Рапортую про ще-одного оптиміста, з яким мені довелося зустрітися вчора! 8)
Місце дії – наш ряснянький супермаркет “Сільпо”, пізній вечір, майже кінець зміни, стомлені продавці, стомлені покупці, що поспішають додому – повечеряти вже нарешті і переключитися в відпочинковий режим після важкого дня. І я теж, вирішила швиденько пробігтись магазином, щоб купити хоча б щось нам на сніданок.
Підходжу до сирного прилавку, заціняю чим би то поласувати, і вже відразу чую цей життєрадісний голос! За прилавком стоїть усміхнена жіночка, жваво розмовляє з покупцем – радить що краще обрати, жартує.
– “Ви б могли порізати плястерками?”
– “Ну звичайно ж поріжу для вас, не проблема!” (посміхається)
– “А трошки менший шматочок можна?”
– “Ой, ну що ж з вами робити, та вріжу вам менший. Тільки от би знайти потім когось, щоб решту купити – а то потім спробуй розібратись з тими шматочками по 100 грам…” (посміхається)
Тут вже в розмову втручаюсь я і кажу, що “Я не проти взяти залишок“. Жіночка посміхається ще ширше, радіє, що все так вдало склалось, енергійно береться нарізати плястерка. Відпускає покупця з побажаннями “Смачного! Гарного вечора!“.
– “Давайте я вам дам спробувати цього сиру, чи вам такий смакує!” – ріже плястерко для мене (знаєте – як на базарах дають куштувати, ніколи ще не бачила такого в супермаркеті) . Куштую, смачно, киваю. Жіночка дорізає мій шматочок, і все з тою ж незмінною посмішкою віддає мені покупку.
– “Смачного вам! І всього найкращого! Заходьте до нас іще!“.
Іду до машини, а всередині аж переповнює все хорошими емоціями. Здавалося б, дурничка. Попався адекватний продавець в супермаркеті. Побажали всього найкращого.
..Але хіба більше треба для гарного настрою? До того ж – що може бути смачніше за сир, проданий справжньою СИРНОЮ ФЕЄЮ? 
Звісно, що я зайду ще. І буду шукати очима ту жіночку. І посміхатися їй у відповідь. За те що вона не одній, мабуть, людині зробила приємнішим вечір.
Подумайте про це: може і ви можете сьогодні підняти комусь настрій – простою ввічливістю і щирістю. Посміхайтеся, і вам посміхнуться у відповідь!
п.с. Як і з анонімним таксистом, чомусь відразу не зорієнтувалась і не запам’ятала імені тої феї. Спробую виправитись, і підглянути наступного разу, коли піду за покупками! 
як же я тебе розумію. так приємно, коли в галузі сервісу таки зустрічаються професіонали і чемно надають послуги. мені от часто зустрічались водії маршруток позитивні, продавці та офіціанти. а ще ще провідники в потягах))
так, іноді дуже класні провідники мені попадались в потязі Київ-Львів – гарні такі галицькі усміхнені жіночкИ. Причому по-справжньому я зацінила їх ввічливість і професійність, коли в потязі Мінськ-Львів попалась провідниця – повний антипод професійності!! Набурмосена, згорблена, навіть чаю не запропонувала, при тому що їхати пів доби, з яких добрі 1.5-2 години кордон…
Так що треба вміти помічати хороше. Погане – і так в очі кидається
Мені взагалі здається, що тільки такі приємні люди і повинні працювати у сферах, де є безпосереднє спілкування з людьми. Усміхнена(ий) і ввічлива(ий) продавчиня(продавець) — для мене це 99% гарантії, що я щось придбаю. Навіть якщо мені того і не дуже то й треба…
Так що перед посмішкою і ввічливістю усі маркетингові заходи пасуть задніх!