Є в мене добрий давній знайомий, ще з університетських часів, на ім’я Кімар (а в паспорті – Ігор). Філософ – і по освіті і по життю. Пригадую його як любителя експериментувати і все шось вигадувати (в моїй колишній кімнаті, в квартирі батьків, ще й досі Кімарові руки “відксерені” на папірчику висять :), ще й з автографом автора!). А ще Кімар вмів розповідати всякі магічні історії, особливо про українського лісового духа чугайстра…
Але історії він не тільки розповідав, але й збирав! Я недавно випадково натрапила на живий журнал Кімара, і серед дописів знайшла історії з дитинства, розказані різними людьми. Серед тих людей багато моїх університетських друзів знайомих – читала і посміхалась 
Такі безпосередні і справжні! Пригоди малих дослідників і розбишак. Так що, якщо є вільна хвилька, закалатайте собі кружку чаю чи какао, і насолодіться невигаданими історіями дітей.
частина 1 , частина 2 , частина 3 , частина 4 , частина 5 , частина 6
А потім обов’язково пригадайте і свої історії з дитинства ..вже уявляю як ви посміхаєтесь! Бо в кожному з нас досі живе той малюк..