Хочете зробити рідним справді приємний подарунок? Купіть їм квитки на перевірено-гарну виставу в театрі. Гарантовано приємний вечір в подарунок!
Мабуть, так подумала моя мама, коли купувала нам в подарунок квитки на виставу “ART” з репертуару Львівського театру ім. М. Заньковецької. До нас цю виставу встигли подивитись і оцінити всі мої рідні, друзі батьків, друзі друзів і т.д. Прийшов час і для нас (нетипових і не дуже частих відвідувачів театру) насолодитися цим дійством.
Відразу кажу: дуже сподобалось! Настільки, що аж вирішила порекомендувати і вам сходити якось.
Розказую все по-порядку. По-перше, це одна з вистав, які показуються на камерній сцені театру Заньковецької (так, там є камерна сцена!), де атмосфера і обстановка дуже схожа до театру Леся Курбаса (даремно театр Заньковецької в мене одразу асоціювався з якою-небудь Наталкою Полтавкою, чи ще чимось таким класично-боянисто-масовим). Всього в приміщення поміщається не більше 40-50 глядачів, в виставі “ART” вони сидять по периметру, просто поруч з акторами.
В самому дійстві залучено троє акторів – по сюжету – друзів, які майже півтори години, поки іде вистава, сперечаються на тему мистецтва (а конкретно – на тему повністю білої картини, купленої одним з друзів за неймовірну суму грошей) і життя взагалі. Здавалося б, що в цьому цікавого? Слухати суперечку інших людей, такого і в буденному житті можна наслухатись. Але завдяки майстерності акторів і правдоподібності емоцій на сцені, вистава затягує, і не відпускає до самого кінця 
Коли актор стоїть біля тебе на відстані витягнутої руки, і ти бачиш як тремтять його руки від гніву, як обличчя змінюється від кожної почутої і викрикнутої у відповідь опоненту фрази – то ловиш себе на думці, що ти не можеш знайти ані найменшого доказу, що це все не по-справжньому. Вражає.
А ще, для мене став просто величезним відкриттям один з трьох акторів – Юрій Хвостенко. Було неймовірно цікаво спостерігати за його грою: жестами, інтонаціями. Дуже харизматичний і талановитий, а як виявилось згодом – досить відомий в театральних колах Львова, молодий чоловік. Навіть заради нього одного можна було б прийти на цю виставу.
Одним словом, хто ще не бачив (хоча, справжні театрали, певно, бачили – вистава в репертуарі ще з 2004 року) – рекомендую. Роблю вам послугу, яку зробила нам мама. Якщо ви хоч трошки любите театр, а особливо в його камерному виконанні, то вистава “АРТ” стане для вас гарним рецептом вдало проведеного вечора.
круто!!
а я збираюсь на виставу “Амнезія, або Маленькі подружні злочини” у Курбаса. Знайомі казала що гарна гра акторів, та й сам сюжет життєвий.
p.s. моя тьотя живе в києві, і вона мені один вечір так імпульсивно розказувала про театр, що вона може ходити на деякі вистави по пару раз, бо це її заряджає енергією і навіть трішки відволікає від цього світу..
нетипових і не дуже частих відвідувачів театру – думаю ти якраз типова відвідувачка таких вистав
А ми ще в 2005 ходили на цю виставу
Пам’ятаю, що теж дуже сподобалось, якщо не помиляюсь там тільки три актори в цій виставі. Шалено важко грати на камерній сцені, але якщо грають молоді і талановиті актори – це море задоволення. Мама молодець, що зробила Вам такий подарунок.
п.с. Ми часто самі або навіть разом з батьками ходимо в театр. Можна якось разом сходити.
Побудували новий кінотеатр з екраном на стелі. Вже двісті чоловік подавилися поп-корном! :lol:
Я також люблю театр, планую сходити коли будемо у Львові. Признаюсь чесно, ще жодного разу не бачила вистави на камерній сцені
, але після цього посту дуже хочу побачити.
Ania і як тобі засмакували “подружні злочини”? ми з Славком і Оксанкою Дяками ще минулого року полювали на ту виставу, так і не потрапили. А Кет – аж з третього разу подивиласьL http://adorablesin.blogspot.com/2010/02/blog-post_15.html
Але, здається, вона таки варта зусиль
alimoe – щодо публіки, то мені здалось що там було мало “випадкових” людей таких, як ми з Андрієм. більшість глядачів скидались на традиційних театралів. одна з тих панянок навіть пошепотіла щось колєжанці про наш нетеатральний вигляд (в джинсах, відразу після роботи) – мовляв, зовсім нецивілізовані якісь…
Світланка – можна і сходити якось
Julie – та я теж тільки вдруге чи втретє ходила на “камерну” виставу. Обов’язково сходіть, ефект зовсім інший, ніж від звичайної вистави.
о – вернулась )
Вистава чудова… Я ще досі її обдумую :-|
Після антракту побачила молоду дівчину у котрої сталась мало не істерика. Мабуть побачила “там” себе, або щось знайоме до болю
Я сама в самому кінці думала “Щас як заридаю” :oops: Але взяла в руки, і стримувалась.
Сиділи в першому ряді, ніколи не бачила емоції і гру акторів там близько. Та ще й коли вони залучають глядачів у свої репліки. Особливо тих хто сидить спереду
хм. треба таки сходити. Сімейство Дяків! чи не пора нам знову в театр?
Всім театралам від мене вітання у віршах http://privitay.com.ua/profes.php?dat=21