. Може то кількість випитого і гарний настрій так посприяв, але бавитись в неї не набридло аж 6 годин поспіль. :oops:
Часто на природі любимо побавитись в асоціації. А коли гравців тільки двоє, тобто я і чоловік, то полюбляємо побавитись в Єцці (Yatzy). Дуже захоплює і час пролітає швидко
http://www.game-house.ru/katalog/dice/yahtzee
А недавно спробували скрабл, ух файна ігруля. Хочемо частіше грати, щоб вигравати
Всіма кінцівками підтримую ідею Славіка :”Літо. Парк. Вихідний день. Погода сонячна.Кілька команд гравців приносять свої ігри, сідають десь на траву. І грають. ”
п.с.
Ой забулась про п.с

п.п.с. Forbidden Island ну дуже зацікавила, а ще видно що якість прікольна. Такі картки яскраві
Yatzy мені також подобається – той же покер але на кубиках )))
Ага
а ця Єцці – то непоганий дорожний варіант крім того. Реманенту мінімум, можна без проблем в будь-яку подорож брати!
Також полюбляю різні настільні ігри

А мої улюблені – це ті, де я виграю
А я мрію пограти у Magic: The Gathering, навіть готовий витратити на неї купу грошенят. Та, нажаль, нема з ким розділити моє захоплення цією грою
А ти придбай, а потім тебе Дяк на своє літнє зібрання на травичці запросить, там геймери знайдуться
Ура, я залишила хороший слід в історії!
Для веселої дружньої компанії я б ще радила гру “Aye, Dark Overlord!”
http://www.igroved.ru/games/aye-dark-overlord/
Треба буде у себе на єретичному блозі зробити огляд наших настільних ігр…
Маю вже свою Carcassonne!
В кімнаті робота стала, співробітники ріжуться в грульку, полями міряються..
А цей “темний властелин” звучить як дуже весела забава. Не схожа на всі вище описані. Кльово, треба спробувати!
п.с. Відкрили ящик Пандори, тепер же все хочеться пробувати…
Коли вже пограєм в Каркасоне, га???
Скоро! Обіцяю!
ОСтаній спам бот дуже влучно пожартував )))))))))))))))))))) :lol:
:lol:
http://scr.hu/0trh/sg4sf
хто найде ?